Міський голова Борислава Володимир Фірман уперто гне свою лінію, зміцнюючи особисту владу вже не лише по вертикалі, а й по горизонталі, підминаючи під себе й під “Фронт змін” усе, що можна, аби ні в кого не виникало сумнівів, хто є справжнім господарем міста.
Тих, хто програв вибори й залишився в меншості, мер і його команда закликають до співпраці, але не залишають поля для маневру, оскільки насаджують всюди своїх людей, а рішення, навіть якщо вони йдуть усупереч здоровому глузду й чинному законодавству, вирішують простим голосуванням. Причому депутати від “Фронту змін”, маючи більшість у сесійній залі, роблять ведмежу послугу своєму лідерові, голосуючи тільки тому, що так хоче вождь.
На це можна було би не звертати уваги, вважаючи партійними примхами: мовляв, хлопці перемогли й не хочуть бавитися з опозицією, хоча їхній всеукраїнський лідер Арсеній Яценюк постійно заявляє, що “Фронт змін” – це партія європейського типу. А в Європі, як відомо, опозиція має привілеї, та й ставляться до неї з повагою, не забуваючи, що завтра вона може прийти до влади.
Проте найбільше дивує в цій ситуації підхід Володимира Фірмана до підбору кадрів. Те, що на ключових посадах перебувають віддані йому і партійній лінії люди, не викликає сумнівів. Сумніви з’являються в професійних якостях цих людей.
Скажімо, Руслан Зелінський, який працював начальником дільниці ремонту ліфтів у першому та другому ЖЕКах, тепер обійняв посаду першого заступника міського голови. Чи достатньо буде цього, аби займатись інвестиціями, готувати проекти програм, щоби Борислав увійшов до обласних і державних програм?
Андрій Паскевич, який обіймав посаду першого заступника начальника Державної податкової інспекції в Бориславі, тепер працюватиме заступником мера з економічних питань. Мабуть, як податківець він був на своєму місці. Але чи зможе переорієнтуватись на розв’язання власне економічних проблем у Бориславі, де економіки як такої й нема? Це все одно, що прокурора зробити адвокатом, хоча багато прокурорів на пенсії дійсно займаються адвокатською практикою. Можливо, взагалі ця посада є зайвою і її слід скоротити, зекономивши кошти?
Заступником міського голови з гуманітарних питань став Сергій Оленич. Дивує, що Володимир Фірман не помітив у Бориславі жодної людини, яка би впоралась з цією місією. Пан Сергій нині мешкає у Дрогобичі, є одним із лідерів Дрогобицької міської організації “Фронту змін”, депутатом Дрогобицької районної ради. Чи вистачить йому часу на основну роботу? Зрештою, як швидко він вникне в специфіку Борислава чи, як й інші заступники, вчитеметься п’ять років?
Керуючим справами виконкому став Олександр Майсак, який останнім часом теж працював у Дрогобичі і чий тесть є одним із депутатів Бориславської міської ради від “Фронту змін”.
Не викликає захоплення й склад виконкому, в якому чимало людей, залежних від Володимира Фірмана й напряму підпорядкованих йому в силу службових обов’язків. Чи зможуть вони проголосувати проти нікчемних з юридичної точки зору рішень, розуміючи, що це може коштувати їм посади?
Схоже, Борислав став полігоном для випробування “Фронтом змін” своїх можливостей керувати містом. Проте міська господарка – не гуртівня, а громада – не піддані Володимира Фірмана, яких можна в будь-який момент звільнити чи урізати зарплату. Боюсь, що в Бориславі може повторитись ситуація, що була в Дрогобичі, коли містом керував Микола Гук. Некомпетентність, непрофесіоналізм кадрів призвели до руйнації, причому деякі процеси вже мають незворотній характер. Амбітність Володимира Фірмана і тих, хто його під’юджує, може зіграти злий жарт з бориславцями, а особливо з тими, хто голосував за “Фронт змін”.
Чи приведе повнота влади до її професіоналізму?
Анатолій Власюк, часопис «Тустань»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень