Продовжуємо співпрацю із Стрийським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Сьогодні наша розмова із директором Марією Николаїшин про те, як відбувається встановлення інвалідності.
– Пані Маріє, що таке інвалідність?
– Інвалідність – міра втрати здоров’я у зв’язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав на рівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
– Які є причини інвалідності?
– Причини інвалідності можуть бути наступні:
– інвалідність з дитинства;
– загальне захворювання;
– нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров’я);
– професійне захворювання пов’язане з трудовою діяльністю;
– для військовослужбовців – поранення, контузія, каліцтво, одержані при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби, чи захворювання, пов’язане з перебуванням на фронті, або каліцтво, одержане внаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, чи захворювання, не пов’язане з перебуванням на фронті, а в спеціально передбачених законодавством випадках – захворювання, одержане при виконанні обов’язків військової служби. Законодавством України можуть бути встановлені й інші причини інвалідності.
– Хто особі встановлює інвалідність?
– Інвалідність як міра втрати здоров’я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров’я України. Цій експертизі підлягають особи, які втратили здоров’я внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежує їх життєдіяльність, а також особи, які за чинним законодавством мають право на соціальну допомогу, компенсацію втраченого заробітку або звільнення від виконання відповідних обов’язків тощо. Крім того, зазначена експертиза виявляє компенсаторно-адаптаційні можливості особи, реалізація яких сприятиме функціональній, психологічній, соціальній, професійній реабілітації та адаптації інваліда. Огляд осіб, котрі звертаються для встановлення інвалідності, проводиться на підставі Положення про медико-соціальну експертизу, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року N 1317. Для встановлення інвалідності подаються документи, перелік яких чітко визначений: заповнена форма направлення, підписана Головою ЛКК, членами комісії та печаткою лікувального закладу (форма 088/о, затв. наказом №110 МОЗ від 14.02.12 р.); паспорт та копія паспорта; карта хворого (амбулаторна книжка – форма 025/о); трудова книжку та копія трудової книжки, засвідчена у визначеному порядку спеціалістами відділу кадрів з останнього місця роботи або нотаріусом; оригінали всіх документів, які вписані в форму 088/с, а саме: довідка про стан здоров’я від хірурга, невропатолога, терапевта та інших спеціалістів, зокрема фахівців з хвороби за якою хворий очікує отримати стан інвалідності, оригінали рентгенологічного обстеження, та лабораторні аналізи. Діагноз хворого за основним захворюванням має бути описаний у виписці з історії хвороби (епікриз). Документи, що використовуються для визначення причинного зв’язку інвалідності, подаються в оригіналі або копії, але тоді обов’язково засвідчені в установленому законодавством порядку.
– Які строки розгляду цього питання?
– Комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п’яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності. За наявності підстав для заочного проведення медико-соціальної експертизи, комісія проводить експертизу протягом трьох робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії. У разі коли Голова або окремі члени Комісії (навіть один член комісії) не згодні з прийнятим рішенням, окрема думка зазначається в Акті огляду Комісії, який подається у триденний строк обласній або центральній міській комісії. Зазначу, що в окремих випадках, коли особа не може прибути на огляд (переогляд) до комісії за станом здоров’я, згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії, у зв’язку з тим, що проживає у віддаленій місцевості, огляд (переогляд) проводиться за місцем проживання (вдома), у тому числі за місцем проживання у стаціонарних установах для громадян похилого віку та інвалідів, закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в закладах охорони здоров’я, в яких така особа перебуває на лікуванні.
– А чи можете назвати підстави для відмови?
– Пiдстави для вiдмови: недообстеження, недостатність обгрунтування хвороби; відсутність деяких (уточнюючих) лікарських записів у зв’язку з чим неможливо визначити ступінь інвалідності; недостатність діагнозів чи симптомів тощо.
– Що таке група інвалідності?
– Медико-соціальна експертиза визначає ступінь обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя. Зауважу, що залежно від ступеня втрати здоров’я інвалідність поділяється на три групи (I, II та III).
Група інвалідності – це ступінь стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров’я.
До I групи належать особи з найважчим станом здоров’я, які повністю не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, абсолютно залежні від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій або які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров’я особою з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.
До підгрупи А I групи інвалідності належать особи з виключно високим ступенем втрати здоров’я, який спричиняє до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі інших осіб і фактичну нездатність до самообслуговування.
До підгрупи Б I групи інвалідності належать особи з високим ступенем втрати здоров’я, який спричиняє значну залежність від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій і часткову нездатність до виконання окремих елементів самообслуговування.
Підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.
Підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.
Звертаю увагу, що датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (у відсотках) вважається день, коли надійшли до комісії документи.
Нагадуємо нашим читачам, що у разі необхідності Ви можете звернутися за правовою допомогою до бюро правової допомоги – відділу Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Фахівці бюро приймають за адресами: м. Дрогобич, вул. Лесі Українки, 70, м. Борислав, вул. Адама Міцкевича, 64, м. Трускавець, (дистанційний пункт консультування знаходиться за адресою: пл. Чорновола,2. Центр знаходиться за адресою: м. Стрий, вул. О. Бачинської, 1а. Прийом громадян здійснюється з 8.00 до 17.00.
Марія Бойко
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень