В заголовок винесено не висновок, а одну фразу, котра прозвучала на семінарі-тренінгу «Як писати про корупцію. Громадський моніторинг», що проходив 14 вересня у Трускавці в конференц-залі СПА-готелю «П`ятий океан». Але ця фраза є знакова та правдива – займатися антикорупційною діяльністю, писати правду, робити журналістські розслідування, займатися громадською діяльністю чи просто мати чітку власну громадянську позицію інколи буває дуже небезпечно. Подібно як і бути успішним, про що могли б розповісти багато підприємців, які пережили (або й не пережили) рейдерські захоплення та інші неприємності, і то не лише в 90-х.
На семінар-тренінг, який для активних громадян нашого регіону організувала Асоціація «Нові Горизонти» (Президент Олександр Магльона), було запрошено 18 учасників. Дві третини з них складали представники Трускавця, третина – з Дрогобича та Стебника. А загалом всіх учасників можна поділити на три групи: 1) журналісти, 2) громадські активісти, 3) підприємці.
Журналістів представляли Любомир Поливка (директор КП «Редакція міського радіомовлення, м. Трускавець), Галина Носова (газета «Трускавецькурорт»), Ніна Федько («Франкова криниця Підгір`я», «Трускавець Онлайн»), Віталій Циніцький («Трускавець Онлайн»), Володимир Ключак (газета «Карпати», «Трускавецький вісник»), Тетяна Вінницька (інформаційний відділ Трускавецької міської ради).
Шеф-редактор газети «Нові Горизонти» Олександр Магльона спільно з Василем Шимком (ГО «Меч Арея»), Святославом Сурмою (ГО «Небайдужі дрогобичани»), Євгеном Бродзінським (ГМ «Опора» в м. Трускавці), Павлом Побережним і Тарасом Остап`юком (ГО «Воля громади», м. Стебник), депутатом Стебницької міської ради Галиною Щербань та завідувачем УРБАН-бібліотеки Трускавця Вірою Савкою представляли громадських активістів.
Підприємницьке середовище на тренінгу було представлене ПП Андрієм Бечкалом, Віталієм Попадинцем, заступницею генерального директора ГКК «Карпати» з питань розвитку Тетяною Доценко, підприємцем з Дрогобича Тетяною Русс.
Алла Волошина та Олексій Хмара – тренери з величезним досвідом роботи і історією успіху (для прикладу, завдяки їхній адвокаційній кампанії було запроваджено ЗНО в Україні). Відповідно тренінг, котрий тривав цілий день (з 9 до 18), був насиченим, інформативним, цікавим та динамічним. Після досить оригінального знайомства учасників було обговорено тему та визначення корупції і корупціогенних чинників. Далі на реальних прикладах були змодельовані ситуації, які мали вирішити учасники кількох груп, на які поділилися учасники. Процес був надзвичайно захопливим, тим більше, що йшлося про конкретні випадки, котрі мали місце у Трускавці чи Дрогобичі – виділення земельних ділянок депутатам під «садівництво», забудова центру курорту «потрібними громаді» сувенірними ринками, відмивання у Трускавці 19 млн. гривень на ремонті відремонтованих доріг до Євро-2012, «кришування» стихійної торгівлі та «боротьба» з нею, зведення «зайвих» поверхів у будинках та забудова взагалі, інші питання.
Корупція – це зло, це неправомірна вигода, це комфортне життя для тих, хто дає, і тих, хто бере, це демотивація активності громадян, це моральна деградація однієї і другої сторони, і немає людини, котра б не стикалася з корупцією в Україні. Про це говорили учасники тренінгу, а водночас бачили намальоване «зачароване коло», яким корупція, немов кліщами, оточила маленького середньостатистичного українця. Від моменту народження (пологовий будинок) через дитсадок, школу, вуз, роботу, вирішення питань життєдіяльності і закінчуючи смертю (місце на цвинтарі) ми виявляємося втягнутими в корупційні діяння. Збір коштів на подарунок, подячні 200 гривень у кишеню медсестрі, можливість отримати довідку не за 20-30 днів, а за 1-2 – і таких прикладів, коли ми «підтримуємо» корупційного монстра, можна називати ще дуже багато. Хто ж відважиться йому протистояти (а переважно це розумні, активні, успішні люди), той має бути готовим до багатьох випробувань і нерозуміння інших. Саме звідси і така гірка констатація факту та дещо контроверсійна фраза у заголовку цієї публікації.
Чотири речі (з-посеред інших), які сприяють корупції – це прогалини в законодавстві (комусь вигідні), дисбаланс (коли влада б`ється в груди, що діє від імені громади, а насправді лобіює чиїсь приватні інтереси, які є на шкоду громаді), дискреція (вилка в законодавстві, яка дає можливість щось вирішувати на власний розсуд) та колізії (одна норма закону суперечить іншій) – про це на тренінгу говорилося досить докладно. Були підняті й такі важливі теми як громадський моніторинг та моніторинговий звіт, адвокаційна кампанія і навіть … відмивання коштів окремими громадськими організаціями, які є або чиїмись кишеньковими структурами, або грантоїдами, або просто здійснюють видимість громадської роботи та ніколи не оприлюднюють звітів про свою діяльність (в тому числі фінансових).
Для тих, хто планує продовжувати антикорупційну діяльність (чи розпочинати її) тренінг під проводом Олексія Хмари, Алли Волошиної та Олександра Магльони став справжнім подарунком. Шкода, що ті «громадські діячі» та «журналісти» у Трускавці, які роблять видимість антикорупційної діяльності, побоялися чи з інших причин не прибули на цей захід. До честі організаторів, їх запрошували, навіть так звану «жовту пресу» та «ручні» ГО. Але їм, вочевидь, нецікавим є те, що потребує прозорості, правди, чіткого розкладу фактів по поличках. Легше написати нісенітницю, побудувавши її на брехні та здогадках і підписавши псевдонімом, ніж послідовно боротися з корупцією. Бо для того, щоб боротися з несправедливістю, треба бути не тільки розумним та активним, а ще й бути готовим до неприємностей та небезпек…
ТОП коментованих за тиждень