З 1 липня діятимуть нові форми реєстраційних документів для отримання ЕЦП у ДФС
Наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 16.06.2016 р. № 94 затверджено нову редакцію таких реєстраційних форм:
– Реєстраційна картка (для юридичної особи);
– Реєстраційна картка (для юридичної особи, зареєстрованої на території Донецької/Луганської областей, установчі документи якої втрачено);
– Реєстраційна картка (для фізичної особи/фізичної особи — підприємця);
– Додаток до розділу 2 Реєстраційної картки;
– Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.
Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набувають чинності 01 липня 2016 року. Форми реєстраційних документів попереднього зразка прийматимуться віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 30 червня 2016 року включно. Переглянути й завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна в розділі «Реєстрація користувачів» веб-сайту АЦСК ДФС.
Для застосування ЄСВ за ставкою 8,41% до зарплати інваліда необхідна копія довідки з акта огляду в МСЕК
ЄСВ для підприємств, установ й організацій, у яких працюють інваліди, установлюється в розмірі 8,41%, а підставою для застосування зазначеного розміру ЄСВ є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.
Про це нагадує ДФС у листі від 09.06.2016 р. № 12816/6/99-99-13-02-03-15.
Скористалися іпотечним житловим кредитом – маєте право на податкову знижку
Платник податку на доходи фізичних осіб має право отримати податкову знижку на частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає в разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначені платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
У разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого за такою формулою: К (коефіцієнт) = 100 м2: фактичну загальну площу житла, що будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.
Якщо цей коефіцієнт більший, ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта, тобто якщо житло, придбане за рахунок іпотечного житлового кредиту, не перевищує 100 кв. м, то платник податку має право включити до податкової знижки суму всіх сплачених процентів.
Для отримання податкової знижки необхідно подати до податкової інспекції за місцем своєї реєстрації річну декларацію про майновий стан і доходи, копії: паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податку, кредитного договору, нотаріально завіреного договору іпотеки, відповідних платіжних документів, в яких визначено суму сплачених процентів за користування іпотечним кредитом, та реквізити рахунку для повернення коштів. Розмір податкової знижки складатиме 15% від суми цих витрат, але не більше сплаченого у минулому році податку із заробітної плати. Тому потрібно подати ще довідку про нараховану заробітну плату, в якій має бути зазначено з розбивкою по місяцях: суми нарахованої заробітної плати, суми утриманого ПДФО, суми утриманого з зарплати ЄСВ, суми застосованої ПСП (за наявності).
Важливо! Якщо до кінця 2016 року платник податку не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками 2015 року, таке право на наступні роки не переноситься.
Платники єдиного податку 1-3 груп можуть продавати паливно-мастильні матеріали тільки в ємностях до 20 літрів
Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).
До підакцизних товарів належать, зокрема, нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.
Отже, платники єдиного податку першої – третьої груп мають право здійснювати продаж паливно-мастильних матеріалів тільки в ємностях до 20 літрів.
До підакцизних товарів належать:
– спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
– тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
– пальне;
– автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
– електрична енергія.
Зазначена норма передбачена пп. 291.5.1 ст. 291 та п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України.
Спростити діяльність платників податків допомагають електронні сервіси ДФС України
Державною фіскальною службою України створено інтегровану автоматизовану інформаційну систему на базі єдиного веб-порталу органів ДФС. Шановні платники податків можуть скористатися електронними сервісами, які створені виключно для Вашої зручності:
Сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» допоможе оцінити податкові ризики діяльності з вашим партнером по бізнесу, який можливо не є платником податку на додану вартість, є банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою, є інструментом для мінімізації податків („податкова яма”) чи учасником схем оптимізації бюджетних платежів тощо.
Сервіс «Електронний кабінет платника» – це персональне автоматизоване робоче місце платника податків, робота в якому може здійснюватися з будь-якого, підключеного до Інтернету комп’ютера по гіперпосиланню «Електронний кабінет платника податків» на веб-сайті ДФС України шляхом авторизації за допомогою особистого електронного ключа цифрового підпису. Електронний кабінет платника забезпечує користувачам можливість:
– подання податкової звітності в режимі реального часу;
– перегляду податкової звітності;
– доступу до інформації про стан розрахунків з бюджетом.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФС дозволяє здійснювати пошук інформації по певному податку, напрямку чи діяльності. Окрім цього, електронний сервіс працює з використанням ключових слів та шляхом перегляду інформації за певні періоди.
Скористатися послугою ресурсу можна на веб-порталі Державної фіскальної служби України у розділі «Інформаційно-довідковий ресурс». Електронний сервіс забезпечує представників бізнесу та громадян своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією та сприяє впровадженню державної інформаційної політики.
Чи може ЮО, яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, обрати третю групу спрощеної систему оподаткування?
Згідно з п.п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації – це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам:
– утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
– установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;
– установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
– внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (п.п. 133.4.1 п.133.4 ст. 133 ПКУ).
Главою 1 розд. XIV ПКУ встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
До третьої групи платників єдиного податку належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Види діяльності, які не дозволяють юридичним особам обрати спрощену систему оподаткування, наведено у п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Крім того, при переході на спрощену систему оподаткування юридичній особі необхідно враховувати обмеження щодо сукупності часток засновників у статутному капіталі, встановлене п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
Отже, юридична особа, яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, може обрати третю групу спрощеної системи оподаткування у разі дотримання вимог, встановлених главою 1 розд. XIV ПКУ, за умови виключення її з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Який порядок погашення податкового боргу з ПДВ, що виник у зв’язку з недостатністю коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ?
Фахівців головного фіскального відомства запитали: який порядок погашення податкового боргу з ПДВ, що виник у зв’язку з недостатністю коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ? Відповідь була наступною. Підпунктом 14.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання є податковим боргом.
Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПКУ джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є, зокрема, суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженного постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569), передбачено, що суми ПДВ, зазначені в податковій звітності, перераховуються до бюджету та/або на поточний рахунок платника – сільськогосподарського підприємства, яке відповідає п. 209.18 ст. 209 ПКУ, з електронного рахунка платника податку (п. 19 Порядку № 569).
Пунктом 22 Порядку № 569 визначено, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань:
1) платник податку у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка;
2) Державна казначейська служба (далі – Казначейство) перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачений до бюджету та/або на поточний рахунок відповідно до п. 209.18 ст. 209 ПКУ, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету та/або на поточний рахунок відповідно до п. 209.18 ст. 209 ПКУ коштів, що перераховуються на електронний рахунок.
Таким чином, для погашення податкового боргу з ПДВ, що виник у зв’язку з недостатністю коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, платник податку повинен поповнити свій електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ. По мірі надходження коштів на електронний рахунок Казначейством такі кошти перераховуються до бюджету та зараховуються в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ.
Чи можна скласти дві або більше податкових накладних на одноразову оплату чи одноразове постачання товарів або послуг
Податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Тому складання двох або більше податкових накладних у разі отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою чи при одноразовому постачанні товарів/послуг НЕ відповідає нормам ПКУ та НЕ надає можливості ідентифікувати операції.
За умови складання таких податкових накладних постачальником покупець не має підстав для віднесення зазначених у них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не відповідають первинним документам.
Якщо платник податку на прибуток перейшов на спрощену систему оподаткування
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Відповідно до пункту 137.5 ст. 137 Податкового кодексу річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного року (новостворені);
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Згідно з п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл. І р. ХІV цього Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Платник податку на прибуток, у разі переходу на спрощену систему оподаткування в середині року, подає податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування, у термін, передбачений п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
Про порядок заповнення податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ нагадує, що за другий квартал 2016 року та наступні податкові періоди платники рентної плати звітують за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496 (далі – наказ №719).
Невід’ємною частиною Податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) є 11 додатків. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання, для такого об’єкта оподаткування до Декларації не додається.
Платники рентної плати за спеціальне використання води надають до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації Декларацію та відповідний тип додатка, а саме:
– додаток 5 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води» (далі – додаток 5);
– додаток 6 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту»;
Як повідомила Державна фіскальна служба України, під час аналізу даних податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) за І квартал 2016 року встановлено найбільш поширені помилки, яких припускаються платники під час декларування податкових зобов’язань з Плати, а саме:
– неправильне застосування платниками ставок Плати, встановлених статтею 255 Податкового Кодексу України від 02.10.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями, що призводить до невірного обчислення податкових зобов’язань (додатки 5 та 7);
– неправильне визначення коду водного об’єкта (додаток 5- неправильне заповнення додатку 5: за умови заповнення рядка 11 «податкове зобов’язання з початку року» не заповнено рядок 13 «податкове зобов’язання за податковий (звітний) квартал».
Таким чином, з метою правильності обчислення, своєчасності і повноти справляння Плати платникам необхідно дотримуватись порядку заповнення податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень