Зрадниця Олексія Радзієвського
Нє, я казав, жи моя колєжанка Віра Байса за будь-якої влади буде нагорі, а ви не вірили. Не знаю, що вона поробила нинішньому міському голові Дрогобича, але він узяв її до себе своєю зрадницею. То моя Стефка її так називає, бо каже, жи Віруня вже стількох зрадила за шмат гнилої ковбаси, що Олексій Васильович не перший і не останній. Нє, мера можна зрозуміти. Аби вона не була до нього в опозиції й не плескала дурниці наліво й направо, то ліпше її пригріти біля серця, як ту зміюку чи рідну тещу. Але скільки грій-не грій тото добро, воно рано чи пізно свою натуру покаже. Як тільки щось буде Вірі Іванівні не по нутру чи, не дай Боже, її Радзієвський зобидить кривим словом або не виконає якогось її прохання щодо прихватизації чи ще чогось, – все, гаплик Олексієві Радзієвському. Буде Віра Іванівна казати, жи во-на шпійонка, яку національно-демократичні сили заслали в стан ворога, а тепер вона всі секрети вивідала і сама стала національним героєм, бо все тото розповіла. Але найбільше ми шкода її найліпшого кумпеля Михайла Ваврина. Він же не знав, жи Віру Іванівну заслали в тил до Радзієвського і лише гірко зітхає, коли його запитують, що Байса робить у ратуші. А моя коліжанка там засіла міцно й надовго. З першого березня припиняє свою кар’єру в відділі внутрішньої політики Іван Тихий. Його співробітницю Лесю Ясюру, яка тепер однісінька буде займатися цими питаннями, переселять, мабуть, до оргвідділу. А тепер вгадайте з трьох разів, хто зайде у звільнений кабінет? Вірно, Віра Іванівна Байса, наша шановна зрадниця! А що, треба ж їй десь відвідувачів приймати, шпигунські зустрічі проводити, аби знати, що сі діє в Дрогобичі. Ви думаєте, жи Віра Іванівна то все робить забездурно, як патрійотка Дрогобича? Аби ви мені такі здорові були! Та платять їй немалі грошенята. А ще пенсію має, так що будуть грошенята на чай і мармуляду. Єдине, що не має вона статусу державного службовця, але то й добре, бо не треба відповідати за те, що там нарадиш. А посада дозволяє бути на цій роботі аж до ста років, було би здоров’я. Нє, добром не скінчиться для Олексія Радзієвського ота присутність Віри Іванівни в ратуші. Чим більше вона буде йому зраджувати, ну, в значенні радити, тим швидше він побачить світло в кінці власного тунелю. А оскільки Віра Іванівна в нас невмируща, то знайде підхід і до наступного міського голови, будьте в тому певні, а то й сама переселиться до головного кабінету в ратуші.
Костянтина Іваночка – в нардепи?
Всьо, почалося! Наші люди скучили за виборами, а особливо за передвиборчими кампаніями. Наступного року відбудуться вибори до Верховної Ради України, а тому вже зараз заметушилися місцеві політтехнологи, шукаючи роботи. Вони сходяться на тому, жи від Дрогобиччини має бути місцевий хлопака, а не приїжджий, як дотепер. Але то наївно, бо куди подінуться ті, хто нині є нардепами? На їхніх малих батьківщинах їх не оберуть, бо ніц для місцев-го люду не зробили: доріг не відремонтували, сміття не вивезли, води цілодобово не дали. А нарід хоче синицю в небі, а не журавля в небі. Отож, дайош свого! А те, що нардепи можуть прийняти закон під себе, коли вибори відбудуться виключно за партійними списками, тепер нікого не хвилює. Головне, розпочати передвиборчу кампанію, встигнути заробити дещицю грошей, а там як карта ляже. І тут випливає ім’я Костянтина Іваночка. Нині він працює у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка. На останніх виборах балотувався до Львівської обласної ради, але пролетів, як фанера над Стебником. Подейкують, жи це сталося тому, що він занадто пізно дав згоду балотуватися, зважуючи свої можлив-сті, а потім довго кляв своїх політтехнологів, які нарадили йому таке. Тепер ніби пан Костя погодився, і незабаром ми побачимо, що з того вийде. А що, можна за нього й проголосувати. Він один з тих, хто вміє урвати – і для громади, і для себе. Ось привів у Дрогобич пару мільйонів, коли був депутатом обласної ради, і місцеві райці йому віддячили – дали квартиру. То байка, жи при цьому порушили закон, бо на черзі перед Іваночком знаходилося ще декілька людей. Але ж вони не принесли жодної копійки до бюджету, а наш Костя стратився на поляни для колєг по обласній раді, аби ті проголосували за гроші для Дрогобича. Так і у Верховній Раді працюватиме. А що, візьме вагон палок дрогобицької ковбаси і всіх нардепів підкупить. Ото тоді Дрогобиччина зацвіте! Нє, що ви не кажіть, а моя Стефка більш гідної кандидатури не бачить і вже записалася до штабу Костянтина Іваночка. Буде його піарити! А як моя Стефка за це взялася, то жоден інший кандидат вже не матиме шансів.
Бютівське тепло в Трускавці
Всьо, я можу бути спокійним за трускавчан: матимуть вони тепло не лише взимку, а й влітку. А що, до керівництва “Теплоенерго” прийшов великий спеціяліста Руслан Крамар. Подейкують, жи міський голова Руслан Козир призначив свого тезку на цю посаду, аби очолювані тим бютівці не були в опозиції до генеральної лінії Арсенія Яценюка на курорті (мер, як відомо, є чільним діячем “Фронту змін”), але то все байки. Руслан Козир, який ще декілька років тому був звичайнісіньким Козарем, а потім змінив прізвище на більш фартове, керується виключно професійними якостями. Працював Руслан Крамар колись у котельні? Працював! То що, цілим підприємством не зможе закерувати? Ось у нас президент з маленької літери, бо державником так і не став, двічі сидів, а дивіться яку бурхливу діяльність розгорнув, аж у Японії про нього згадують незлим тихим словом. Правда, якісь вороги розповсюдили про Руслана Крамара байку, буцімто під час його роботи в котельні тота споруда вибухнула, бо в ній розпивали спиртні напої, але на те вони й вороги, аби пашталакати. Не вірте тим байкам, люди добрі, бо Руслан Крамар зігріє вас теплом – якщо не з батарей, то бодай словом. А ще кажуть, нібито Руслан Козир (той, що мер) посварився з колишнім міським головою Левом Грицаком. Теж бздури! Руслан Крамар (той, що теплом тепер керує) був у Грицака заступником, так що спадковість у кадровій політиці продовжується. А що, правильну лінію веде міський голова. Понапризначує політичних опонентів на керівні господарські посади, аби не квікали на сесіях проти нього, і не буде дивитися, жи вони не професіонали. А коли всі зрозуміють, жи в Трускавці ніц не змінилось, а стало ще гірше, скаже: то не я, то вони. І знову піде на вибори.
Поміка виключили з риганалів
Минулої суботи відбулася конференція Дрогобицької міської організації Партії регіонів. Риганали, як їх називає моя Стефка, радились, як наблизити нарід до Папіка, себто Януковича, бо дуже він відірвався від електорату. Але головним було питання зміцнення партєйних рядів. Хто розуміє ту мову, то має знати, жи риганали вирішили позбутися тих людей, які з ними роблять одну штуку не в струю. Цього разу жертвами внутрішньопартійних інтриг стали стебницькі пацани на чолі з Поміком. Так у місті калійників кличуть Ігоря Сушицького, який є депутатом Стебницької міської ради і керує ринком з однойменною поетичною назвою. На минулих виборах він хотів балотуватися на міського голову, але старшиє таваріщі не дозволили. А тепер кажуть, ніби Помік недружньо повівся з таваріщкою по партії Вікторією Стародуб. Мовляв, за те його і виключили. А ще інших чотирьох сотоваріщєй за що? Ніби Вікторія слічна кобіта, що ж тут може бути недружнього? Хіба би була дуже зацофана тими риганалами, як свого часу фанатично працювала на “Нашу Україну”. Якщо так далі піде, то від риганалів у Дрогобичі можуть залишитися сумні спогади, а в Стебнику взагалі організація розпадеться. Лідерові дрогобицьких риганалів Сергієві Гориславському хочеться нагадати вічно живі слова вождя світового пролетаріату Владіміра Ільїча Лєніна: “Лєлєять кадри нада, таваріщ!”. А від себе додамо: а не кадрити їх!
Мати від Коростельова
На змаганнях з футболу на приз мера його перший заступник Олександр Коростельов не погодився з діями судді й послав його на три веселі букви. Суддя попросив затятого футболіста покинути змагання.
Ось така фільозофія, пані та панове…
Фільозоф Максим Гірчиця із Горішньої Брами, часопис «Тустань»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень