Ім`я Ореста-Нестора Мацюка знане трускавчанам. Можливо, не всім, бо байдужість косить наші ряди, поширюється, наче страшний вірус. Але ті, хто має духовний стержень, хто знає свій рід і любить свій край не словом, а ділом, той і пошанує такого славного земляка.
Прикро, бо тільки півсотні осіб зібралося сьогодні, 24 листопада, біля релігійно-просвітницького центру імені отця Івана Валюха, аби взяти участь у освяченні меморіальної таблиці цьому видатному трускавчанину. Прикро, бо люди йшли з церкви після Служби Божої і знали, що тут має відбуватися. Але проходили мимо, начебто їх це не стосується. Гадалося – вони спішать пообідати, щоб повернутися і взяти участь у Євромайдані, який організували і в Трускавці, на підтримку головного Євромайдану, київського. Та ті люди вирішили відлежатися на дивані, перед телевізором, бо ж погода погана, дощить, та й нехай інші йдуть, мокнуть, мерзнуть…
Тому і згадалися слова з Євангелії «Нема пророка у своїй Вітчизні». Як справедливо зауважив хтось із виступаючих на відкритті меморіальної таблиці Орестові Мацюку, якби приїхав хтось з депутатів чи якби щось роздавали, то прийшло б більше. А так самому треба дати – свій час…
Меморіальну таблицю освятив отець-декан Петро Івасівка, настоятель церкви св. Миколая. Перед присутніми виступили міський голова Трускавця Руслан Козир, голова МГО «Рада Старійшин» Борис Кривко та його заступник Іван Скибак, науковець зі Львова Богдан Якимович, скульптор Петро Дзиндра, науковець-трускавчанин Михайло Мацько. Дружина Ореста Мацюка Надія подякувала організаторам – громадській організації «Рада Старійшин». В свою чергу організатори через наше видання висловлюють вдячність меценату Мирославу Гумезі, який організував святковий обід з нагоди вшанування Ореста Мацюка.
Жменька інтелігенції, яка зібралася вшанувати світлу пам`ять великого земляка-трускавчанина Ореста-Нестора Ярославовича Мацюка, почула багато цікавого та нового. Та чи варто переповідати почуте тим, хто не знайшов часу, чи не виявив бажання якихось 40 хвилин віддати шану великому науковцеві? Напевно, що ні. Бо інше місце зі Святого Письма говорить, що не варто кидати бісер перед свинями…
Є пророки у своїй Вітчизні! Є незамінимі люди! Після смерті Ореста Мацюка не знайшлося більше фахівця такого класу у справі паперознавства, у справі архівістики, у знанні філіграней та в інших вузькоспеціалізованих речах, в яких він був компетентний. Але його справа продовжує жити – не тільки в його дітях та онуках, але і в його друзях, послідовниках і шанувальниках, які хоча б меморіальною таблицею висловили свою любов та шану цій скромній і талановитій людині з Трускавця…
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень