Гуцульщина – одна з небагатьох частин України і Карпат зокрема, де місцеве населення попри невблагальні процеси глобалізації спромоглося зберегти свій неповторний колорит, етнографічну окремішність і, в позитивному значенні, архаїчність.
Цей колорит і архаїчність, відомі кожному, хто знайомий із незабутнім твором М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» та однойменною кінострічкою С. Параджанова, непомітні, на перший погляд, у Коломиї чи Косові і неприродні на костюмованому святі у Космачі, є суттю гуцульського життя і гуцульської душі у віддалених селах та, особливо, на літніх ґорґанських полонинах.
Хоча теперішні гуцули ходять у джинсах і адідасівських кросівках, спілкуються за допомогою мобільних телефонів, а не трембіт, і нерідко використовують мотоцикли замість коней, повсякденне життя на полонині мало чим відрізняється від того, що було там 100, 200 чи 300 років тому.
Недивно, отже, що ці місця якнайкраще підходять для проведення краєзнавчої експедиції.
Таку експедицію було здійснено 09-16.07.2015 групою гуртка пішохідного туризму БУТ.
Протягом шести днів юні туристи подолали 80 км за маршрутом с. Шешори-с.Космач-г.Грегіт-г.Лисина-Космацька-г.Рокита-м.Яремче, ознайомилися з найцікавішими краєзнавчими місцями та сучасним життям населення Гуцулььщини.
Своїми враженнями ми готові поділитися із читачами “Трускавецького вісника”.
А наразі висловлюємо щиру подяку директорові ДП “Санаторій Кришталевий палац” п. Гумезі М.Д. та п. Науменку І.Г. (п/п “Престиж-сервіс”) за фінансову підтримку, завдяки якій і було здійснено подорож
Керівник гуртка пішохідного туризму БУТ м. Трускавця Бляхарський О.І.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень