Амбівалентність та контроверсійність

22.08.2019 | Filed under: Публікації

Амбівалентність – психічний стан роздвоєності; співіснування протилежних відносин або почуттів (наприклад таких як любов і ненависть) до людини, об’єкта чи ідеї. У ширшому значенні амбівалентність – це неузгодженість, суперечливість у ставленні до чогось (амбівалентність почуттів), двоїстість чуттєвих переживань, котра виражається у тому, що один і той самий об’єкт викликає в людини одночасно два протилежних почуття.

Вікіпедія

Друзі, чи буває з вами так, що надіючись на щось одне, в результаті отримуєте зовсім інше, геть не схоже на очікуване? Коли реальність разюче відрізняється від очікуваного, і ти розумієш, що щось пішло не так, але вже нічого не змінити?

Зі мною така ситуація виникла вчора, 21 серпня, під час зустрічі з журналісткою Галиною Плачиндою. Йдучи в ресторан «Оскар» на презентацію її книги «Зрада vs перемога», я готувався почути хоча б частину відповідей на поставлені Галиною Плачиндою в анонсах запитання: «Нація чи «насєлєніє»? Українці чи «хохолікі»? Лідери чи шулери?».

«Разом із героями книги – Блаженнішим Любомиром Гузаром, Героєм України Левком Лук’яненком, дисидентом Семеном Глузманом, академіком Іваном Дзюбою, письменником Юрієм Мушкетиком та багатьма іншими непересічними українцями, багатьох з яких вже нема серед нас, ми спробуємо зрозуміти, чому українське суспільство двадцять вісім років поспіль обирає спритників, а не достойників; чому після сліпучих спалахів Майданів настає морок збайдужіння та зневіри; чи достойна Україна стати частиною цивілізованої Європи чи, лишаючись в облуді лже-ТБ, пригорнеться-таки до ненаситної Росії. Отже, будемо думати, будемо сперечатися, будемо шукати істини», – писала Галина Плачинда, запрошуючи на презентацію збірки її інтерв’ю з відомим людьми.

Проте насправді на зустрічі в «Оскарі» про це не йшлося. Майже з перших хвилин півторагодинної розмови, котру модерувала голова трускавецької «Просвіти», лікарка та громадська діячка Галина Шиманська-Карп`юк, бесіда почала крутитися навколо того чи винна нам щось держава (!), чому програв Порошенко, що журналістики в Україні нема і що ЖЕК не міняє ручку дверей у під`їзді. Тому після того всього почуття були амбівалентні – водночас радісно, що донька Сергія Плачинди зібрала цикл своїх інтерв’ю в одне друковане видання і приїхала в наш край презентувати цю збірку, а, з іншої сторони, сумно, що авторка не цурається терміну «порохоботи», дозволяє собі висловлювання типу «журналістика вмерла як явище, але я журналіст», а вину за поразку Порошенка покладає на … прихильників Порошенка.

Мене важко звинуватити у любові чи прихильності до екс-президента, проте чути таку безапеляційну критику Порошенка з вуст не останньої людини в таборі світлої пам`яті «Нашої України» та учасниці двох українських Революцій було трошки дивно. Можливо саме тому замість презентації збірки вийшло якесь «перетягування ковдри» між двома патріотками – авторкою Галиною Плачиндою та модераторкою Галиною Шиманською-Карп`юк. За аналогією з цьогорічними виборами чітко окреслилися люди, прихильні до Порошенка (а в цьому випадку до модераторки): засновниця та керівниця літературно-просвітницького проекту «Перехресні стежки» Анна Литвин, завідувачка ЦБС у м. Бориславі Наталія Бараняк, вчителька Лариса Барабаш, переселенка Діна Вайлд. Вони були в меншості, натомість інша частина гостей або відмовчувалася, тримаючи свої думки при собі, або ж легко натякала, що підтримує саме позицію Галини Плачинди.

Але досить про амбівалентність, перейдімо до контроверсійності (хоча ці поняття в певній точці й перетинаються). На мою скромну думку, контроверсійним є хоча б той факт, що в збірці поряд з думками таких без сумніву знакових постатей для новітньої української історії, поряд з моральними авторитетами Блаженнішим Любомиром Гузаром, Левком Лук`яненком, Богданом Гаврилишиним, Ігорем Юхновським чи Семеном Глузманом поруч стоять прізвища Юрія Михальчишина, Остапа Дроздова, Михайла Чаплиги чи Олександра Кочеткова (Ґуґл в поміч, якщо не знаєте хто це). Чи ці люди мають впливати на громадську думку в товаристві реальних борців і мужів стану? Все ж, авторці видніше.

Те, що зустріч була контроверсійною, засвідчує і факт головного слова, яке найчастіше звучало протягом цих півтори години в «Оскарі». Це слово «всупереч». Держава існує всупереч чиновникам, рух вперед відбувається всупереч складним обставинам, перемоги відбуваються всупереч зраді. Зрештою, ці всі поняття не були аж такими однозначними для присутніх. Для прикладу, слово «держава» одні розуміють як найвищу цінність, асоціюючи його з ненькою-Україною, натомість інші – з бардаком, чиновництвом, корупцією, негативними проявами суспільного життя.

На жаль, дискусії не відбулося, пройшла лише демонстрація власних думок тих, хто виступав. А це, як воно найчастіше буває, абсолютно нічого не змінило в позиції людей.

«Непобутовою розмовою про політику» назвала зустріч з Галиною Плачиндою Анна Литвин. «Зустріч була навіть трохи гострою, бо люди, які були в залі, небайдужі до своєї держави, хоча й мають до неї претензії», – зазначила співорганізаторка літературної імпрези.

У презентації, яка проходила в супроводі дегустації молодого живого купажного вина від Віктора Бондара з Одещини, взяло участь близько двох десятків осіб. Окрім знаних нам Івана Скибака (був з дружиною), В`ячеслава Умнова, Наталії Бараняк (була з донькою), Романа Соловчука (був з донькою та зятем), Галини Коваль, Тараса Вариводи, Анни Литвин, Лесі Боднар, Лариси Барабаш, Діни Вайлд, Іллі Колотелюка на заході побувала донька відомого письменника Івана Чендея з Ужгорода (Закарпаття). Розмова на дражливі для суспільства теми могла б тривати і довше, проте час був обмежений – на Галину Плачинду чекала ще зустріч в Дрогобичі. Тож так і не збулося побажання журналістки про спільний спів, котре вона висловила на Фейсбуці перед презентацією, згадуючи своє давнє перебування у Трускавці:

«В Трускавці я була лише один раз. У червні 1986 року. Батьки рятували мене від Чорнобиля і тато купив для нас із мамою путівку у спілчанський пансіонат «Нафтуся», із настанням незалежності успішно проданий керівництвом Спілки письменників (успішно, як ви розумієте, для керівництва), як і ялтинський, одеський, ірпінський etc

Із вражень про місто трускавок пам’ятаю небагато. Пам’ятаю, як ми з мамою зайшли на пошту подзвонити додому, у Київ – тоді ще у поштових відділеннях стояли кабінки з телефонними апаратами та номерами на скляних дверях і телефоністка через гучномовець говорила: «Кієв, кабінка номер сємнадцать»…

Словом, коли ми, заплакані, вийшли з тої кабінки, поговоривши з татом, який награним бадьорим голосом розповів останні столичні новини, тітка, яка стояла за нами в черзі, раптом заволала: «Ані с Кієва? Я нє буду захадіть в ету кабінку, там радіація!»

Ще на згадку про Трускавець у мене лишилися «Марсіанські хроніки», які я взяла в місцевій бібліотеці, а потім з якихось причин не встигла здати. Каюсь 🙂

А ще ми з мамою ходили до центрального бювету слухати «трускавецький хор» – чудесний, давно зниклий феномен, коли незнайомі люди кожного дня в один і той самий час сходилися, аби разом, годинку-дві, поспівати українських пісень. Люди переписували один в одного ноти, передавали їх, як естафету, з заїду в заїзд, репетирували, аби потім давати неймовірні імпровізовані концерти, на які, без перебільшення, сходилися ледь не всі трускавецькі відпочивальники, які часто-густо із «глядацької ложі» переходили «на сцену», підхоплені дивовижним почуттям єднання , яке здатне зродити в твоїй душі народна пісня…

….Мені розповідали, що Трускавець з тих пір дуже змінився і став схожий на типове європейське курортне містечко.. Дуже хочу подивитися на нього, відчути його і полюбити 🙂

Тому! 21 серпня презентація моєї книги #ЗРАДАVS #ПЕРЕМОГА відбудеться в місті полуниць і цілющої «Нафтусі»! Запрошую, друзі! Може – чого не буває! – згадаємо старі добрі часи та заспіваємо наприкінці якоїсь гарної української пісні?»…

Але те, що не заспівали – не біда. Головне, що не побилися, бо в окремі моменти презентації ситуація була досить напружена і до болю нагадувала словесні війни в Фейсбуці останнього тижня перед виборами. Як тоді, так і тепер, все закінчилося. Але, як кажуть деякі хитруни, «осадок залишився»…

Володимир Ключак

(Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні)

About 

Błogosławieni którzy wprowadzają pokój, albowiem oni będą nazwani synami Bożymi.

Tags:

Газ на авто. Трускавець

Новини Трускавця та регіону

ТОП коментованих за тиждень

  • None found

Оголошення ТВ

  • В Бориславі пройде День подяки (афіша)
    12.09.2019 | 17:42

    (Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні) Також читайтеКозацька слобода “Раковець” запрошує на риболовлю (0)Борислав запрошує на святкування Дня міста (афіша) (0)УРБАН-бібліотека запрошує на два майстер-класи (0)Оренда двокімнатної квартири у Трускавці (0)

  • Доґ-Фест у Трускавці (афіша)
    12.09.2019 | 15:28

    (Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні) Також читайтеКозацька слобода “Раковець” запрошує на риболовлю (0)Борислав запрошує на святкування Дня міста (афіша) (0)УРБАН-бібліотека запрошує на два майстер-класи (0)Оренда двокімнатної квартири у Трускавці (0)

  • Archive for Оголошення ТВ »

Архіви