Візит у Доброгостів, село, яке ото-от стане частиною великої Трускавецької громади, зайняв небагато часу. Усього за дві з половиною години переді мною промайнула історія та сучасність цієї місцини, відомі постаті та їх творчі нащадки, структура та визначні об’єкти, що вартують уваги. Однак, розкладаючи по полицях отриману інформацію, зрозуміла, що важливо не просто написати про Доброгостів як це роблять інші мої колеги, а важливо знайти особливості, те, що робить його унікальним, що допомагає або заважає розвивати громаду.
Унікальних, надихаючих об’єктів, якими може пишатися село, тут є вдосталь. Це не тільки птахофабрика, яка забезпечує регіон власною продукцією – якісним яйцем, а й мальовниче озеро, яке стало цікавою локацією і осередком унікальної спортивної рибалки, школою, яка стала арт-об’єктом завдяки талановитим учням та батькам, інтерактивний клас-музей, створений власноруч талановитою вчителькою історії та багато іншого. Однак є й неприємні речі, про які теж слід згадати, адже вони роблять цю громаду вразливою. Йдеться про труднощі на шляху розвитку, з якими мешканцям села не вдалося впоратися самотужки і з якими тепер буде мати справу новий очільник об’єднаної громади. Однак про усе по черзі і почнемо з приємного.
Інтерактивний клас-музей, який навчає не тільки історії
Свого часу цей кабінет нічим не відрізнявся від інших класних кімнат: просторий завішаний картами та портретами історичних постатей. Проте декілька років тому клас став поступово перетворюватися на інтерактивний простір. Так сталося, що ідею пані Ганни Гундер, вчительки історії та керівниці районного методоб’єднання, підтримали представники адміністрації школи, сільський голова Любомир Пасемко та інші небайдужі мешканці громади. Поступово тут з’явилися історичні артефакти, старовинні книги, унікальні світлини, предмети побуту яким налічується більше сотні років тощо. Кількість експонатів справді вражає: тут є речі побуту, часів XIX – першої половини XX століть, є велика колекція народного одягу. Також тут знайшли своє місце речі, що свідчать про нашу з вами непросту сучасність – речі, що розповідають про події на Майдані, зберігається пам’ять про воїна-добровольця Михайла Фариму. Вражає той факт, що тут щодня тривають заняття і всі ці речі щоразу стають предметом для наглядної демонстрації чи обговорення під час уроку.
Клас-музей має особливість, адже він навчає дітей одразу кільком важливим аспектам: знайомить з історією країни, спонукає вивчати історію рідного краю та найважливіше – вчить берегти як зіницю ока усі унікальні експонати. Останній факт здивував особливо, адже за порядком у кабінеті-музеї стежать учні і доглядають музейні експонати теж учні. Можливо ця особливість – увага дітей до збереження історії – заслуга учителів цієї школи та вчительки історії зокрема. Однак навіть картами світу, що лежать на кожній парті, користується вже друге покоління учнів школи і вони мають вигляд нових. Усе це (дбайливе ставлення, прибирання) неможливо робити примусово і діти роблять це свідомо. Тому великий уклін ініціатору створенню музею Ганні Федорівні Гундер та вчителям Доброгостівської СШ I-III ст. імені Івана Боберського.
Боротьба за амбулаторію, в якій поки що програла громада
Мандруючи селом оглядаємо напевне один із важливіших об’єктів – місцеву амбулаторію. Ззовні сучасний об’єкт з просторими кабінетами, зручними коридорами, просторим та затишним холом. Тут є кімнати для постійного проживання лікарів-інтернів сімейної практики, кабінет для стоматолога, педіатра тощо. Цілком пристойний і комфортний медичний центр. Однак, на жаль, усі ці речі вже другий рік поспіль залишаються незавершеними, в стадії ремонту. Питаю у Доброгостівського сільського голови, чому так? Однак розмова надалі залишає більше питань, ніж відповідей. Розпочате у 2018 році амбітне будівництво амбулаторій сімейної практики, що розгорнулося в різних областях України і мало завершитися наприкінці 2019 року, дивним чином було припинено. Лише на Львівщині без фінансування на фінальній стадії будівництва залишилося 10 об’єктів, серед яких недобудований корпус амбулаторії в Доброгостові. Офіційна причина, яка зазначена на сайті Львівської обласної адміністрації – порушення у роботі підрядників. До конкретики порушень тоді ніхто не вдавався, тому сьогодні зупинка будівництва, що мала державне фінансування, виглядає як політична розбірка на державному рівні, втрутитися чи вплинути на яку, не маючи потужного лоббі в облдержадміністрації, вкрай важко. Тому сьогодні мешканці села звертаються до медиків у нескладному і невідкладному випадку, коли немає потреби чи можливості поїхати у сусідній Дрогобич та Трускавець.
Головний інструмент – людяність та фаховість
Поки що це все, чим можуть похвалитися медики існуючої амбулаторії, яка нині розташована у непридатному для роботи приміщенні. Мешканці села знають про цю «особливість» своєї лікарні, тож особливо не нарікають на лікарів, адже розуміють, що вони стали заручниками неприємної ситуації з будівництвом. Однак, як би вони не співчували та як би не довіряли своїм медикам, все більше людей перереєстровується до лікарів з сусідніх міст, де є можливість повноцінного лікування та обстеження. Як то кажуть риба шукає де глибше, а людина – де ліпше. Через те амбулаторія та лікарі сімейної практики щотижня втрачають своїх пацієнтів, котрі заключають угоди деінде, в той час як амбулаторія втрачає кошти, які мали б йти на фінансування хворих селян. Якесь зачароване коло. Про цю проблему розмовляємо з головним лікарем сільської амбулаторії Маргаритою Олексів. Очільниця розповідає, як важко працювати в непридатних для роботи умовах і зауважує, що головним фактором, який робить діяльність цієї амбулаторії доцільною – людський. Чуйність, уважність персоналу, допомога пацієнтам у будь-який час доби. Сюди йдуть не тільки за лікуванням, а ще й за фаховими порадами, моральною підтримкою, психологічною консультацією тощо. В цих умовах люди у білих халатах навчені робити усе можливе і навіть більше, для людей, які їм довіряють. Ось така вона, медицина на селі. Однак усі розуміють, що ситуація має кардинально змінитися, коли буде створено Трускавецьку ОТГ. І цю роботу вже взяв під свій контроль один із кандидатів на голову Трускавецької громади Андрій Кульчинський.
Доброгостівська «Ватра» – відомий бренд регіону
Наприкінці 1990-х на території села утворилася і працює до нині ТзОВ «Агрофірма «Ватра», на території якої знаходяться декілька великих пташників. На даний момент з них тільки 4 діючих, 3 з них розраховані на дорослу птицю і 1 облаштований для молодняка. Нині фірма орендує 38 гектар землі для обслуговування комплексу, справно платить податки на території села, де здійснює свою діяльність, реалізовуючи продукцію далеко за його межі. Сьогодні куряче яйце агрофірми закуповує більшість оздоровниць курортів Трускавця та Моршина. Продається брендовий продукт, доброгостівське яйце, через роздрібну торгівлю в містах Стрий та Дрогобич, реалізовується в прилеглих селах району. Є покупці і за межами області, адже яйце Доброгостівської птахофабрики «Ватра» довгий час користується попитом у Івано-Франківській області та вже чимало років його купують та споживають на Закарпатті.
Про будні виробництва нам розповідає головний бухгалтер підприємства Дарія Кафлик. І не тільки розповідає, а ще із задоволенням показує новий корпус з новим сучасним чотириярусним курником, який було придбано у Словаччині минулого року. Це нова і повністю автоматизована лінія виробництва, котра дозволяє змінімалізувати важку людську працю, адже прибирання, годування та решта маніпуляцій виконуються автоматично. Однак є і не дуже втішна інформація: на виробництво цілком очікувано вплинула пандемія, адже суттєво, майже удвічі зменшивши ринок збуту. Тож нині замість звичних 100-150 тисяч голів тут тримають лише 55 тисяч. Проте на фабриці пишаються тим, що за цей непростий час вдалося зберегти колектив. Сьогодні комплекс обслуговує 32 працівники, у розпорядженні яких є сучасна техніка та обладнання.
Громадське життя, культура, спорт та дозвілля
Доброгостів – село зі своєю історією та традиціями. Цьогоріч сільська рада затвердила дату, яка стане офіційним днем народженням села. І вже наступного року у серпні Доброгостів відзначить свій 500-річний ювілей. Якщо дозволять умови, фінанси та відсутність загроз, пов’язаних з пандемією селяни мріють влаштувати гучну забаву зі спортивними, культурними та масовими заходами. Благо для цього є потенціал, адже Доброгостів вважається спортивним селом. Тут від 2002 року функціонує фізкультурно-спортивний клуб «Карпати», діють дві потужні футбольні команди ФСК «Карпати» (виступає у першій лізі чемпіонату Львівської області з футболу) та не менш потужно грає місцева збірна, що виступає у першості Дрогобицького району. Словом, зі спортом тут все гаразд. З культурою та дозвіллям, як і з місцевою самодіяльністю, теж все добре, в селі функціонує Доброгостівська дитяча музична школа, на базі якої діє фольклорний ансамбль «Барвисток», а в центрі села – Народний дім «Просвіта» з постійно діючими гуртками для дітей та молоді.
Однак тут теж не все так просто, адже приміщення Народного дому вже давно вимагає реконструкції, як і адміністративна будівля сільради, яка базується у старому будинку (який після зведення нового Громадського центру має перетворитися на музей села). Але запланований Громадський центр, котрий мав стати у нагоді творчим селянам, освітянам та громадським активістам, теж перетворився на довгобуд. Проте є і успіхи, адже за останні роки чимало ресурсів та зусиль вкладено в оновлення сільського садочку та школи. Принаймні там вже немає проблем з енергозбереженням, опаленням та водопостачанням. Ці два заклади вже перетворилися на сучасні освітні об’єкти, якими можуть пишатися місцеві мешканці і сільський голова Любомир Пасемко.
Фактор, який об’єднає громаду – якісна дорога
Є ще один критичний момент, який на даний час є важливим для усіх сіл майбутньої громади – занедбані автошляхи. Усі ці роки їх начебто і ремонтували, проте якось нашвидкуруч і вкрай неякісно. Після об’єднання перше, що має бути зроблено для сіл громади – дороги. Про це говорять у кожному селі від Доброгостова до Орова та Зимівок. Тішить, що питання не стали затягувати і вирішили діяти на випередження: робити автошляхи в громаді планують вже цьогоріч. Уже завершена процедура тендеру на ремонт автошляху Дрогобич-Довголука і визначений переможець, підрядник, з яким вже підписано відповідний договір.
Від редакції. Це не перший і не останній матеріал про унікальне та цікаве село Доброгостів, адже вмістити весь фактаж про нього в один матеріал – нереально. Маємо надію у наступних числах газети детальніше розповісти про історію села, його пам’ятки, цікаві об’єкти та його невід’ємну і важливу частину – хутір Бистрий. Тож до нових зустрічей у Доброгостові.
Галина Носова
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень