02.10.2018 року Верховна Рада України 235 голосами «за» підтримала у першому читанні законопроект №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу». Цим документом вперше визначено термін «булінг» в українському законодавстві.
Новим законом передбачено відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу. За вчинення таких дій із особливою жорстокістю з відносно неповнолітнього будуть стягувати штраф від 1700 до 3400 грн. Будуть карати і вчителів – за приховування булінгу штрафуватимуть на суму від 850 грн. до 1700 грн. Директори шкіл повинні будуть контролювати, як виконуються заходи по протидії булінгу, розглядати заяви про випадки цькування від учнів та їх батьків.
План заходів по запобіганню булінгу, порядок реагування на його прояви, порядок застосування заходів виховного впливу, профілактика булінгу – це все визначено в законі та буде обов’язковим у закладах освіти. На своїх сайтах школи повинні відкрити доступ до правил поведінки учня у школі. А керівництво навчальних закладів отримає додаткові повноваження для того, щоб ефективно протидіяти булінгу як ганебному явищу.
Цікавим є також і той факт, що у світі така практика не є новою. Ось деякі випадки, як протидіють булінгу на законодавчому рівні в інших країнах.
– США. Усі 50 штатів мають власні антибулінгові закони. Ці закони часто містять дієві механізми захисту школярів від цькування. Діти, які стають жертвами булінгу через свою інвалідність, отримують додатковий захист. Крім того, кожен штат має свій закон, який може негайно зупинити цькування. Наприклад, у штаті Нью-Йорк борються з булінгом шляхом накладення покарання на батьків за поведінку їх дитини. За новим законом про запобігання залякуванням, до батьків може застосовуватися штраф до $250 або арешт до 15 днів, якщо їхня дитина цькує інших малолітніх дітей.
– Канада. В окремих регіонах країни (в Онтаріо, Квебеці, Новій Шотландії, Ньюфаундленді та інших) прийнято антибулінгове законодавство, яке визначає процедуру покарання учнів, що ініціюють булінг. А згідно із Законом 30 Альберти, покаранню підлягають не лише переслідувачі, а й свідки булінгу, які не доповіли про випадок.
– Великобританія. Більшість випадків залякування серед школярів не вважаються правопорушеннями і вирішуються на рівні школи. Але деякі типи знущань є незаконними, про що слід повідомляти поліції. Здебільшого це – залякування з подальшим насильством, шантаж з використанням засобів зв`язку, цькування на ґрунті ненависті. Суворому покаранню підлягають випадки кібербулінгу, що підпадають під Закон про шкідливі контакти 1988 року.
Агресія у вигляді кібербулінгу: що провокує це явище і як виявити агресора
Кібербулінг або Інтернет-мобінг – це сучасна форма агресії, яка набула поширення з появою мобільних телефонів, Інтернету. Будь-які її форми мають на меті дошкулити, нашкодити чи принизити людину дистанційно, без фізичного насильства (на відміну від булінгу).
Зі слів очільника Головного територіального управління юстиції у Львівській області Тараса Греня, на жаль, така форма цькування набирає все більших обертів, оскільки зброєю булера стають соціальні мережі, форуми, чати, мобільні телефони тощо.
Що може спровокувати таку агресію?
Причин безліч, вона може бути вмотивованою чи непередбачуваною. Але найстрашніше те, що нападати можуть незнайомці, які переслідують свої мерзенні цілі. В Інтернеті дуже просто бути анонімним, що підвищує шанси стати жертвою знущання, бо анонімність передбачає безкарність.
Залякування може відбуватися у будь-яку годину доби та в будь-якому місці. Найгірший сценарій, коли це трапилось у момент самотності дитини. Адже може здатися, що виходу немає.
Різновидами кібербулінгу є:
– Анонімні погрози – анонім надсилає листи погрозливого змісту довільного або цілеспрямованого характеру, особлива ознака – наявність ненормативної лексики та груба мова.
– Телефонні дзвінки з мовчанням. Не тільки погрози лякають. Мовчання чи жахання в слухавку бентежать дитину, вона не знає як і, головне, від чого потрібно захищатись.
– Переслідування – це може бути елемент фізичного переслідування, залякування досягається шляхом розсилки повідомлень на електронну пошту чи телефон. Шкідники можуть збирати інформацію про жертву, слідкуючи за її повідомленнями в соцмережах – фото, селфі з місця подій, розповіді про своє життя.
– Тролінг – розміщення провокаційних повідомлень в мережі для привернення уваги та збудження активності, що може спричинити конфлікт (флеймінг).
– Хепі-слепінг (happy slapping) – насильство заради розваги, актуальне здебільшого для фізичного цькування, проте в Інтернеті також актуально, коли мова йде про моральне насильство. Яскрава особливість – звичка знімати насильство на камеру для подальшого розповсюдження в мережі.
Приклади:
1. Дівчина-підліток відправила відверту фотографію своєму хлопцеві. Після того, як вони розійшлися, він виставив її фотографію на своїй сторінці та обговорював її з іншими підлітками, які потім називали дівчину зневажливими словами в соціальних мережах.
2. Молодого хлопця з фізичною вадою переслідували в соціальних мережах, називали його зневажливими іменами, казали йому, що краще б він помер. Вони писали “для чого тобі жити?” і закликали до самогубства.
Іноді залякування в Інтернеті може бути легко виявлене – наприклад, якщо ваша дитина покаже вам текст повідомлення, який містить погрози або приниження. Інші дії менш очевидні, такі як висміювання жертви в Інтернеті або публікація особистої інформації, фотографій або відеозаписів, призначених для того, щоб завдати шкоди іншим особам. Деякі діти повідомляють про підроблений обліковий запис, веб-сторінку чи онлайн-особу, створену з єдиним наміром переслідувати та залякувати.
Пам’ятка для захисту від кібербулінгу
Здійснюйте батьківський контроль. Робіть це обережно з огляду на вікові особливості дітей (для молодших – обмежте доступ до сумнівних сайтів, для старших – час від часу переглядайте історію браузеру).
Застерігайте від передачі інформації у мережі. Поясніть, що є речі, про які не говорять зі сторонніми: прізвище, номер телефону, адреса, місце та час роботи батьків, відвідування школи та гуртків – мають бути збережені у секреті.
Навчіть критично ставитися до інформації в Інтернеті. Не все, що написано в мережі – правда. Якщо є сумніви в достовірності – хай запитує у старших.
Розкажіть про правила поведінки в мережі. В Інтернеті вони такі самі, як і в реальності, зокрема, повага до співрозмовників.
Станьте прикладом. Оволодійте навичками безпечного користування Інтернетом, використовуйте його за призначенням, і ваші діти робитимуть так само.
Прес-служба Головного територіального управління юстиції у Львівській області
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень