Не за горами вибори у місцеві органи народовладдя, у тому числі й міських, селищних та сільських голів. Кажуть, що це масове дійство буде прийдешньої осені, хоч не виключено, що його перенесуть на невизначений термін.
Однією з причин, яка може спричинитися до перенесення виборів на рік-два, є вкрай низький рейтинг партії Арсенія Яценюка «Фронт змін». У такій ситуації нинішній Прем’єр-міністр не може дозволити собі провал своєї політичної сили на місцевому рівні. У Трускавці «Фронт змін» є також партією влади – її висуванцем є нинішній міський голова Руслан Козир. Повну політичну поразку трускавецьких «фронтовиків» можна було спостерігати останнім часом – у депутатському корпусі міської ради тутешні депутати, як кажуть, геть «від рук відбилися». Іншими словами, вони вийшли з-під контролю міського голови і той не може не те, що прийняти потрібні рішення, але й скликати сесію. Востаннє це трапилося 7 квітня – на сесійне засідання прийшло аж… 15 депутатів. Сесію вкотре перенесли, тепер на 16 квітня, четвер.
Але як би там не було, та до виборів, що мали б відбутися восени, уже готуються. У Трускавці з різнобарвного політичного й аполітичного хаосу виплили нові обличчя, що уже прямо чи побічно заявили про свою участь у виборах на посаду міського голови. Їх прізвища називати ще зарано, однак про деякі речі, що стосуються піару окремих осіб, поговорити варто. Зокрема, про підкуп виборців ідейними приманками. Перш ніж щось говорити про майбутні вибори, згадаймо ті, які привели у Трускавці на посаду міського голови Руслана Козира. Я не маю наміру аналізувати тут його роботу, хоч уже побіжно зробив це, піддавши критиці стосунки мера з депутатським корпусом. Варто згадати прихід Руслана Козира до влади. Пам’ятник Степану Бандері. Це той трамплін, який підкинув спритного місцевого підприємця у рейтингу вище від головних суперників Євгена Юника та Лева Грицака. Місцеві патріотично налаштовані жителі не могли собі дозволити віддати перевагу іншим кандидатам, коли тут чоловік зробив таку благородну справу – збудував пам’ятник самому Провіднику. Дарма, що той же Лев Грицак спорудив кількома роками раніше погруддя Андрею Шептицькому, пам’ятник «Ісус і самарянка», фігуру Пресвятій Богородиці. До того ж є суттєва різниця: ці благодійності робилися не «під вибори», а як пожертву трускавчанина своїм землякам, просто – добрий жест людини.
Чому я згадав про прихід нинішнього мера Трускавця до влади і споруджений ним пам’ятник Степану Бандері? Бо нещодавно у певних колах громадськості стало відомо, що досвідом Руслана Козира вирішив скористатися один з потенційних кандидатів на посаду міського голови на наступних виборах. Оскільки спорудження пам’ятника особі, що має меншу вагу для українських патріотів, аніж Степан Бандера, могло б не дати ефекту, чоловік з амбіціями стати мером замахнувся на спорудження скульптури… самого Христа. Сама ідея про спорудження скульптури Спасителя на місцині, яку трускавчани називають Гошівською горою, для громади не є новою, про це писала уже й преса, показували на телебаченні. Але коли стало відомо, що копія відомої у всьому світі фігури Христа в Ріо-де-Жанейро уже готова і чекає слушного моменту для встановлення, тобто виборів, у мене сталося неабияке душевне збентеження. Адже людина, щодо якої я дотепер не мав якихось недобрих гадок, елементом свого передвиборчого піару має намір робити самого Бога. І це все буде натхненно пропагуватися як добродіяння, а сам претендент на мера «Божим чоловіком». Преса, телебачення, пишномовні освячення – більшого богохульства годі й придумати…
Якось мені поскаржився товариш на неякісну каву в одній із дрогобицьких кав’ярень, у якій він був завсідником. Я йому на це відповів просто: «Якщо ти знаєш, що у цій кнайпі погана кава і знову туди йдеш, то чому маєш претензії до них, а не до себе? Якби кожен, хто скривився від бридкого напою, не пішов більше до тієї кав’ярні, то вона або перестала б діяти, або працювала б належно. Ти ж сам винен у тому, що п’єш таку гидку каву, бо підтримуєш їх. А вони, знаючи, що є такі неперебірливі відвідувачі, і не намагаються стати кращими». Подібно й у Трускавці з виборцями та кандидатами. Якщо виборці один раз купилися на піар у формі спорудженого пам’ятника, то чому ще раз комусь іншому цього не спробувати? І спробують. А виборці, тобто жителі Трускавця, знову плюватимуться, бо скуштували чогось недоброго. А хто винен? Самі й винні, бо підтримують таких «барменів», що дають недобру каву. А «бармени» мають їх за невибагливих дурнів, що ніяк не позбудуться своєї поганої звички – не вступати в одне й те ж бридке місце.
Василь Кирилич, газета «Франкова криниця Підгір`я»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень