Василь Кравецький: «Селам потрібно мати своїх представників в раді ОТГ»

07.10.2020 | Filed under: Некатегоризовано

Василь Володимирович Кравецький – кандидат в депутати до ради Трускавецької ОТГ за виборчим партійним список Всеукраїнського об`єднання «Свобода». Він працює в Дрогобицькому лісгоспі заступником керівника з питань охорони праці та техніки безпеки.

Цей скромний та порядний чоловік з першого погляду завойовує довіру, адже йде в раду ОТГ не заради якихось власних інтересів, а виключно для захисту інтересів сіл в раді ОТГ. Вашій увазі – розмова з Василем Кравецьким.

– Пане Василю, чи це Ваш перший політичний досвід, чи, можливо, Ви раніше були чи балотувалися в депутати?

– Ні, в депутати я балотуюся вперше. Минулого разу (2015 р.) мені пропонували йти, але я не хотів, вважав, що ще не маю належного досвіду, віджартовувався, що ще замолодий.

Тепер йде процес створення ОТГ, і Доброгостів, Уличне та ще декілька сіл будуть в складі Трускавецької об’єднаної територіальної громади. Тож вважаю, що селам потрібно мати своїх представників, щоб захищати інтереси сільських жителів, наших сільських громад.

Потрібно, щоб процес формування ОТГ був не просто безболісним, а корисним, взаємовигідним, потрібно впроваджувати якісь заходи, методи розбудови села, зокрема Доброгостова та Уличного.

– Однією з найбільших проблем є дорога. Стан дороги Дрогобич-Довголука, особливо в Доброгостові та Уличному, не витримує жодної критики, і зрозуміло, що з цим треба щось робити. А які ще нагальні потреби в цих двох селах, котрі варто вирішувати в першу чергу?

– Так, дорога – одна з найбільших проблем. На початку вересня ми збиралися з цього приводу, були мешканці Доброгостова, Уличного, приїжджали і представники села Довголука Стрийського району. Дорога – це артерія життя. Якщо добра дорога – тоді економиш на бензині, на запчастинах. А якщо ями, то й швидка може вчасно не доїхати.

Окрім дороги є, звісно й інші проблеми. Наприклад, громадський транспорт, який зараз не їздить як належить, бо перевізники кажуть, що їм невигідно везти тільки сидячі місця, бо не заробляють навіть на пальне, а працюють «у мінус».

Наступне – інфраструктура села. Є в Доброгостові Будинок культури – будівництво започатковане, потрібно вкладати кошти, щоб був і зал для танців, і дівчата щоб мали чим займатися, і взагалі всі підлітки могли гарно проводити своє дозвілля. Якщо розбудують Будинок культури, то можна облаштувати там читальний зал з комп’ютерами, щоб привабити молодь.

Я сам маю дітей і знаю наскільки важливо, щоб діти мали правильне дозвілля, могли збиратися десь наживо, а не сиділи в соцмережах. Треба робити гуртки, але це все залежатиме від бюджету села, наскільки це можна буде врахувати в контексті розвитку всього регіону.

Потрібно робити спортивні секції. В нас є нормальний стадіон, зараз підприємцями з Доброгостова розпочато будівництво штучного поля. Тож варто би доставити тренажери, щоб діти могли займатися спортом, зміцнювати здоров`я.

Ну і звичайно, що варто підтримувати свого виробника.

– Кілька останніх років тема ОТГ активно обговорюється в регіоні. Серед тез противників Великого Трускавця звучала страшилка, що місто відбере в селян землю, бо своєї вже майже не має. Як думаєте, чи є така загроза? Адже дійсно, не всі території Доброгостова, Уличного чи Орова задіяні…

– Я дивлюся на приклад Східниці. Ви бачите, як за останні 10 років там розвинувся туризм. Вклали гроші, побудували санаторії, готелі, зробили різні атракції, і зараз мають з цього прибуток. Хоча, з іншої сторони, це палиця з двома кінцями – треба робити так, щоб не постраждала екологія, потрібне каналізування, бо в Східниці вже немає живої риби як раніше – всі стоки від прання, миття посуду йдуть в річку. Тому маємо врахувати такий досвід, і має бути зобов’язання очисні споруди будувати найперше. Це ж рекреаційна зона.

В нашому краї є різні лікувальні води – і в районі Орова, і в районі Уличного, є заклади «Барбари». Тож потрібно шукати інвестора. Якщо він збудує завод, люди матимуть роботу, бо зараз є проблема з роботою. Карантин вніс свої корективи, і навіть ті підприємства, які раніше були досить успішними, зараз переживають непрості часи. Наприклад, цегельня в Уличному скоротила виробництво через скорочення замовлень. А відповідно коли менше людей працює – то менші доходи в сім`ї.

Сільське господарство не розвинене належним чином, залишається хіба лісове господарство. Але це 10-15% зайнятості, а решта що мають робити? Виїжджають на заробітки за кордон. Отже, потрібно думати про нові місця праці, розвиток різних галузей господарства, туризму та інше.

В наших селах є озера, є великі поля, на які може прийти інвестор, можна запроєктувати, узгодити та зробити пішохідні чи велосипедні маршрути, заїзди на квадроциклах. Адже поруч Трускавець з санаторіями та відпочивальниками, і для них цікаво було б побачити й околиці, а не тільки одне невелике місто.

Так що розвиток рекреаційної складової зміг би доповнити лісогосподарську діяльність як одну з найголовніших у наших селах.

Хоча, з іншої сторони, потрібно чітко контролювати інвестора на предмет дотримання законів. Бо в селах є сумний досвід з цим. Наприклад, в сільському господарстві приходить іноземний інвестор, бере землю, вирощує на ній певні культури, і кропить там хімікатами безбожно. Якби він в себе на Заході так покропив, то був би банкротом, а може б і в тюрмі сидів за завдання шкоди довкіллю.

Я розумію, що місцеве самоврядування не на все може впливати, але якщо треба буде спільно подолати якусь проблему, то ми це будемо робити.

– В Трускавці найбільше збувають свою сільськогосподарську продукцію мешканці Доброгостова й Уличного…

– Так, це правда. Селяни хотіли б якнайкраще збути свою продукцію, але не завжди це вдається. Сам доїзд в місто й назад займає багато часу, а ще громадський транспорт їздить рідше, ніж раніше.

Колись у Трускавці був молокозавод, зараз його немає. Тоді в людей закуповували молоко прямо в селі, не було потреби витрачати час, їхати до міста, стояти і продавати. Так що будівництво міні-молокозаводу хоча б для потреб регіону – це дуже актуальне питання. Ресурсна і людська база є. Люди споживали б натуральні молокопродукти – і сири, і інші види молочної продукції. Приїжджала б машина в Доброгостів, Уличне, інші села, забирала б молоко, і не треба його нікуди возити.

– Ви працюєте в лісовому господарстві, а стереотип у нашому суспільстві такий, що лісгоспи просто вирубують ліс і везуть за кордон. Як можна це спростувати і що робиться для відновлення лісів?

– Якщо ти пшеницю посіяв, вона дозріла, то ти мусиш її зібрати. З лісом так само. Є частина насаджень, які дозрівають, і їх потрібно вибирати. Якщо їх не вибрати в термін, то ділова деревина починає втрачати свою якість, активніше чіпляються шкідники, втрачаються кошти. Тому до цього питання завжди треба підходити розумно.

Є сформований лісовий фонд, є запроєктовані рубки, де можна взяти більшу чи меншу вибірку, є ділянки, які вирізають суцільно, і на це теж є причини. Або суцільне ураження шкідником, або, наприклад, дуб вирізають суцільно, бо він не має під собою природного поновлення. Бо жолудь хоча й проростає, але потім всихає, оскільки нема достатньої кількості світла в дубовому гаю.

Якщо ліс зрізається суцільно, то потім йде засадження лісовими культурами – дво- чи трьохрічними саджанцями дуба. В обласному управлінні є затверджена певна схема посадки, є проєкт, вказуються допоміжні культури.

Не проблема висадити, більша проблема з доглядом. Раніше люди не мали газу, то йшли і вибирали повністю дрібноту, а заодно чистили ліс від захаращення. У відділі догляду за культурами їм виписували ці «рубанці» на дрова, і люди цим палили. Газ вніс свої корективи.

Хоча останнім часом ситуація змінюється, деякі трускавецькі санаторії перейшли на тверде паливо, тож трохи пішла реалізація дров. Це взаємовигідно, бо санаторії економлять газ, а в той же час потроху піднімається лісове господарство.

Ну і від рубок є надходження в бюджети – державний, місцевий. Лісгоспи сплачують немалі суми податків від лісового господарства. Головне користування йде в державний бюджет, тобто попенна плата (рубки, коли ріжуться дерева понад 120 років), а в місцевий бюджет йдуть кошти від проріджень, прохідних, санітарних рубок.

Минулого року за рік наше підприємство сплатило за рік 9,2 млн. грн. податків.

– Гроші до місцевих бюджетів надходять з різних джерел. Які Ви бачите головні надходження до бюджету ОТГ від сіл у майбутньому?

– Як відомо, бюджет формується з різних надходжень, і в його структурі є і земельний податок, і надходження від підприємств та підприємців, і інші джерела. Щодо податку на землю, то важко спрогнозувати, чи всі люди готові будуть його платити. Якщо земля стоїть, не використовується, то люди може й будуть відмовлятися від неї.

Землю треба обробляти, вкладати в неї, щоб вона давала прибуток. Або ж давати в оренду. А в нас багато земель позаростало. Там, де раніш сіяли пшеницю чи жито, зараз не росте нічого.

Тож якщо б знайшовся інвестор, який би взяв землю в оренду, то я думаю, що люди були б не проти, аби мати з того зиск. Земля в нас розпайована, але щоправда, часто ці паї розкидані.

– Пане Василю, чому балотуєтеся саме від партії «Свобода»? І чому Ваші односельчани та мешканці сусідніх сіл мали би підтримати саме Вас?

– Я вже сказав, що і раніше були пропозиції, щоб я балотувався в органи влади. Цього разу багато моїх друзів все-таки мене переконали, що треба йти в депутати, бо тоді можна для села, для всього регіону зробити значно більше. Тому я погодився йти.

Депутатство саме по собі мені не цікаве, нам важливо щось робити для села, для краю спільними зусиллями. Люди надіються, що я зможу вирішити різні питання наших сіл в кращу сторону, тож треба пробувати і використовувати цей шанс.

Ідеї «Свободи» мені дуже близькі, бо це не одноразовий проєкт, а партія, яка пройшла випробування часом, це партія, яка чітко та послідовно відстоює національні інтереси, це дійсно державницька політична сила. А кожен хоче, щоб в Україні краще жилося, щоб наша держава розбудовувалася, процвітала, щоб українець був господарем на своїй Богом даній землі.

Газета «Свобода»

(Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні)

About 

Błogosławieni którzy wprowadzają pokój, albowiem oni będą nazwani synami Bożymi.

Газ на авто. Трускавець

Новини Трускавця та регіону

ТОП коментованих за тиждень

  • None found

Оголошення ТВ

  • Запрошуємо юних футболістів
    31.01.2020 | 13:57

    Футбольна школа «КМС» (м. Трускавець) проводить відбір хлопців 2009-2010 р.н. в секцію футболу. Контактний телефон:  096-064-71-97 (тренер Володимир Смола). (Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні) Також читайтеОголошується набір дітей для занять футболом (0)Козацька слобода “Раковець” запрошує на риболовлю (0)Футбольна школа «КМС» поповнилася 12 юними футболістами (0)Трускавчан запрошують на Майдан Незалежності на перегляди футбольних матчів (0)

  • Шукаю роботу з ведення бухгалтерського обліку
    28.01.2020 | 16:00

    Шукаю роботу з ведення бухгалтерського обліку підприємців. Конт. тел. 067-67-27-641. (Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні) Також читайтеКозацька слобода “Раковець” запрошує на риболовлю (0)Запрошуємо спільно відзначити День Соборності України (0)Шукаю роботу з прибирання приватних будинків (0)В музеї міста-курорту відкриють виставку про кримськотатарську спадщину (0)

  • Archive for Оголошення ТВ »

Архіви