Якщо порівнювати вулиці Трускавця із вулицями сусідніх Дрогобича то Борислава, то, звичайно ж, ніби й не маємо на що нарікати. Та не слід забувати, що у Дрогобичі після розрухи в дорожньому господарстві за каденції попереднього мера цього міста навряд чи хтось зміг би швидко навести лад (хіба би для цього запросили Ігоря Насалика з Калуша). А в Бориславі не краща ситуація – після смерті міського голови Олега Іваницького за ремонт доріг ніхто й не брався аж до виборів 2010. Тому їздити дорогами Трускавця було б терпимо, якби до кращого не зобов’язував сам статус курортного міста.
У Трускавці станом на 2010 рік стан вулиць був найкращим у регіоні за винятком кількох, які потребували капітального ремонту. Перед проведенням Чемпіонату Європи з футболу Євро-2012 у 2011 році в дороги Трускавця «вклали» біля 18 мільйонів (!) гривень. Нехай самі водії скажуть, чи відчувають вони такі «інвестиції».
На документах, дефектних актах, підписаних зокрема і міським головою Трускавця Р. Козиром та начальником УЖКГіБ Юрієм Терлецьким, вказувалося, що вулиці Суховоля, Героїв УПА та ще кілька інших, потребують ремонту. Зараз це можна розцінювати як пряме колаборанство із попередньою владою Януковича, участь у злочинних корупційних схемах відмивання державних коштів. Та всі зусилля тоді, у 2011 році, припинити дерибан державних коштів, нічого не дали. Заяви та дії представників засобів масової інформації, депутатів міської та обласної рад були марними – з 18 мільйонів гривень левова частка перекочувала у кишені вірних «Сім`ї» чиновників-сатрапів. З мовчазної згоди чинної трускавецької влади.
Зараз навряд чи держава зможе виділити хоч копійку на ремонт вулиць Трускавця. Бо направду є більш нагальні потреби. Та й жодна з трускавецьких доріг навіть віддалено не нагадує той катастрофічний стан, який, для прикладу, є у Дрогобичі на вул. Коновальця, чи на трасах сполученням Трускавець – Уличне, Борислав – Дрогобич чи в самбірському напрямку.
Навряд чи зможе Трускавець розраховувати і на власні сили. Різке зменшення кількості відпочивальників у оздоровницях курорту тягне за собою не тільки зменшення заробітної плати працівників цих оздоровниць, але і скорочення надходжень в міську скарбницю. Вже тепер зрозуміло, що від затії закупівлі ще одного комунального автобуса владі Трускавця доведеться, напевно, відмовитися. Не тому, що це поганий проект, а в зв’язку із загальною фінансовою кризовою ситуацією.
Як наразі жодні обіцянки очільника Трускавця щодо вулиць не виконані. Заяложена тема будівництва об`їзної дороги зараз навіть не піднімається; вулиця Шевченка закрита для руху незважаючи на прохання та вимоги таксистів та просто тверезомислячих людей; минулорічне латання ям, звичайно ж, зовсім не вирішує проблеми стану вулиць Трускавця. Та й філософствування про те, що треба відвести воду із Стебницького кільця, а тоді воно буде без ям, залишилося звичайною балаканиною, яка вже остогидла тим, хто раніше вірив у слова представників влади.
На фото знизу – одна із вулиць Трускавця. Не найгірша. Причин, чому вона у такому стані, є декілька. Вгадати, яка це вулиця, напевно, не становитиме важкості. Та хто зможе вгадати, коли ж вона буде доведена до нормального стану? Депутат-мажоритарник, який там проживає, інформував, що навесні 2014 року замінять певні комунікації і можна приступати до ремонту. Та чи можна вірити і йому, людині, яка також причетна до того, що містом-курортом зараз керують, м`яко кажучи, непрофесіонали? Він теж привів пана Козира до влади, але за це не вимагає себе «випікати розпеченим залізом»…
Політична ситуація змінилася, а мешканці цієї вулиці та водії ходять та їздять нею, не знаючи, коли євростандарти дороги будуть втілені в життя під їхніми ногами чи колесами…
ТОП коментованих за тиждень