Герої серед нас

21.08.2020 | Filed under: Публікації

Уродженка та жителька села Доброгостів біля Трускавця Анна Стецівка – членкиня ОУН, зв`язкова УПА на псевдо «Голубка». За підпільну діяльність булла заарештована, утримувалася у внутрішніх тюрмах Дрогобича та Трускавця. Через постійне переслідування в 1950 р. Добровільно виїхала до репресованих родичів у м. Губа Азербайджанської РСР. Повернулася в Україну у 1955 р. Була головою одного з осередків «Союзу українок».

Зараз жінці 92 роки, але в неї ясна пам`ять, і вона до найдрібніших деталей розповідає про події своєї юності. Ось про що пані Анна розповіла гостям-націоналістам, які до неї завітали – заступнику голови Дрогобицької районної ради, родичу та односельчанину Володимиру Стецівці (КУН) та депутату Львівської обласної ради Олексію Балицькому (фракція ВО «Свобода»).

«Я народилася у с. Доброгостів Дрогобицького р-ну Львівської обл. Після закінчення школи поступила у Дрогобицьку торгівельну школу. Під час навчання познайомилася з юнаками, які належали до ОУН(м). У 1943 р. я теж вступила в організацію. Нам казали, що треба ввечір прийти там, де церква святого Петра і Павла, на збори. Нам дали Декалог – десять заповідей українського повстанця. Пам`ятаю одну з них: «Здобудеш українську державу, або згинеш в боротьбі за неї!».

Я розповсюджувала листівки та залучала інших – аж до приходу других «совітів». Тоді повернулася у рідне село та влаштувалася на роботу у сільську раду, продовжуючи допомагати організації. Була фінагентом, збирала податок. Я в сільській раді все знала, хто приїжджає, що робиться. Мій обов’язок був повідомляти. Штафетку давали мені, а я несла на зв’язок. Обмотувала в глину і несла в кулаці, якби в разі чогось – треба випустити, але пам`ятати де. Треба було залучати ще дівчат, то до нас доєдналися Торська Анастасія, Кузьма Анна, Мотуз Теодозія.

Якось до мене прийшли і кажуть, що треба перевести повстанців на інше село, до Станилі. А ми знали, де там станиця є… Переходимо, бо треба йти до Станилі на зв’язок: «Стой! Кто ідьот?!» А я кажу: «Хлопці, назад!». Беру відповідальність на себе, кажу: «Би-сте не стріляли, свої ідуть». Але якби ті всі хлопці поверталися назад тою самою дорогою, так ні, вони хотіли перебігти, а там вище була друга засідка. Почалася стрілянина. Я забігла до тітки, яка жила поруч, а там на землі спало п’ятеро повстанців. То я мусіла піти звідтам, аби не видати тих хлопців.

Мене арештували під хатою. Повели мене дорогою, я дивлюся – лежать два… Один з наших хлопців, а один їх. Вони пустили ракету, освітили. То він з Гаїв був наш, Стецула Петро. Мене забрали до Трускавця, посадили в підвал, а далі ведуть на допит. Привели того солдата: «Ти вела бандерівців?», – «Та ні, кажу, я нікого не виділа, я йшла до цьоці свеї позичити гроші. Я виділа, шо йшли якісь люди, але я думала шо базар, а потім почалася стрілянина… А ви мене з-під хати взяли», – розповідає про участь в підпільному русі Анна Стецівка.

Так Анні хитрощами вдалося уникнути покарання. Але після першого арешту вона потрапила під підозру, і незадовго знову опинилася в Трускавецькій тюрмі. Після кількагодинних допитів до Анни Стецівки в камеру прислали підставну дівчину, яка повинна була видавати себе за зв’язкову і вивідати інформацію.

«На другий день дали мене в кімнату на горі, там лиш стіл був… Десь так вночі, чую, відкриваються двері, а я лягла на той столик та й лежу. Приходит енкаведист, лізе до мене, а я в ґвалт, в крик: «Я зара підойму весь будинок, я підойму всіх людей!», – «Тіше, тіше…», – як ся змив, пішов, не рухав. Мене випустили», – пригадує як страшний сон пані Анна жахіття Трускавецької тюрми.

Коли Анна повернулася з тюрми, на неї чекав її коханий – молодий повстанець – Василь Мотуз, вістовий УПА на псевдо «Голуб». Хлопець думав, що вона вже не вийде з тюрми і носив жалобу по ній. Василь переховувався у криївках і рідко приходив до коханої дівчини. А одного вечора Анна так і не дочекалася свого нареченного – згинув. Ось як вона це пригадує:

«В долині була криївка, то там хлопці погинули, і там мій хлопець Василь загинув. То було на саму шуткову (Вербну) неділю 1946 року. Облаву зробили і обступили, півсела нашого згоріло тоді. А ту стодолу обступили, де була їх криївка… Одного ранили і забрали, мав псевдо «Крук». Там були мій Василь і ше двоє хлопців. То ті двоє пострілялися такой там, і так і згоріли. А мій хлопець як вирвався звідтам, то втікав догори, недалеко був потік… За ним бігли і стріляли, і поранили його в голову. Він упав, а вони його наздоганяли. Він мав при собі багнет німецький, і як побачив, що вже йому не втекти, що його вже наздоганяють, то сам себе тим багнетом проколов прямо в серце. Потому їх попривозили коло сільради і поклали їх там. Тих двох спалених, а він посередині був… Я ще купила йому сорочку – вишиванку, думаю, на Великодні свєта дам йому подарок… вже-м не дала… Я вже ту сорочку дала тому стрикові і казала, шо положите йому, як будете його хоронити. То їх всіх трьох в одну могилу поховали», – розповідає Анна Стецівка.

Після смерті коханого «Голуба» Анна вийшла заміж за місцевого хлопця, який тільки повернувся з Німеччини. Вона завагітніла, але дитина народилася мертвою – булла синя, як бетон по тюрмах. Жінка чекала на другу дитину, але знову потрапила до тюрми, цього разу в Дрогобич.

«Мене перевезли в Дрогобич… Брали на допит вночі. Там з хутора одного хлопця як взяли на допити, то як принесли вночі, то як кусок м`яса. Все криваве, били по ногах, по п’ятах, суцільне криваве місиво. Він хотів жилєтко (лезо), щоб підрізати себе, бо вже не міг того витерпіти, тих катувань».

Через постійні переслідування та арешти в 1950 р. Анна добровільно виїхала в м. Губа Азербайджанської РСР до тітки Катерини Дутки, яку виселели раніше, залишивши дворічного сина та чоловіка. У 1955 р. Анна повернулася на Україну.

Уже в незалежній Україні Анна понад тринадцять років була головою осередку «Союзу українок» та сприяла відновленню національної пам’яті на рідних теренах. Зараз вона – живий свідок історії. Її розповідь Володимирові Стецівці та Олексієві Балицькому є правдивим свідченням того, яке лихо принесли комуняки на нашу рідну українську землю.

Г. Свобода

На фото: Анна Стецівка, Володимир Стецівка та Олексій Балицький

(Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні)

About 

Błogosławieni którzy wprowadzają pokój, albowiem oni będą nazwani synami Bożymi.

Tags:

Газ на авто. Трускавець

Новини Трускавця та регіону

ТОП коментованих за тиждень

  • None found

Оголошення ТВ

  • Запрошуємо юних футболістів
    31.01.2020 | 13:57

    Футбольна школа «КМС» (м. Трускавець) проводить відбір хлопців 2009-2010 р.н. в секцію футболу. Контактний телефон:  096-064-71-97 (тренер Володимир Смола). (Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні) Також читайтеОголошується набір дітей для занять футболом (0)Козацька слобода “Раковець” запрошує на риболовлю (0)Футбольна школа «КМС» поповнилася 12 юними футболістами (0)Трускавчан запрошують на Майдан Незалежності на перегляди футбольних матчів (0)

  • Шукаю роботу з ведення бухгалтерського обліку
    28.01.2020 | 16:00

    Шукаю роботу з ведення бухгалтерського обліку підприємців. Конт. тел. 067-67-27-641. (Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні) Також читайтеКозацька слобода “Раковець” запрошує на риболовлю (0)Запрошуємо спільно відзначити День Соборності України (0)Шукаю роботу з прибирання приватних будинків (0)В музеї міста-курорту відкриють виставку про кримськотатарську спадщину (0)

  • Archive for Оголошення ТВ »

Архіви