Тема майбутньої адміністративної реформи та участь у ній Трускавця минулого тижня вийшла в топ-теми для обговорення в місті. Потрібно чи ні Трускавцю об’єднуватися з навколишніми селами, хто від цього виграє і хто програє? За цими запитаннями якось губляться інші моменти, зовсім не другорядні, а можливо і важливіші.
Перше. ОТГ може бути тільки при умові об`єднання з кимось. Цю просту істину ніяк не можуть засвоїти ті діячі, які волають, що Трускавець має залишитися в теперішніх межах, що все має бути як дотепер і нічого міняти не можна. Мовляв, ми – курорт і жодних сіл нам не треба. Цих людей страшить непевність, вони бояться змін, вони аж притомність втрачають від думки про ризик. Але ж, панове, хто не ризикує, той не п`є шампанського! Трускавець не має плентатися в хвості і чекати на подачку від держави, точніше чиновників, які в Києві чи Львові вирішуватимуть як і що буде краще для нашого курорту. Трускавець має шанс стати дійсно великим – і в прямому, і в переносному значенні цього слова. А таким він може стати, тільки об`єднавшись з близькими селами, використавши всі можливості, які виникають при активній участі в процесі. Натомість трускавецька опозиція нам пропонує хіба що пасивно спостерігати за процесом. Що це? Недалекоглядність чи свідоме шкідництво? Дасться видіти.
Друге. Це сама конфігурація майбутньої ОТГ. В нас чомусь розглядають хіба три варіанти – 1) Трускавець лише з Модричами та Станелею, 2) до цієї трійки доєднується ще одна трійка – Орів (включно із Зимівками), Уличне та Доброгостів, 3) Трускавець без ніяких сіл, в теперішніх межах. Про позицію тих, хто «проти всіх», ми вже згадували – їм вистачить куцого Трускавця, до якого не належать ні вулиця Стуса, ні міська лікарня, ні весь четвертий мікрорайон, ні район автостанції на Дрогобицькій. Вони цього не кажуть, але так воно є.
І тут постає логічне запитання – а чому лише ці три варіанти? Чому б не розглянути ще один?
Війти Станелі та Модрич, катастрофічно боячись втратити владні повноваження (а війтами вони вже не перший і не другий терміни), виступають проти об`єднання з Трускавцем. Як каже в своєму інтерв`ю війт Модрич Мирон Флюнт, їх швидше влаштує об`єднання з Дережичами, Попелями та Ясеницею Сільною, ніж із Трускавцем. Війт Станелі Михайло Сащук головний акцент кладе на самодостатність Станелі, на бюджет в 2 мільйони. То чому б не сказати Станелі та Модричам: «До побачення!»?
Перші особи цих двох сіл дограються, що Модричі приєднають до Борислава, а Станелю до Стебника. Що тоді заспівають ці війти і як покарають їх громади сіл за недалекоглядність та відстоювання власних шкурних інтересів?
А Трускавець вже може об`єднуватися з Оровом і Зимівками (бо там громади двома руками «за»); плюс при позитивному рішенні громад Доброгостова та Уличного приєднати ще ці два села. Бо ОТГ – це коли об`єднаються хоча б дві громади, а Орів та Доброгостів є такими ж сусідами Трускавця як і зарозумілі Станеля та Модричі.
А тепер уявімо собі ситуацію, що створено Великий Трускавець без Модрич та Станелі, які залишаться в радянській системі управління. Що тоді можна порадити трускавчанам? І на поріг не пускати заколотників.
Кожному зрозуміло, що багатими ці села стали тільки ЗАВДЯКИ Трускавцю, географічній та логістичній близькості до нашого славного курорту.
Не хочете бути в Трускавці – нема чого тут вчити своїх дітей, нема чого тут працювати, нема чого тут лікуватися. І нема чого, врешті-решт, тут ТОРГУВАТИ, заробляти гроші. Звісно, це війна. Але війну виграє сильніший і мудріший. Він же диктує й умови миру переможеним.
Який рецепт виходу із патової ситуації, коли прямо-таки осляча впертість війтів Станелі та Модрич заважає створити Великий Трускавець? Що має робити влада Трускавця? Першим кроком має бути спілкування з мешканцями цих сіл. Саме вони повинні тиснути на свою владу, котра міцно тримається крісел і боїться втратити важелі впливу на грошові потоки, боїться, що хтось зможе побачити, що ж коїлося із землями і куди йшли гроші, які могли йти на розвиток сіл. Це робота не одного дня, але модричанам та станельчанам потрібно пояснювати всі переваги приєднання до Трускавця – вони виграють навіть статусно, не кажучи вже про інші аспекти.
Щодо того, чи варто пояснювати трускавчанам переваги приєднання до курорту кількох навколишніх сіл, то тут теж не все так просто. На виборах 2015 року мешканці Трускавця дали мандат довіри Андрію Кульчинському і уповноважили його на певні дії. Скільки голосів було подано за Кульчинського, який є прихильником ідеї Великого Трускавця, а скільки за противників цього проекту?
Чи варто людей запитувати: «Ви хочете стати багатшими? Хочете, щоб вам було краще?». Питання риторичне. Тільки дурень або московський агент відповість, що він проти.
У випадку неспрацювання добровільного об`єднання сіл та міст у громади буде об`єднання примусове – в цьому мало хто сумнівається. При примусовому об’єднанні ніхто нікого не питатиме, карту перекроять як захоче відповідальний за проведення реформи. Не виключено, що тоді взагалі може бути створена велика агломерація з чотирьох міст нашого регіону і Трускавець «розчиниться» в ній. Але, як кажуть, не будемо забігати наперед.
Громада Трускавця зараз повинна бути активнішою і поставити на місце тих горлопанів, які живуть вчорашнім (навіть не сьогоднішнім!) днем і всіляко впираються ідеї Великого Трускавця, знайшовши союзників у особі окремих війтів, для яких влада та власна вигода важливіші від інтересів громади.
Довіряти владі, яку ви обрали – це не лише мовчазно погоджуватися з її діями, але і вміти підтримати її, коли ворог внутрішній єднається із ворогом зовнішнім і працює проти вас. А саме так є у випадку Трускавця, коли московські технологи та їхні помічники волають проти приєднання до Трускавця сіл. Сіл, які є досить перспективними тільки з тієї причини, що знаходяться географічно дуже близько до нашого славного бальнеологічного курорту.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень