Creative HuB. Part II

Коли здається, що сіра буденність засмоктує місто в якусь драґлисту трясовину, коли люди в натовпі безликі, злобні та понурі, коли на небі та в серці бракує сонечка й тепла, тоді з`являються вони – позитивні творчі люди. Вони наче світяться зсередини й освічують шлях іншим. Вони додають барв у повсякденність і роблять роботу, яку інші вважають дивною та непотрібною. І ця робота – прогрес, який рухає світ вперед, дає надію та цінність у наші життя.

Коли історія Трускавця нікому не була потрібною, а принаймні історикам за освітою (досі ж бо не видано серйозного фундаментального дослідження науковців на цю тему), тоді появилися такі люди як Іван Скибак та Микола Іваник, Коли поети й письменники часто не знали як «донести» себе людям в курортному Трускавці, тоді появився проєкт «Перехресні стежки» та його керівниця Анна Литвин. Коли щоденні новини з маленького Трускавця вважалися утопією, тоді появився «Трускавецький вісник». І таких прикладів можна називати й називати. Адже творчих людей в нашому місті-курорті та в наших сусідів є чималенько. І кожен з них своїм пензликом розфарбовує світ навколо себе – хто на роботі, хто як хобі, а хто поєднуючи одне з другим.

Христина Касперська, дружина отця Василя Біласа – з творчої родини. Тато музикант, мама бібліотекарка, і від обидвох вона взяла найкращі риси. І грає на музичних інструментах, і співає, і багато читає, і вміє до ладу розповісти якусь цікаву історію, а ще й до того має чималі організаторські здібності. Проєкт «Creative HuB», який вона започаткувала в грудні минулого року, свіжим вітерцем внісся у середовище трускавецької інтелігенції, освіживши пам’ять про молоді роки та нереалізовані задуми. Бо Христина Білас поєднала показ мод з виступами самобутніх фольклорних колективів, джаз із репом, застілля за келихом шампанського з можливістю творчо реалізувати себе багатьом талановитим людям міста й регіону. Тож подія, яка відбулася у грудні 2019, стала сигналом, що продовження мусить бути, show must go on.

Через півтора місяці, після всіх Різдвяно-Новорічно-Йорданських свят, між польським та українським Стрітеннями, коли святкуванням настає кінець, Христина Білас вдруге зібрала «Creative HuB». Цього разу в УРБАН-бібліотеці, цього разу без шампанського, але з узваром та пампушками, цього разу з показом фільму «Спацер по старому Трускавцю» (можна подивитися тут).

Напевно з фільму, який розділив першу та другу частину «Creative HuB»у 4 лютого, варто розпочати огляд подій цього вечора. Недарма кажуть, що «Титанік» збудували професіонали, а ковчег побудував аматор Ной. Хоча Микола Іваник не є аматором на 100%, адже він і краєзнавець, і театрал, і мандрівник, який фіксує свої враження та цікаві моменти подорожей, але в ролі режисера він спробував себе вперше. І фільм, знятий дуже-дуже бюджетно, причому за якихось два (!!!) дні, став прекрасною лекцією з минувшини Трускавця. Адже спільно з паном з 1930-х років Миколою Іваником та чарівними бібліотекарками Трускавця – панянками з тих же довоєнних часів І половини ХХ століття, глядач мандрує вулицями нашого курорту та розглядає ті об’єкти, яких зараз або зовсім немає, або вони кардинально змінили зовнішній вигляд.

Але розпочався вечір «Creative HuB»у-2 не з фільму, а з пісні. З колядок, які ще можна і треба співати. Колядували гості зі Стебника та Борислава, колядував зал, колядувала і Христина Білас, зокрема й маловідомі колядки з Мостищини, де разом з чоловіком, отцем Василем Біласом, вони певний час проживали (отець мав там парафію). І її сильний та впевнений голос прославляв Христа, щоб наприкінці майже кожної колядки згадати і про Україну та вселити віру і впевненість, що все в нас буде добре, що клятий москаль згине, а Україна процвітатиме в Господніх ласках.

Окрім колядок та фільму були жарти від ведучого Володимира Наконечного. Він за словом в кишеню не лізе, адже має досвід тамади на багатьох весіллях, тож вміє влучно вставити те чи інше слівце про тамбурин чи подарунки. Були й модельєри – глядачі в українських вишиванках, котрі презентували свій одяг не згірше від професійних моделей. Пальму першості зал віддав бібліотекарці Любові Кіско, хоча обрати кращих з таких позитивних дівчат та жінок було непросто.

А завершилося свято проводів Різдва під назвою «Різдвяний креатив» частуванням. У сусідній читальній залі господині підготували солодощі – тістечка, трубочки, пампушки тощо, гарно декорувавши стіл. Найбільше долучилися до цього «Ксюшин тортик», студія «Smile» та сама винуватиця дійства Христина Білас, котра зварила смачний узвар.

Якщо сіра буденність засмоктує, якщо на вулиці неприємна погода-хурделиця, а настрій бажає бути кращим, то варто брати приклад з позитивних людей, яких у нашому місті немало. Вони не скиглять і не нарікають на владу, вони не очікують смажених перепелиць з неба і Снігуроньки, котра прийде й розвеселить у вечірній час, вони беруть ініціативу у свої руки. І творять добру справу – чи то літературними зустрічами, чи то фільмами або екскурсіями, чи то проєктами на кшталт «Creative HuB»у.

Такі люди є навколо, озирніться, пошукайте їх і тримайтеся їх. І чим більшою буде їхня кількість в суспільстві, тим швидше прийдуть успіх, добробут та позитивні зміни.

А «Creative HuB» тим часом готує нові зустрічі творчих людей.

Володимир Ключак

P.S. Відеофрагмент зустрічі 4 лютого в УРБАН-бібліотеці Трускавця можна подивитися тут.