Це був незвичний по формату огляд і візит. Цього разу наша експертна група у мінімальному складі вирушила ознайомитися не з садибою чи готелем, а з відносно новим туристичним маршрутом під такою собі загальною назвою «Недосліджені скелі Карпат».
Отримавши запрошення ми ще довго вагалися, оскільки ну ніяк не були налаштовані на такі собі активні прогулянки по скелях чи по горах. Хотілося десь приїхати і на місці поніжитися на сонечку, скупатися в прохолодній водоймі, спробувати щось з місцевої кухні. Ну просто відпочити душею та тілом. Проте пан Микола Бакай (представник туристичної фірми «Поїхали»)таки виявився переконливішим за наші бажання і ось ми вкотре вирушаємо у гори Карпати.
Про мандрівку
В рекламному буклеті про маршрут вписано було дуже мало інформації. Вкотре проїдемося по курорту Східниця, далі скелі, далі «Бойківська хата на хуторі» і все. Але оптимізм ми не втрачали, оскільки кожен огляд у нас розпочинається зі стриманих очікувань, а ось далі або повний феєрверк емоцій, або… повні штани фіаско. Дякувати Богу другого наразі траплялося вкрай не часто. Отож за мить аж два мікроавтобуси бажаючих побачити що це за такі недосліджені скелі вирушають у мандри.
А тепер про очікування. Приблизно знали що їдемо в район Урицьких скель і славнозвісної наскальної фортеці «Тустань». Тож сподіватися на щось грандіозніше справді не доводилося, бо що насправді зможе перевершити це історичне місце. Та все ж розповідь екскурсовода Миколая під час відвідин Андроповського джерела на курорті Східниця, таки вселив надію, що розчаровані не будемо.
В дорогу до Ямельницьких скель
Кілька десятків хвилин і в’їжджаємо в село Урич, проте до Тустані не звертаємо, а навпаки рухаємося далі в село Підгородці і там звертаємо до села Ямельниці. І ось зупинка серед лісу. На скелі немає а ні найменшого натяку. Насправді самостійно початок стежки, яка веде до скель самотужки нереально знайти. Маскується вона в зарослих високого чагарника. Отож стартуємо.
Підйом був відносно нетривалим, десь до 10 хвилин. Для нас рівнинних істот і це було чималим навантаженням. Благо група рухається нешвидко і усі учасники туру були попереджені про тип взуття, тому навіть літні люди досить жваво долали цей маршрут. І ось серед гілок дерев вимальовується силует чогось великого. Перша зупинка і перший огляд каміння. Відчуття як у парку Юрського періоду. Усі скелі заховані серед височенних дерев і в багатьох місцях покриті мохом. Ось такими перед нами постали Ямельницькі скелі.
Насправді цей комплекс нічим не уступає Урицьким скелям. Мені здається що навіть площа їх розташування та кількість перевищують тих що на Уричі. Висота скель також в середньому 20-30 метрів. Рекордсмен – 35 метрів. Дивно що досі Ямельницькі скелі залишаються осторонь уваги туристів. Проте у цьому є й багато позитивів, оскільки на даний час їх можна побачити ну у майже первозданному виді і захованих у хащах карпатського лісу. Звісно знавці час від часу сюди навідуються. Розповідають що тут полюбляють так від сторонніх очей займатися лазінням по скалах альпіністи і інші екстримали. Та все ж зустріти їх тут справжня екзотика. До речі, уже давно існують пропозиції на рівні області прирівняти комплекс Ямельницьких скель до статусу Пам’ятки природи місцевого значення. Проте наразі цього ще не зроблено з невідомих причин.
Повертаємося до мандрівки. Після першої зупинки у нас ще кільканадцять цікавих площадок для оглядин. То тут то там виринають химерні кам’яні фігури і скульптури, даючи відвідувачам усе нові сюжети для селфі. Потрапили ми сюди на початку липня у розпал сезону збору чорниць, яких тут просто неймовірна кількість, тож усі панянки по завершенню екскурсії ніяк не могли відмити синє забарвлення губ від ягід. Чоловіки лишень піджартовували: «А ось в санаторії розкажете що були на шабаші карпатських відьом». Загалом відвідини цього місця тривали декілька годин. В процесі оглядин екскурсовод розповідає про походження скель і історії пов’язані з ними. Їх багато, тож переповідати не будемо, але враження від справді «недосліджених» сель (а я б зазначив «від несправедливо невизнаних») просто неймовірні.
І ще раз про морський відпочинок в Карпатах
Та на цьому мандрівка не завершилася. Оскільки у день мандрівки на календарі свято Івана-Купала – саме доречний час відвідати якусь водойму для купання. Спочатку екскурсійній групі пропонується невелика зупинка на узбережжі ріки Стрий зі спогляданням підвісних мостів, а відтак вирушаємо у село Довге-гірське на цікаве озеро.
Насправді про існування цього озера знав давно, але якось не випадало вичислити його місце розташування. Ще підчас підготовки матеріалу про Карпатське море та руїни дамби довідуюсь про існування двох техногенних водойм, які були створені під час будівництва. Проте дамба канула в лету, а озера без уваги втратили свою привабливість. Проте декілька років тому їх було очищено і сьогодні перед нами постали просто неймовірні водойми з чистою гірською водою, кам’яним дном і гарними водяними ліліями.
Знову ж апелюю до своїх попередніх публікацій у Блозі туриста, а саме до «Як перевтілити відпочинок у Карпатах на морський відпочинок». Так от з появою цієї водойми можливості отримати чудовий відпочинок на кшталт морського в горах розширюється врази. Персонально скупався – відчуття неймовірні: допливши до середини водойми опускаю руку у воду і я бачу свою долоню, біля якої примостилися дві невеличкі рибинки. Варто зазначити, що озеро має досить велику глибину, тому запливати у заборонені зони не рекомендовано, про що повідомляють керівники екскурсійних груп. Ну і далі у нашій екскурсійній програмі відбулося невеличке відхилення від плану і ми дружнім колективом направляємося до залишків славнозвісної дамби. Раніше доводилося її бачити лишень з протилежного боку, а зараз ось вона у всій своїй красі.
Вечеря на хуторі поблизу греблі
Після таких спортивних та водних процедур час і підкріпитися, тож наш маршрут триває на хутір Ровінь де на нас очікував смачний обід чи то пак уже вечеря у бойківській садибі. Усе було надзвичайно смачно, адже господиня приготувала великий вибір автентичних бойківських страв. Та все ж нашу групу цікавив інший момент, на який ми вирішили більше зосередити уваги. Саме тут у нас відбулася цікава зустріч і знайомство з кандидатом історичних наук паном Володимиром Петриківим. Пан Володимир також є представником Асоціації гірських провідників «Ровінь», тож висловлюю щире сподівання, що колись таки з нашим новим колегою і асоціацією ми створимо ще не один цікавий матеріал по результатах мандрівок. До речі Асоціація надає послуги гідів, тож для більш активних туристів інформацію про цю організацію залишимо після публікації. Під час спілкування з паном Володимиром довідуємось про історію цього краю. Насправді здавалося б у закинутих місцях, які далеко від цивілізації відбувалося багато цікавих історичних подій. Саме тут тривали бої двох світових воєн, і саме тут тривав активний повстанський визвольний рух . Тож ці краї містять в собі ще чимало загадок і таємниць.
Враження та підсумки
Та сонце невпинно хилилося за обрій проте більшість учасників екскурсійної групи з великим небажанням займали свої місця у автобусах. Далі дорога до курорту Трускавець звідкіля все і розпочалося. Отож підсумовуємо побачене і почуте. Як на нас маршрут справді цікавий і пізнавальний. Що найголовніше він не належить до суперактиву, відтак доступний для широкого кола відвідувачів. Особливо він буде цікавий тим, кому Уже нецікаві звичні мандрівки, що пропонують на курортах Трускавець і Східниця. Потрапити на цей маршрут можна саме з Трускавця відшукавши в районі Бювету мінеральних вод представника туристичної фірми «Поїхали» пана Миколу. А простіше замовити екскурсію можна за телефоном. +380975722921. Сподіваємось, що це не остання наша співпраця з цією компанією і ми відкриємо для вас ще не один новий і цікавий туристичний маршрут. Також зазначу що ми відкриті до співпраці і з іншими туристичними компаніями, адже місією нашого проекту є саме відкриття невідомих Карпат для широкого загалу. За світлини подяка фото проекту «YarekFoto».
Організатор мандрівки турфірма “Поїхали” (м. Трускавець) +380975722921.
Асоціація гірських провідників “Ровінь” (м. Львів) +38 067 737 61 63.
Ярослав Баран, Karpatytur.Info
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень