Важливою фестивальною подією цього року в Польщі стала міжнародна наукова конференція (24-26 серпня), яка звернула на ґміну Балтов увагу всіх бджолярів Європи. «Те, що ви тут робите, є об’єднанням Європи», – сказав під час наукової конференції доктор ветеринарної клініки Януш Звензек, підкреслюючи близькі контакти свєнтокшижських бджолярів та пасічників з колегами з України, Білорусії, Словаччини та Норвегії. Тому VI Свєнтокшижський Фестиваль Бджільництва це вже не тільки польська подія. Видатною подією на цій конференції стало представлення препарату, який зміцнює загальний стан бджіл. Цей лікарський засіб став справжнім проривом у бджільництві, яке тепер буде більш стійке до всіх оточуючих явищ. Препарат створювався і тестувався на протязі 3 років – зізнався доктор Аршуловіч. Окрім презентації препарату на конференції можна було отримати багато інформації стосовно перспектив та проблем бджільництва в Білорусії і Україні.
Виступ гостей з України та Білорусії перекладав львівський професор Микола Грибок, який ще раніше на підтвердження спільної роботи подарував Юзефу Місуже, президенту організації бджолярів в Островці картину з видом на гарну … пасіку. На конференцію з України приїхала велика група журналістів, серед якої були фахівці бджільницьких газет, а крім цього і представники Асоціації “Нові Горизонти». Користуючись унікальною нагодою ми змогли розповісти учасникам конференції про цікавий досвід пасічників Дрогобиччини – лікувально-реабілітаційний сон у будинку-вулику. Також завдяки знайомству з головним редактором найдавнішого в Україні журналу «Український пасічник» паном Миколою Осташевським стало можливим створення спільного тематичного контенту з газетою «Нові Горизонти» щодо промоції бджолярства на Львівщині.
Щиру зацікавленість викликала інформація пана Валерія Філіпського, лікаря-сексопатолога зі Львова, про лікування різних захворювань бджолами та їх продукцією. Тут же відбулися й ділові домовленості щодо медичного та реабілітаційного супроводу польських пацієнтів на Львівщині та Дрогобиччині.
Також важливо відзначити добре організований і проведений з почуттям гумору блок конкурсів у яких брали участь багато дітей і дорослих, що боролися за цінні нагороди. Приємно також вразила українців щирість та безпосередність спілкування організаторів конференції із гостями та запрошеними делегаціями. Жодного нудного офіціозу, яким так часто грішать наші «рідні» посадовці та чиновники. Позаяк учасниками конференції переважно були люди фанатично віддані благородній справі бджільництва, якій, напевно, стільки ж років, скільки й людству на Землі.
Крім цього на фестивалі були представники бджільництва з усієї Польщі, які два дні поспіль представляли різні продукти бджіл, а також свої професійні інструменти. До речі, гості з Дрогобича навчили своїх польських друзів, зокрема й пана Адама Яніка, партнера Асоціації «Нові Горизонти», смакувати мед із соленими огірками. У неділю, 25 серпня, на закритті фестивалю були відзначені кращі бджолярі Польщі. Того ж дня відбувся великий заключний концерт. Позаяк у перебігу цих трьох днів на сценах ґміни постійно виступали творчі колективи з Польщі, України та Білорусії.
…Останній раз у Балтові я був 2007 року. Тоді з паном Адамом Яніком за польські кошти ми привезли до Парку Юрського періоду понад 40 школярів із Дрогобича, учнів школи №4 Парк Юрського періоду,- величезне зібрання повномасштабних фігур епохи динозаврів. Їх близько 50-ти. Враження від побаченого були надзвичайні не лише у дітей, але й дорослих. Тому хочеться розповісти читачеві про цей справді великий еволюційний прорив польської громади, що нараховувала заледве 400 осіб Можливо цей досвід буде корисним і для моїх краян.
Ось що розповів Ґжеґож Мажец, фахівець «ЮраПарку»: «Коли вирішили зробити ставку на туризм, не всі мешканці повірили в успіх цієї справи. Навіть мер ґміни. Тож довелося зібрати місцевий референдум, звільнити мера, а на його місце обрати людину, яка б підтримала починання. В 2003 році гроші на реалізацію проекту дав Євросоюз. Тепер «Парк Юрського періоду» забезпечує роботою половину мешканців ґміни. А серед туристів – це популярне місце, куди їдуть одразу на кілька днів. Якщо в 2004 році тут побувало 40 тисяч відвідувачів, то в 2009-му – 500 тисяч, а в розпал нинішнього літа його вже відвідало 300 тисяч осіб. Навіть узимку життя в парку не завмирає завдяки гірськолижній трасі.
Сам об’єкт нині розбудувався на 50 гектарів.. Вище в горах існує звіринець. На величезній території у природніх умовах мешкають лами, олені, антилопи, муфлони, камерунські вівці, кабани, верблюди, страуси, зубри, яки, ангорські кози, коні. У нижньому зоопарку можна побачити вовків, мавп, єнота-полоскуна, скунса, а також екзотичних птахів.
Для дітей працюють численні атракціони, а дорослі можуть розважитися спуском на ролеркостері – це звивиста траса завдовжки 400 метрів на зразок «американських гірок», де швидкість кабінки можна регулювати самому. Річка, яка протікає біля «ЮраПарку», також не залишилася без діла – по ній усіх охочих сплавляють на плотах.» (із захопленням споглядав у тій річці величезних різнокольорових коропів, їх там безліч, – О.М.)».
Ось так послідовність та наполегливість невеликої, але надзвичайно активної територіальної польської громади, дозволила створити у самому центрі Польщі унікальний центр туристики, культурних та наукових обмінів. Тому й не дивно, що такий поважний захід відбувався саме у Балтові. Тож до нових зустрічей, гостинний Балтов!
Поділився враженнями Олександр Магльона, президент Асоціації «Нові Горизонти»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень