Незабаром місцеві вибори. Передвиборча кампанія набирає обертів. Активізувались політичні партії та кандидати на голову майбутньої Трускавецької об’єднаної громади. Серед фаворитів на очільника ОТГ – Ігор Кісак.
– Пане Ігорю, що спонукає Вас поборотись за крісло очільника Трускавецької ОТГ?
– Я народився, живу і працюю у Трускавці і постійно спостерігаю за тим, що відбувається в місті. Бачу, що освоївши немалі кошти, які надійшли в міський бюджет завдяки збільшенню надходжень і децентралізації, міський голова та його команда не розв’язали жодної стратегічної проблеми. Навіть у стратегії розвитку міста написано все, але не написано двох базових речей – збереження і розвиток гідромінеральної бази та вирішення питання водопостачання і водовідведення. Враження таке, що вони живуть одним днем, без бачення майбутнього. Не створено сприятливого інвестиційного клімату, втрачено комунікацію між «владою-бізнесом-громадою». Курортна частина міста в тому числі перша санітарна зона хаотично заставлена «мафами», торговими ятками з різними архітектурними формами і спотворюють вигляд. Це обличчя нашого курорту. Закордонним гостям таке вкрай не подобається. Так само і в забудові міста порушено єдиний архітектурний стиль. Будівництво часто ведеться з порушенням генплану і будівельних норм.
Також не може бути привілейованих підприємців, які дотичні до міського голови, чи депутатів. Для всіх повинні бути одинакові правила бізнесу.Усі роботи в місті робляться закритою кастою своїх підрядників, де одні і ті ж люди отримують тендери і засвоюють бюджетні кошти.
Загалом, треба сказати, що в сучасних умовах ефективність місцевої влади визначається за двома основними критеріями: вміння найти і залучити додаткові гроші, чи то в держави, чи то за кордоном і, звичайно, мудро і раціонально використовувати кошти платників податків. Ані за першим, ані за другим критерієм особливих досягнень не бачу.
– Сьогодні бачимо, що чинна влада проштовхує тези серед громадськості про нечувані здобутки. Чи згодні Ви з думкою, що у місті за останні роки відбулись зміни на краще?
– Я, як мешканець міста, не раз чую пропагандистські тези, які ширяться навіть офіційними джерелами Трускавецької міської ради про ефективність міської влади виходячи з того, скільки метрів бруківки укладено, чи скільки лавочок поставлено. Пересічні мешканці, природно, оцінюють це позитивно. Проте, причини таких змін, чи точніше джерел походження коштів для змін, вони не знають і знову ж таки, природно, заслугу приписують чинній місцевій владі, ба більше, особисто міському голові. Але ж кілометри бруківки вистелено не тільки в Трускавці, але й у сусідніх містах, де також відбулись суттєві зміни, починаючи з 2015 року.
То що ж відбулось такого, що спричинило такий неймовірний стрибок в покращенні міської інфраструктури?
28 грудня 2014 року Верховна Рада України ухвалила зміни до Податкового та Бюджетного кодексів України. Внесені зміни визначили нову фінансову основу органів місцевого самоврядування, встановили новий розподіл загальнодержавних податків та запровадили нові місцеві податки, а також запровадили нову систему бюджетного вирівнювання.
Після внесення змін до податкового та бюджетного законодавства, основними податками, які наповнюють місцеві бюджети стали: 60% ПДФО (податку на доходи фізичних осіб), 5% акцизного податку з реалізації підакцизних товарів, 100% єдиного податку, 100% податку на майно (нерухомість, земля, транспорт), 100% плати за землю, 100% податку на прибуток підприємств комунальної власності, 100% плати за надання адміністративних послуг та 25% екологічного податку.
Додам, що співфінансування видатків на капітальні та поточні ремонти здійснювались з державного та обласного бюджетів. Ось, насправді, в чому криється, так званий, успіх. Маючи такий ресурс, будь-хто зможе займатись показухою, мовляв, дивіться який я класний голова, подивіться, як було до мене, а як стало зараз.
– Як ефективно вирішити проблему водопостачання курорту?
– Очільник громади повинен берегти гаманець громади та ефективно використовувати ці кошти. Для комплексного вирішення питання водопостачання не тільки в Трускавці, а і в регіоні найкращим варіантом було б залучення коштів держбюджету та інших фондів. Бо у містах-сусідах проблеми аналогічні. Є пропозиції і великих проектів, і більш локальних, з врахуванням територій майбутньої Трускавецької ОТГ. Вже є певні напрацювання.
Трускавець, як курорт повинен мати як мінімум два альтернативні джерела постачання питної води та споруди її очистки.
Крім цього, конче необхідним для Трускавця є проведення технічного аудиту систем водопостачання та водовідведення, що є дуже розбалансованими. Збудовано багато нових будинків, що вже підключені до цих старих систем, які не мають належної пропускної можливості. Замулені та засмічені колектора, що не чистились роками.
– Що робити з водоканалом?
– Почну з того, що міський голова разом з депутатами взяли на себе утопічне підприємство: 20 млн. грн. боргових зобов’язань. І, зауважте, все це без жодних претензій до «Альфа плюс» щодо непрозорості освоєння коштів, які мали місце на підприємстві, невиконання інвестиційних зобов’язань Альфи плюс і без аудиторської перевірки. Не кажучи вже про те, скільки разів Трускавецька міська рада періодично за останні 5 років підживлювала з міського бюджету напівприватне підприємство.
Виходить, що Альфа плюс просто скинула з себе той тягар «На тобі небоже, що мені не гоже». Тепер ті 20 млн. грн. лягають тягарем на міський бюджет. Тобто влада залізла в кишеню кожному трускавчанину, а тепер ще й всім жителям нашої ОТГ. Виходить так, що кожен з нас має розплачуватись за безгосподарність керівництва міста, водоканалу і Альфи плюс. От такий спадок вони після себе залишають громаді і новій владі. Зрозуміло, що розрахунок по боргових зобов’язаннях «Трускавецького водоканалу» – справа не одного року.
Взагалі в плані вирішення питання збитковості «Трускавецького водоканалу» мають бути рішучі, чесні, я б сказав, революційні дії. Влада не повинна замовчувати перед мешканцями факти незаконних врізок у міські водопроводи, про які всім відомо, списуючи це на технічні втрати. Існує практика багатьох міст, коли завдяки виявленню і ліквідації незаконного втручання у міські водогони скорочувались втрати води на 30-40%. Підприємства виходили в плюс і у своєму тарифі мали потужну інвестиційну складову. Завдяки інвестиційній складовій оновлювались мережі, закуповувалась нова техніка та устаткування.
На сьогодні керівники міста та водоканалу так і не напрацювали програму виходу підприємства з кризи.
– Як повернути громаді Трускавця контроль над джерелами?
– Орган місцевого самоврядування, тобто міська рада, згідно закону впливає не тільки на видачу надрокористувачу спецдозволу на користування надрами, а й на його позбавлення. Орган місцевого самоврядування, згідно закону, зобов’язаний контролювати надрокористувача і має всі інструменти впливу на нього.
Кілька реальних нагод повернути громаді контроль над джерелами за останні 5 років вже було втрачено.
В цих випадках керівництво міста, на жаль, відстоювало інтереси приватної структури, а не інтереси громади. Тоді це був ПрАТ «Трускавецькурорт», а сьогодні «Трускавецькі лікувальні води».
Судіть самі, міська рада своїм рішенням продовжила договори оренди на земельні ділянки під свердловинами для «Трускавецьких лікувальних вод» аж на 5 років, свідомо позбавляючи себе впливу на приватну структуру, а ті в той самий день ввели плату у бюветі.
Ще один важіль впливу органу місцевого самоврядування на надрокористувача є контроль щодо виконання природоохоронних заходів, який міська влада свідомо ігнорує, діючи в інтересах приватної структури.
Звичайно, що кожна думаюча людина, яка дивиться на життя раціонально і вболіває за місто, розуміє, що стратегічні інтереси міста – мінеральні джерела було цинічно продано…
– Яким Ви бачите подальший розвиток Трускавецької об’єднаної територіальної громади?
– Мінеральні джерела і лікувально-курортна інфраструктура Трускавця , рекреаційні Модричі та Станиля, ліси та озера Уличного та Доброгостова, пагорби Орова з покладами мінеральних вод і туристичним потенціалом – в сукупності творять нові перспективи.
Розвиток ОТГ буде здійснюватись за довгостроковими комплексними і цільовими державними і місцевими програмами. Що стосується місцевих програм, то вони вже розроблені мною і моєю командою з залученням фахівців.
До слова, аналізуючи сьогодні затверджений урядом Перспективний план, можна спрогнозувати, що майбутній бюджет Трускавецької ОТГ буде виглядати доволі спроможним і збалансованим. Звичайно, що у декотрих селах є чимало життєво важливих інфраструктурних об’єктів, які потребують поточних і капітальних ремонтів, а тому, в даному випадку, потрібно буде якісно працювати над реалізацією мікропроектів.
– Чому Ви такі впевнені, що справитесь із завданнями, що виникнуть на посаді голови?
– Я інженер-будівельник з великим досвідом. Як говориться то є моя «парафія». Чесно кажучи, я вже замучився повторювати, що кожен має займатися своєю справою! Я ж не намагаюся стати головним лікарем, чи директором школи.
– Чому Ви не йдете висуванцем від розкрученої партії? Адже ваші конкуренти на голову ОТГ вже встигли одягнути на себе ковдру партійних брендів?
– Для мене принципово не бути залежним від партійних босів. Я не політик, я господарник. Я вважаю, що на місцевому рівні жодної політики не повинно бути. Тут повинна бути тільки господарка. Політика має творитись в стінах парламенту, а не в міській раді. Я йду витягувати місто з депресії і розвивати сільські території Трускавецької ОТГ, створювати робочі місця, залучати інвесторів, повертати довіру інвесторів, наповнювати міський бюджет, я йду, щоб повернути контроль громади над джерелами і відродити діяльність комунальної ГРЕС. Я не хочу бути залежним від будь-яких партій і політичних кон’юктур. Голова має служити тільки громаді, а не якійсь політичній силі. Мене буде підтримувати і допомагати у виборах партія «Конгрес Українських Націоналістів», «Сила і Честь», а також ряд інших партій, громадських рухів і організацій, які мені висловлюють свою підтримку і сприятимуть нашій спільній перемозі.
– Дякую за відверте інтерв’ю!
Розмову вів Назар ХОПЯК (Газета «Трускавець сьогодні»)
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень