Земля у Трускавці – дорога, дуже дорога. Це аксіома, котру не треба доводити. І один лише приклад із XVII сесії Трускавецької міської ради показує, що земля може бути і подякою за якісь надані послуги, і можливістю показати, хто ж у місті господар, і, напевно, заробити.
Мова йде не про що інше, як про діляночку у двісті з чимось квадратних метрів на вулиці Бойківській (дві з половиною сотки). На неї раніше (навіть рік тому) претендував і гаражний кооператив «Карпати», та найбільші пристрасті розгорілися між двома сусідами – пані Суботяк та пані Кучерак. І одна, і друга є знаними людьми, і одна, і друга намагалися заручитися підтримкою депутатського корпусу. Та результат був очікуваним – землю отримала пані Кучерак, бо, виглядало, міський голова саме на її стороні, незважаючи на показне «утримався» під час голосування. Бо як тоді інакше пояснити, чому ж перше голосування, яке дало всього 23 голоси згоди на закріплення цієї землі за п. Кучерак, не задовольнило мера і він пропонував повернутися, переголосувати, та ще щоб не в поіменному режимі, а щоб обов’язково вийшло 24 голоси – так необхідний мінімум прийняття рішення.
Земельна ділянка по вулиці Бойківській – вже не перша, яку п. Кучерак отримує від міста. Як поінформував начальник земельного відділу Трускавецької міської ради Анатолій Лютов під час озвучення цього питання, ще в 1996 році для обслуговування житлового будинку пані Кучерак Іванна Іванівна отримала земельну ділянку у 222 кв. м., а згодом їй передано в постійне користування для ведення особистого підсобного господарства 523 кв. м. «Після цього їй земельні ділянки не надавалися», – додав пан Лютов, що викликало сміх у багатьох депутатів. «Після цього їй ще потрібно було щось надавати?», – запитав один з обранців. Смішно було слухати і виступ депутата Габшія, що сусіди «відмовилися» від цієї ділянки на користь п. Іванни Кучерак. Як зазначив депутат Процишин, «відмовилися не від свого» і образно продемонстрував, що він відмовляється на чиюсь користь від чужого пальта, яке йому не належить.
Подейкують, що інтереси п. Кучерак пролобіював депутат облради від «Фронту змін», «сірий кардинал» трускавецької політки Петро Іванишин. Іванна Іванівна як керівник КП «Харчовик» ніби зробила власнику гуртівні алкогольних напоїв якусь неоціненну послугу і тепер очікувала на віддачу з його сторони. Так це чи ні – сказати важко. Та з виступів окремих депутатів було видно, що вони дуже вже заангажовані, дуже вже зацікавлені, щоб питання пройшло швидко, без обговорення. Незважаючи на те, що сусіди і пані Кучерак, і пані Суботяк надали заяви із підписами сусідів, депутат-мажоритарник Богдан Габшій явно симпатизував протеже Руслана Козира, бо, мовляв, прізвища тих, хто підтримує п. Суботяк, йому незнані. Голова трускавецьких «батьківщинівців» Руслан Крамар обурювався, що в Інтернеті пише про підкуп депутатів і теж доводив, що земельну ділянку під садівництво потрібно дати п. Кучерак. Та коли виявилося, що на даній ділянці садівництвом займатися не можна, бо там йдуть якісь каналізаційні колектори клініки Козявкіна, то депутати зразу ж «перекинули платівку» – мовляв, п. Кучерак і не думала там ніякі дерева садити, а лише виключно квітники. А дитячий майданчик, який на цьому місці пропонували спорудити родини Суботяків, Колотелюків, Петрівих та інші мешканці цієї вулиці, на думку депутатів, є недоцільним, адже дітей там нема. Спеціально пройшовши цією вулицею, ми побачили, що діти там все ж є, і то немало. Та не в дітях суть. А в тому, що на кожен аргумент зацікавлені депутати знаходили контраргумент. Пані Кучерак – наша, трускавецька, тому їй треба цю землю дати. «Я з дітьми п. Кучерак до школи ходив» – вбивчий аргумент Руслана Козира напевно переконав тих депутатів, які обурювалися інформацією про підкуп. Звісно, слова мера є важливішими для депутатів від якогось там листа «якоїсь там» «Ради Старійшин». На аргумент, що спірну земельну ділянку слід залишити в землях запасу міської ради був ще один «залізний» контраргумент – земля має мати господаря, інакше там не буде порядку. На аргумент, що може виставити цю землю на аукціон – «аргументована» відповідь, що аукціон буде збитковим, та й взагалі довго ці аукціони проводити, а землю в цьому районі малоповерхової забудови ніхто не купить, бо це «дві сотки між сусідами». Тож треба просто взяти та й віддати цю землю «своїм», навіщо думати про наповнення бюджету, навіщо думати про дітей без майданчика, навіщо комусь потрібна широка дорога, коли її можна звузити до 3 метрів.
Приклад показового ігнорування інтересів одних на догоду «своїм», наближеним – не перший і не останній. Бачимо це хоча б на нищенні центральної частини міста Трускавця, коли все риють-переривають, коли з міста-курорту (нагадаємо, що мер Грицак меру Козиру залишив місто-сад) хочуть зробити місто-базар.
Що цікаво, земельні питання об’єднують депутатів дуже різних політичних сил. Адже по питанні пані Кучерак голосували «так, як треба» (читай – танцювали «під дудку» Козира») і депутат Крамар з «Батьківщини», і депутати-«свободівці» Габшій та Швець, і депутат Симович з Партії регіонів, і депутат Кульчинський з «Народної Самооборони», не кажучи вже про «Фронт змін» чи «Праву волю України».
Земельні питання засвідчують, що депутатський корпус Трускавецької міської ради не варто ділити на фракції чи політичні партії, а варто ділити депутатів на дві категорії: «чесні» та «інші». Хоча можливі випадки, що ті з першої категорії можуть перекочувати до другої. Адже коли твереза думка ігнорується, а діє виключно принцип «я вам покажу, хто тут господар і під ким ви всі ходите», то де гарантія, що ті, хто чесно голосував проти надання земельної ділянки п. Кучерак, наступного разу не зламаються і не проголосують так, як їм вкаже «бос»? Чи той, що сидить у «білому домі», чи той, що в «сірій» кардинальській мантії.
А на завершення – витяг з виступу по цьому питанні депутата Галини Шиманської-Карп’юк: «Давайте будемо людьми. Ми представляємо громаду міста, ми – не судді і не прокурори». Та бути людьми, які представляють громаду міста, не так легко. Краще попробувати себе в ролі судді чи прокурора. Що й зробили трускавецькі депутати 4 квітня 2012 року.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень