Під час виборчої кампанії ви всі декларували своїм виборцям у своїх партійних та особистих передвиборчих програмах хто відданість законності, людським правам і свободам, український патріотизм, хто європейську орієнтацію, хто опозиційність до правлячої в Україні влади, називаючи її «злочинним режимом». А більшість з вас декларували і одне, і друге, і третє в різних комбінаціях або все це разом взяте.
Ніхто з вас навіть не заїкався виборцям про те, що є противником демократії, основоположних людських прав і свобод, не вважає справедливою боротьбу УПА, не визнає Голодомор геноцидом українців, а Українську греко-католицьку, Українську православну (Київського патріархату), Українську автокефальну православну та інші церкви, окрім УПЦ-МП, сприймає як ворожі, що є прихильником державності російської мови, комуністичних ідей, Митного союзу чи «русского міра», що шкодує за розвалом СРСР і отриманням Україною незалежності.
І ось тепер настав час підтвердити виборцям щирість ваших слів. На посаду голови Львівської обласної державної адміністрації призначено колишнього головного обласного міліціонера Олега Сала, який відзначився неєвропейськими і просто нецивілізованими (а точніше сказати – злочинними) методами придушення прав людини на висловлення своєї думки, поширення інформації та свободу зібрань. Адже всі пам’ятають, як у 2003-2004 рр. Студентському братству підкинули гранату, за участь в акціях протесту людей жорстоко били, арештовували і судили, до університетів надсилалися листи з вимогами вжити заходів проти активних студентів.
Керувати Львівською областю поставлений друг застреленого снайпером (аби не дав свідчень про спецоперації Росії проти України) на порозі Святошинського суду м. Києва російського кримінального авторитета, засновника «Російського клубу» в Україні Максима Курочкіна, кандидат в народні депутати України за списком блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція». Тобто, Олег Сало балотувався до Верховної Ради від тієї політичної сили, яка відкрито заперечує європейські цінності, вважає воїнів УПА бандитами, не визнає знищення українців під час Голодомору, шкодує за розвалом СРСР і не проти його відновити, вимагає для російської мови статусу державної, пропагує комуністичні ідеї, Митний союз та «русскій мір», відмовляє в існуванні Українській греко-католицькій, Українській православній (Київського патріархату) та Українській автокефальній православній церквам (як і, чесно кажучи, всім протестантським та іншим церквам, окрім УПЦ-МП) у праві на існування й влаштовує акції протесту проти відкриття їхніх храмів.
Тож це призначення не просто міліціянта з нагайкою, який має не допустити у 2015 році протестних настроїв у Львові в разі фальсифікації виборів Президента України, як це він робив, придушуючи відстоювання виборцями своїх голосів у 132-му окрузі на Миколаївщині, де перемога фермера Аркадія Корнацького була вкрадена «Беркутом», яким керував Олег Сало. Це – плювок в обличчя всім львів’янам і випробовування їх на гідність. Це – тест на те, хто ми є: нащадки повстанців чи боягузливі рагулі. І вам, панове депутати, насамперед доведеться з цим визначитись щодо себе. Опозиційним до влади – чи справді ви збираєтесь боротися зі «злочинним режимом», а чи просто використовували опозиційну риторику, аби надурити виборців й отримати мандат. Не дуже опозиційним, але проєвропейським й патріотичним депутатам – чи справді ви є патріотами та/або європейцями, а чи так само брехали виборцям. Неопозиційним – чи справді ви є українцями і хоч трохи поважаєте людей, серед яких живете, чи вам ближчі ідеї комунізму та «русского міра», а незалежність України, УГКЦ, УПЦ-КП, УАПЦ та усі інші церкви, окрім УПЦ-МП, УПА, українська мова є вам глибоко ворожими.
Перебування Сала на посаді голови ЛОДА – це більша ганьба, ніж перебування Табачника, який вважає галичан неповноцінними людьми, на посаді Міністра освіти. Бо тут все залежить не від центральної влади, на яку ми маємо обмежений вплив, а від тих, кого обрали виборці Львівщини. І позбутися цієї ганьби нам дозволяє ст. 118 Конституції України, яка надає обласній раді право висловити недовіру голові обласної державної адміністрації і при цьому не вимагає жодних підстав на кшталт неналежного виконання обов’язків чи вчинення правопорушень для висловлення такої недовіри, за якими дехто з вас спробує сховатися, розводячи демагогію про те, що не можна знімати того, хто лише почав працювати. За тією ж ст. 118 Конституції України, якщо недовіру голові обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу обласної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови ОДА.
Все гранично просто і зрозуміло. Тож ми вимагаємо від вас внести до порядку денного сесії Львівської обласної ради 12 листопада питання про висловлення недовіри голові Львівської обласної державної адміністрації Олегу Салу та проголосувати за це питання. І попереджаємо, що зробимо все можливе, аби ті, хто не проголосує «за», більше ніколи не стали депутатами жодного рівня. Розповідати правду вашим виборцям про ваше справжнє обличчя ми почнемо відразу після 12 листопада, не очікуючи наступних виборів. Відсутність на сесії з будь-якої причини (окрім хіба що перебування у лікарні в тяжкому стані) розцінюватиметься нами як підтримка О. Сала. Участь у сесії обласної ради за законом звільняє вас від усіх відряджень, виконання своїх обов’язків на робочих місцях в установах, організаціях, підприємствах будь-якої форми власності, а будь-яка хвороба, яка не тягне за собою непритомного стану, і статки найнезаможнішого з вас дозволяють вам взяти таксі й хоч з високою температурою, хоч на милицях прибути на сесію, коли там розглядатиметься питання висловлення недовіри голові ЛОДА, так само як сучасні засоби зв’язку дозволяють дізнатись в колег-депутатів, коли саме це питання буде розглядатися, якщо вже грип, високий тиск чи «запалення хитрощів» не дозволяють вам висидіти усю сесію (до речі, ніхто не заборонить особливо тяжко хворим народним обранцям перебувати на сесії в лежачому стані до моменту, коли треба буде встати на хвильку й натиснути кнопку за недовіру голові облдержадміністрації).
Ми також вимагаємо від партій та фракцій виключити зі своїх лав тих депутатів, які не проголосують за недовіру Олегу Салу (включаючи депутатів, які не прибудуть на сесію чи будуть відсутніми під час голосування). Якщо цього не буде зроблено, це означатиме, що ваша партія і фракція просто грають у давно відому цинічну гру «надури свій електорат», коли більшість фракції голосує «за», але, вигадуючи найрізноманітніші причини, свідомо не додає кілька голосів, аби в цілому питання не пройшло. Сховатись за словами «фракція проголосувала за недовіру» не вийде, і ми розкажемо вашим виборцям про такі ваші ігри, що неминуче відіб’ється на рейтингу вашої політичної сили.
Львівщині кинули виклик, і Львівщина має гідно відповісти на нього. Сало має піти геть!
Громадянський рух «Відсіч»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень