Олена Петранич (з дому Лозовська) – корінна трускавчанка, щира патріотка, вчителька з великої букви, невтомна мандрівниця, душа компанії та просто красива і щаслива жінка.
Вона не любить давати інтерв’ю чи розповідати про свої досягнення, працює тихо, але результативно – як невтомна бджілка. Старається у всьому побачити добро та позитив. Це відчувають її учні, які люблять свою Вчительку та горнуться до неї всім серцем, колеги, які працюють під її керівництвом, та пересічні трускавчани, яким вона завжди готова допомогти, порадити, підтримати.
Сьогодні Олена Петранич балотується в депутати ради Трускавецької ОТГ від Всеукраїнського об`єднання «Свобода» і погодилася дати інтерв’ю для однойменної газети.
– Пані Олено, які спогади з дитинства найдужче врізалися Вам у пам`ять? Яким пам’ятаєте Трускавець того часу і чи хотілося б повернутися в ті часи, в дитинство?
– Дитинство – пора безтурботності. Ти радієш усьому: можливості погойдатися на гойдалці, залізти на шовковицю чи побігати у парку. Місто дитинства для кожного завжди найкраще. Дорослі мешканці повинні розділяти відповідальність за добробут міста із владою. Це означає не ламати лавочок, не смітити, доглядати свої будинки та багато іншого. Так, ми, трускавчани, лише вчимося цього, але вже маємо певні здобутки. Для мене Трускавець сьогодні – це сучасне розвинуте європейське місто з великим потенціалом
– Все своє життя після завершення навчання Ви пропрацювали вчителькою. Не шкодуєте про цей вибір?
– Жодного дня. Хоча… (посміхається) Були й розчарування, і сльози. Деколи думала для чого воно мені? Але щоразу, переступаючи поріг школи, розумію, що це не просто робота, це – покликання. Дітей потрібно любити, вони це добре відчувають. І я повинна цих дітей навчити не тільки мови та літератури, а й, напевно, життя. Як казала Ірина Фаріон (котра навчала мене мови): «Чому мова є силою? Передусім тому, що мова є духовним явищем і її функція засобу масової комунікації абсолютно вторинна. Тому що саме ця сила духовна будує суспільство».
Мова – це основа комунікації, нитка, яка зв’язує усі сфери життя: духовну, моральну та матеріальну.
– Життя прожити – не поле перейти. Дехто протягом життя не покидає насидженого місця, свого села чи містечка. Ви ж натомість мандруєте світами, їздите з родиною в гори, долаєте складні маршрути. Це чоловік Вас змушує, чи це Ваш свідомий вибір так мучити себе?
– В якийсь період життя зрозуміла, що подорожі — це моє. Справді, дуже люблю подорожувати. Мені цікаво все – і побут, і історія, і звичаї інших народів. Завжди намагаюсь дізнатись якомога більше про країну та людей.
А гори? Що може бути краще гір? Карантин посприяв подорожам Україною. Вкотре переконалася яка ж вона у нас прекрасна. А чоловік мене, на щастя, у всьому підтримує. Усі рішення ми приймаємо разом. Про подорожі теж.
– У політику Ви прийшли 5 років тому, коли погодилися стати керуючою справами Трускавецького міськвиконкому. Чи легко дався Вам цей вибір?
– Насправді, я завжди цікавилася політикою, бо вважаю, що у цьому є патріотична свідомість мене як громадянки. Тому це був свідомий вибір. Звісно ж, були застереження — чи справлюсь я? Але добре все зваживши, зрозуміла, що потрібно йти. Тим паче, що двадцятирічний досвід роботи з людьми уже був.
– Ви балотуєтеся в депутати ради ОТГ від Всеукраїнського об`єднання «Свобода». Знаю, що походите з національно свідомої родини, котра пам’ятає часи боротьби УПА, сталінські репресії, і яка завжди вірила, що дочекається вільної України. Чи саме це патріотичне родинне підґрунтя зумовило Ваш вибір?
– Справді, у нас в родині завжди дотримувались національних традицій. Навіть в радянські часи ми добре знали, що таке Різдво і Великдень. Щороку ходили таємно колядувати колядок, яких навчили батьки. Пригадую як вставали вдосвіта і їхали до плащаниці у с.Сілець, щоб вчителі не бачили))).
Сьогодні Україні як ніколи потрібна стабільність. У діях влади, у слідуванні політичним курсом та роботі у містах. Саме тому мій вибір є таким.
– Олена Петранич – не просто вчителька та керуюча справами, але й душа компанії та прекрасна людина по житті. Що найдужче цінуєте в людях, а чого не переносите? Яких людей було більше на Вашому шляху – вірних друзів чи підлих зрадників?
– Чесність і порядність. Поважаю працьовитих людей. Вірних друзів бережу і до сьогодні.
А зрадники? Як християнка пробачаю, але другої щоки не підставлю.
– Якби Ваша воля, то яке бажання загадали б для світу та України?
– Миру! Хотілось би, щоб Україна процвітала, була успішною державою.
– І наостанок знову про Трускавець. За останнік 5 років наш курорт змінився дуже суттєво. Хтось бачить в цьому позитив, хтось суцільний негатив. А як ці зміни сприймаєте Ви? І що хотіли б зробити для Трускавця та всієї об’єднаної громади в ролі депутата в найближчі 5 років?
– Однозначно, місто змінилось на краще. Горда з того, що нами багато зроблено. Не все заплановане вдалось реалізувати, але результат вражає. Про це свідчить присутність відпочивальників, які, попри нелегку ситуацію в країні, щороку повертаються на курорт. Щодо майбутнього: партія «Свобода» завжди стояла на позиціях патріотизму та безкомпромісності щодо викликів сучасності. У нас є напрацювання і чіткий план дій. Основні програмні положення партії стануть пріоритетами в моїй депутатській діяльності на наступні п’ять років.
Газета «Свобода»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень