«Благословенні ви, сліди, не змиті вічності дощами». Ці слова з поеми Максима Рильського «Слово про рідну матір» викарбувано на стіні нового музею Дрогобиччини – історико-краєзнавчого музею села Доброгостів, котрий було урочисто відкрито та освячено сьогодні, 25 лютого.
Музей – це наразі одна кімната у приміщенні школи, кабінет історії. Але зате яка кімната! Коли заходиш в кабінет-музей, то очі розбігаються, а кількість експонатів вражає. Бо тут – і давні світлини, і артефакти часів кінця ХІХ – І половини ХХ ст., і велика колекція народного одягу, і керамічний посуд наших предків, і дерев`яні вироби, і книги, і багато-багато інших пам`яток, котрі є живими свідками історії села, його непростої долі та його славної минувшини і сьогодення. Так, і сьогодення, бо історія твориться на очах. Воїн-АТОвець з Доброгостова Михайло Фарима, котрий помер від ран, став гідним продовжувачем справи тієї Небесної Сотні доброгостівців, котрі віддали власне життя у боях за Вітчизну – 10 українських січових стрільців, 36 воїнів РА, котрі воювали з фашизмом, понад півсотні воїнів УПА.
Сторінки історії Доброгостова – це славний земляк Іван Боберський, засновник рухів «Сокіл» та «Пласт», це старий ліс у Метищах, який зберігає таємниці княжої доби як можливе місце розташування першого Бича, це Праведники світу, котрі переховували євреїв у час гітлерівської окупації, це вивезені до Сибіру та замордовані у дрогобицькій катівні, це всі ті, хто творив історію села своїм життям, своїми словами та вчинками.
В написах увіковічнені Герої, котрими Доброгостів може гордитися – з родин Котормусів, Іванцюрів, Гарасим`яків, Дудків, Жагаляків, Стецівок та інших сільських родин. На фото увіковічнені ті, хто творив історію села, хто був тими «одиницями», на чиїх плечах лежить відповідальність за долю сотень, тисяч, мільйонів.
Ганна Федорівна Гундер, вчителька історії Доброгостівської СШ І-ІІІ ст. і довголітня керівниця районного методоб`єднання вчителів історії, хоча не є уродженкою Доброгостова, але полюбила це село всім серцем і віддала йому вже 40 років свого життя, продовжуючи любити його і працювати для нього й надалі. Музей – це її заслуга, адже саме Ганна Федорівна свою мрію втілила в реальність, збираючи експонати, оформляючи їх, облаштовуючи цей куточок, якому явно мало місця. Бо матеріалів вистачило б на три кімнати, і можливо з часом музей все-таки отримає розширення.
А ще музей – це заслуга адміністрації школи та влади села, які підтримали почин вчительки історії, це заслуга тих жителів, котрі віддавали для музею все, що могли, як пан Василь Ірод, котрий навіть куплені речі часів І світової війни віддав для експозицій.
Під час урочистостей з нагоди відкриття музею села Доброгостів приміщення освятили отці Михайло та Роман, виступили відомі доброгостівці Володимир Стецівка (заступник голови Дрогобицької районної ради, людина, котра в квітні 1990-го підіймала національний прапор у Дрогобичі), Любомир Пасемко (сільський голова Доброгостова), Микола Гладкий (кандидат історичних наук, викладач Дрогобицького педуніверситету), Галина Коваль (директорка музею історії Трускавця, популяризаторка спадщини Івана Боберського) та інші. Своїми спогадами поділилися чимало доброгостівців старшого віку – ті, які пережили репресії, вивезення на Сибір, небайдужі люди, яким болить доля рідного села, рідного народу, рідної держави. Серед них – Марія Степанівна Касінська, котра три десятки літ очолює «Союз Українок» в Доброгостові. Вона розповіла трагічну історію своєї родини, з якою у віці 12 років була вивезена на Сибір.
Відкритий урок історії та патріотизму у Доброгостівській школі тривав чотири години. І вчителі школи, і учні, і жителі села розповідали про експонати музею, про людей, які асоціюються з тими чи іншими речами. Про те, що музей – це не стагнація минулого, а постійне навчання, націлене на майбутнє, нагадав присутнім отець Михайло Бучинський. У школі постаралися, щоб навіть за відсутності музейного працівника кожен бажаючий міг пройти відеоекскурсію – підготовлено цілий фільм за участю учнів та вчителів школи, жителів села, де події відбуваються у Доброгостові, а більшість діалогів – саме в музеї.
Серед гостей, які побували на заході, був і міський голова Трускавця Андрій Кульчинський. Він каже, що вражений цим уроком патріотизму, любові до рідного краю, і багатьом треба вчитися у Доброгостова як варто любити рідний край. Під час заходу було згадано про найдавніші часи Доброгостова, коли в 1521 році грамотою короля Зиґмунта І Старого (король Польщі, великий князь Литви та Русі) було встановлено межі між селами Доброгостів, Трускавець та Стебник. З того часу втекло багато води, але ці населені пункти залишаються сусідами і просто приречені на добрі відносини, на співпрацю, – переконаний міський голова Трускавця. Він подякував організаторам заходу за ту титанічну роботу, яку вони здійснили і при створенні музею, і при проведенні відкритого уроку любові до рідного села, історії Доброгостова, патріотизму та людяності.
Музей у Доброгостові ніколи не залишиться наодинці зі своїми проблемами. І дирекція школи, і сільська влада на чолі з сільським головою Любомиром Пасемком, і районна влада, котру представляє друга в районі людина доброгостівець Володимир Стецівка, і музеї сусідніх міст та сіл готові прийти на допомогу в разі потреби. І музей не буде простим сховищем речей та документів, звичайним хранилищем інтелектуальних скарбів села, а стане культурно-просвітницьким центром села та регіону. А в тому, що це буде дійсно саме так, переконує факт підготовки Доброгостова до свого ювілею. Оскільки грамота короля Зиґмунта І Старого з визначення меж Доброгостова була видана 28 серпня 1521 року, то село вже починає готуватися до свого півтисячолітнього ювілею.
Наша стаття про музей у Доброгостові починалася з цитати на стінах музею. Цитатою й закінчимо. «Доброгостів! Дорого ти заплатив, щоб у мирі та спокої сьогодні ти жив!» – гласить один з написів. І це застереження є актуальним для нинішнього та прийдешніх поколінь доброгостівців. Бо в цьому суть історії – пам’ятати не тільки заради пам`яті, а заради висновків, заради теперішнього та майбутнього.
Володимир Ключак
ТОП коментованих за тиждень