З самого початку свого існування санаторій «Карпати» у Трускавці пропагував високе мистецтво. Можна багато писати про оформлення його холів, залів, коридорів, про мистецькі витвори з кераміки, скла, металу, тиснення на шкірі та багато чого ще. Довершеним твором мистецтва є і ландшафтний парк «Підгір`я» біля оздоровниці. Тематична стежка «Зів`яле листя» за мотивами творів Франка, вишукані скульптури, різноманіття екзотичних дерев роблять цю місцину одним з найчарівніших куточків нашого Трускавця.
Практично щороку з`являється в «Карпатах», які віднедавна іменуються готельно-курортним комплексом, щось нове, неординарне, цікаве. В мистецтві – також. Для прикладу, робота Андрія Бердаля прикрасила хол оздоровниці наприкінці минулого року. Вишиванка на стіні – це український квадрат, символ краю, а водночас гордість з того, що маємо чим пишатися. Адже це – наші митці, трускавецькі!
А в лютому 2017 року в «Карпатах» пройшов перший пленер художників-іконописців на тему «Джерела». Ми вже подавали інформацію про перебіг пленеру, писали про його концепцію та роботи художників, які стали результатом творчої майстерні в гостинних «Карпатах». І ось 25 лютого відбулося офіційне відкриття виставки робіт учасників пленеру – робіт, котрі вже понад тиждень глядачі можуть споглядати в холі оздоровниці.
Під час відкриття гості мали можливість почути безпосередньо від самих художників як виникав задум писання тої чи іншої ікони, які є символи кожного образу, що через свій твір художник хоче сказати людям.
На початку урочистого відкриття присутніх поблагословив та вітальне слово виголосив духовний опікун і учасник пленеру, отець Володимир Бондарчук.
– Дякуємо Богові за те, що знайшлися люди, які відгукнулися на нашу мрію, на наші прагнення, – каже отець Володимир. – Ми глибоко відчули цю тему «Джерела», відтворювали її в цьому благодатному місці.
– Коли я почув про цей задум, то зрозумів, що це добра ініціатива, котра має хорошу перспективу, – продовжує думку отця міський голова Трускавця Андрій Кульчинський. – Я ніколи раніше не бачив, як малюють ікони, тож коли побачив цей процес, то зрозумів, що іконописці – особливі люди. Відкриття сьогоднішньої виставки для мене є особливою подією, яку я завжди пам`ятатиму. Ідея поєднати ікону з джерелом, водою, Трускавцем була для мене несподіванкою, а реалізація цієї ідеї перевершила всі мої найсміливіші сподівання та очікування.
– Мені дуже приємно, що цей пленер відбувся у нашому готельно-курортному комплексі, – каже генеральний директор «Карпат» Лев Грицак. – Пропозицію провести такий пленер я відразу сприйняв з ентузіазмом, найближче до серця. В наш складний час це велика справа – піднятися над буденністю, над тим, що нас оточує. Споглядаючи ці духовні твори, кожен з нас може задуматися чи дійсно ми живемо за законами Божими, чи може треба щось скорегувати. Кожна робота, представлена тут, є оригінальною та небуденною. Тому я щиро дякую отцю Володимиру та всім художникам за їхній задум і їхню роботу.
– Цей пленер є яскравим прикладом доброї співпраці між митцями та меценатами, – впевнений один з організаторів пленеру, художник Андрій Винничок. – Місце, де відбувався пленер, «Карпатський дворик», стало лабораторією, де ми експериментували кожен на свій спосіб, ділилися своїми враженнями, досвідом і це була така одна велика робітня, де щось творилося. Для нас тут були створені всі відповідні умови. Маємо надію, що пленер має шанс на розвиток, а створені ікони започаткують у місті галерею сакрального мистецтва.
– Для художників були створені чудові умови, причому без ставлення жодних вимог, а це дуже важливо для творчості, – переконана автор концепції пленеру іконописців «Джерела», ідейний натхненник дійства Марія Цимбаліста. – Бо тільки в такому контексті іконописці мають можливість творити. Коли середовище дружнє до них, то вони можуть подумати, помолитися, поспілкуватися між собою, надихнутися тим середовищем, в якому вони перебувають. Цікаво, що художників зібралося саме дванадцять, в церковній традиції це число повноти. І ця повнота якраз і була виражена. Тему ми дали дуже загальну – «Джерела», зважаючи на те, що ми Трускавця не знаємо, і такий пленер проходить тут вперше. І ось ці 12 художників сюди приїхали і намагалися ці теми води, цілющих джерел, оздоровлення духовного, оздоровлення фізичного передати в візуальному контексті, в живописі, в іконі. Їм це вдалося – ми бачимо теми Старого і Нового Завітів, зображення Христа, Богородиці, святих, теми біблійних сцен в дуже різних контекстах. Що цікаво, виринула тема людини, особливо в творчості Уляни Нищук і Софії Білик, які задалися питаннями святості та того, чи людина спрагла живої води, чи шукає вона Христа.
– Проблема сучасного іконопису виражає проблеми сучасного часу, – продовжує Марія Цимбаліста. – Певним викликом для художника, а також для Церкви і для християнства є сама експозиція. Тут вона дуже цікаво сформована, в простінках. Коли ми заходимо в такий простінок, то знаходимося в закритому просторі, не бачимо інтер`єру довкола нас і можемо створити собі духовну атмосферу, розглядаючи ікони та зосереджуючись на чомусь конкретному. Одночасно проходять люди, життя йде. Експозицію розташовано в коридорі і це теж символічно. В нашому житті ми можемо помітити щось, а можемо пройти мимо, можемо прислухатися, а колись не маємо для цього часу. Але важливим є те, щоб ця присутність була. І тут створено можливість такої присутності. Єдине питання до нас – чи ми звернемо на це увагу, чи помітимо, чи пройдемо повз цю виставку, не звертаючи на неї уваги.
Слід зауважити, що виставка привертає увагу відпочивальників, але не тільки їх. Зацікавлення виставкою ікон проявили і на її відкриття прийшли чимало людей. Серед них – депутати міської ради від різних політичних сил та члени виконавчого комітету, воїни АТО, волонтери, журналісти, викладачі школи мистецтв, діти. Якщо називати прізвища, то це Олена Савченко, Віра Сазонова, Анатолій Стародуб, Руслан Крамар, Тетяна Татомир, Ігор Нич, Оксана Кіселичник, Лілія Кобільник, Павло Швець, Леонід Федевич, Надія Лисенко, Любомир Поливка, Тарас Лужецький та інші відомі у Трускавці і поза його межами люди.
Художники пояснювали, який задум вони реалізовували, пишучи ту чи іншу ікону, що означає той чи інший елемент. Ось ікона «Врятування Мойсея» – і бачимо питне озеро в Трускавці, силует церкви Покрови, певні архітектурні елементи нашого курорту. Ось ікона Матері Божої – і також присутній трускавецький елемент, бювет мінеральних вод. Від класичних візантійських ікон «Христа Вседержителя» Володимира Бондарчука та Пресвятої Діви Марії Олександра Бриндікова – до так званого «народного іконопису, званого ще примітивним, або ж зовсім нових інтерпретацій, які ортодоксам навряд чи до смаку. Розкривши свій талант в іконах, художники тепер ще розкривають душу в оповідях про них, поясненнях, уточненнях. Поволі посуваються учасники відкриття виставки від ікони до ікони, смакуючи кожне слово, розглядаючи кожен елемент, який має явне чи приховане символічне значення.
І ось – завершальний акорд урочистого відкриття виставки робіт пленеру іконописців «Джерела». Пісню на слова Ліни Костенко виконує бард Лілія Кобільник з Дрогобича. Ідучи на невеличкий фуршет з нагоди події, учасники спиняються, щоб насолодитися прекрасною грою тріо «Con anima» в лобі-рецепції оздоровниці. Свою назву, яка з латинської перекладається «З душею», досвідчені музиканти, викладачі Трускавецької дитячої школи мистецтв імені Романа Савицького, виправдовують повністю.
Мистецтво ландшафту, мистецтво живопису, мистецтво музики, мистецтво скульптури, мистецтво театру, мистецтво літератури, мистецтво душі. Це «Карпати», дитинко…
Запрошуємо оглянути виставку ікон. Запрошуємо прилучатися до мистецтва всюди, де лиш маєте таку нагоду…
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень