На трускавецькій «Пельменній», що належить КП «Харчовик» роками збагачувались причетні до неї люди. Майже збиткова комунальна кафешка не приносила місту нічого, адже декларувала мінімальні доходи. Натомість директорська родина за цей час обзавелась землями та «хоромами» у Трускавці та Станелі.
Після того, як «Трускавець онлайн» зробив свою ревізію до цього закладу, задля перевірки її діяльності, у соцмережах розгорілись справжні пристрасті. Активні та небайдужі люди долучались до обговорення цієї теми та повідомляли нам все нові факти. Однак знайшлись і такі, які побачили в сюжеті «замовні нотки» та захищали «Пельменну» від нібито спроб рейдерського захоплення.
Та, насправді, ніхто «Пельменну» захоплювати не хоче. Та критика, яка лунала в бік цього закладу, стосувалась виключно бездіяльності її керівництва. Адже за всі роки управління КП «Харчовик» пані Кучерак не спромоглася не те, що модернізувати його, але й не надто переймалась тим, щоб підтримувати його в належному стані. Адже на її думку, «все і так добре і змінювати нічого не потрібно».
Спочатку мене дуже дивувала така апатія директора. Не розуміла я, як можна, маючи в руках всі можливості для ведення успішного бізнесу, будучи звільненим від орендної плати, нічого не робити, а лише пасивно розводити руками, мовляв «нема коштів».
Але, як кажуть, чим далі в ліс – тим більше дров. Чим більше фактів ставало відомо, чим більше закидів в адресу пані Кучерак почуто, тим більше прояснювалась уся картина. Виявляється така позиція директора є свідомомою та вигідною для неї. Адже роками вона декларувала мінімальні оберти свого підприємства, показувала що «Пельменна» ледь зводить кінці з кінцями в такому конкурентному трускавецькому середовищі. Їх ніхто не чіпав, не перевіряв, адже більшість була переконана: «що там такого може бути в маленькій бідній «пельменній»?
Однак, як виявилось, ще й як може. Адже, завдяки цій майже збитковій «Пельменній» родина Кучераків зуміла добряче збагатитись. А ще й користуючись привілеями, наданими їм колишнім мером Русланом Козиром, вони розширили свої землеволодіння та розбудували нові, вражаючого розміру, будівлі. Адже були «запанібрата» з міським головою.
Старший син Іванни Кучерак навчався з Русланом Козиром в одному класі. Вони зберегли дружні відносини і після школи. Тож сім’я Кучераків мала в його особі доброго покровителя. А Руслан Ярославович вмів бути добрим та щедрим, особливо по відношенню до тих, хто чітко слідував його вказівкам та схемам.
Тож Іванна Кучерак будучи директором КП «Харчовик» мала змогу набрати до себе на роботу наближених родичів. І «Пельмена» поступово стала сімейним бізнесом, де справи велися чітко та злагоджено і тихо зароблялись немалі гроші. Які, до речі, рахувати та обліковувати допомагала Галина Вацко, якій за сумісництвом, довірений бухгалтерський облік бізнесових рахунків Козира.
Депутати з попередніх скликань ймовірно пам’ятають, як обстоювались інтереси пані Кучерак, коли стояли питання виділення їй земельних ділянок. Чи коли між нею та її сусідами стався конфлікт через суміжну земельну ділянку на Бойківській. Всі рази депутати ставали на сторону Кучерак та підтримували саме її. І Руслан Козир до цього також докладався.
Таким чином за час його керівництва містом, Кучераки обзавелись новозбудованими будинками. Вони отримували дозволи на реконструкцію та добудову батьківського будинку, який сьогодні Іванна Кучерак ділить із сестрою. Одна половина будинку сьогодні контрастно відрізняється від іншої і розмірами і зовнішнім виглядом. Ще б пак, сестра ж до «Пельменної» та до Козира не має ніякого відношення.
На долученій до будинку землі, Кучераки вміло збудували триповерховий міні-готельчик, площею в понад 400 квадратних метрів (на 14 номерів). Там же знаходиться і ще одна будівля, площею в понад 100 «квадратів». Сім’ї належить, як мінімум, два презентабельні автомобілі. Також земельні ділянки з будинками є і на Станелі, однак про них інформації поки менше.
Все було б нічого, адже, як кажуть, чужа сім’я – темний ліс і хто його знає, звідки і за які кошти ці маєтки будувались. Якби не підозріла ситуація з «Пельменною», в якій увесь цей час панує бідна радянська атмосфера. І якщо раніше, за керівництва Руслана Козира, їх намагались не чіпати і вони собі жили-поживали та добра наживали, то тепер, після звіту пані Кучерак та після зацікавлення її недолугим керівництвом низки нових депутатів, ця тема набула особливого розголосу.
Очільник ГР «Народний контроль» у Трускавці Святослав Грабовський звернувся з запитом в управління комунального майна ТМР щодо будівель на вулиці Бойківській та отримав підтвердження щодо того, що вони належать саме Іванні Кучерак (одна знаходиться у співвласності з її чоловіком). «Нам стало відомо про ці факти і я вирішив їх перевірити, щоб достеменно знати, про що йде мова. Важливо розуміти та співставляти те, чи могли люди збудувати такі маєтки при зарплаті в 1400 гривень. Все це треба перевіряти. Вже подані відповідні звернення в податкову, щоб вони провели перевірку діяльності цього підприємства. Такий аудит чекає і інші КП, адже таке може творитись і на інших підприємствах» – наголосив Грабовський.
В «Пельменній» стоїть касовий апарат, однак далеко не всі рахунки пробивають через нього. Нам було дивно, адже прийшовши минулого тижня на перевірку і пообідавши там, ми отримали чек №4. Хоч перед нами та після нас було безліч людей. Сьогоднішній чек мав номер 17. На жаль, це не завжди може бути показником, адже підприємство має можливість обнульовувати касові апарати тоді, коли їм того хочеться. Хоч мені направду мало віриться в те, щоб працівники щоденно обнульовували касовий апарат.
Також в чеку міститься інформація щодо включення в суму ПДВ в розмірі 20% від вартості. Це – потрібний та важливий пункт, якщо підприємство цей податок платить. Однак тут також існують певні сумніви. Адже під час звіту на комісії з питань ЖКГ, коли її голова Мирослав Мицько задав бухгалтеру Галині Вацко питання, чи сплачують вони ПДВ, вона відповіла, що ні. «Ми знаходимось на єдиній системі оподаткування, але через низький оборот ПДВ не сплачуємо». Тому реальність сплати того ПДВ, яке вказане у чеку, перебуває під великим сумнівом.
В останній місяць свого керівництва містом, Руслан Козир зробив ще одну немалу послугу пані Кучерак. Він продовжив її контракт на посаді директора КП «Харчовик» аж до 2018 року. І це в той час, коли, зазвичай, їх підписують терміном на один рік.
Сьогодні Іванна Кучерак, натомість, напоролась на нерозуміння та відсутність підтримки з боку влади та новообраних депутатів. Вона звикла вирішувати всі питання, адже завжди знаходились ті, хто йшли назустріч фінансовим подачкам з її боку чи просто «договорнякам». Тим паче під егідою могутнього покровителя Козира.
Вся ця схема могла б і далі залишатись «козирною» картою в руках Іванни Кучерак та її сім’ї, якщо б вона хоч трохи почула та виконала те, що від неї вимагалось. Після приїзду «Ревізора», який чітко вказав їй на помилки та недоліки закладу, всі чекали, що вона виправить хоч щось. Після фінансового звіту (який, до речі, писаний «зі стелі», бо містить одні і ті ж цифри дохідно-розхідної частини що за 6 місяців, що за 9 місяців 2015 року), Мирослав Мицько та депутати вимагали від Кучерак адекватних пояснень та бізнес-плану, розвитку свого закладу, підняття офіційних зарплат. Однак вона й це намагалась ігнорувати та просто не хотіла чути того, щоб від неї хочуть.
Та вічно це продовжуватись не могло і цьому багатому та безпроблемному життю Кучераків схоже прийшов край. Пасивність та небажання вкладати щось у заклад та показувати його успішність, а лише викачування з нього кошів задля особистого збагачення, дали той результат, який є сьогодні. Як із цими «проблемами» тепер розбиратиметься пані Кучерак та чи залишиться вона й надалі директором «золотих трускавецьких пельменів» – поки для нас є загадкою.
Ніна ФЕДЬКО, Truskavets online
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень