10 березня у Трускавці був показовий день. О 15 годині біля пам’ятника Шевченка, в річницю смерті поета, зібралося близько 150 людей, більше половини яких були працівниками бюджетних організацій. Чому в ювілейний рік до Великого Кобзаря прийшло так мало людей? Може тому, що трускавчани навіть під час подій на Майдані довгий час не проводили Віче, пояснюючи, що в них канікули. Нема у совісті канікулів. Є хіба у пристосуванців, які дивляться, хто переможе.
Та повернемось до Шевченка.
Священики і виступаючі говорили, що, на жаль, не живемо ми ще по Шевченку, не звіряємось по ньому. Особливо гостро виступив п. Мирон Бучацький, з уст якого злетіли слова Кобзаря: ” А ми дивились та мовчали…”
Які й сьогодні ці слова актуальні для наших людей!
В цей же день в Палаці культури ім. Т.Г. Шевченка був запланований концерт співачки Валевської, відомої тим, що вона разом з Гришком веселила і підтримувала бойовий дух “тітушок”, найнятих владою для розправи над мітингувальниками з Майдану, журналістами і всіма прихильниками Майдану. На совісті цих найманців вбиті, замордовані та покалічені громадяни України. Концерт Валевської патріоти зірвали навіть у її рідному Хмельницькому. Я передзвонив у ВО”Майдан”, але мені сказали, що вони таким займатись не будуть і у мене зразу пропав інтерес записуватись в їх організацію. Не вийшла жодна з патріотичних сил. Якщо вони є у Трускавці. Це вже діагноз, результат відсутності поширення українських ідей в місті.
Нам з товаришами вдалося активно пропікетувати і зменшити до мінімуму кількість глядачів цього концерту. Та що мене радує, що наймасовіше нас підтримали самі відпочивальники. Одна з зірочок навіть сказала мені, що три дні спати не могла, все думала як зірвати концерт Валевськоі. І на останку ще раз повернемось до слів нашого пророка:
А ми дивились та мовчали,
Та мовчки чухали чуби.
Німії, подлії раби!
Сергій Розора
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень