Вже третій рік поспіль, заздалегідь збираючись на це свято, обіцяю собі бути розсудливою і не витрачати усе до копійки у перші години перебування біля виставкових стендів. Та дарма! Не знаю, чи хто зрозуміє, яка це спокуса – тисячі свіжих, барвистих, провокуючих та інтригуючи книжок. Деякі ще пахнуть друкарською фарбою, інші – зваблюють непересічними заголовками, треті – знаковим авторством. Словом, як тут не втратити почуття реальності та здорового глузду, коли натовп мерехтить розсипом письменницьких зірок: Сергій Жадан, Марія Матіос, Люко Дашвар, брати Капранови, Іван Малкович, Ірена Карпа, Андрій Кокотюха, Василь Шкляр і метр письменницької братії Роман Іваничук.
Цьогорічний вже 18 книжковий форум, що відбувся 14-18 вересня у Львові – це не лише книжкова виставка, це потужний і доволі масштабний творчий захід, у якому організаторами було вміло поєднано усе: від економічно-ідеологічних диспутів до музично-поетично-еротичних витівок, не кажучи вже про солідні презентації всесвітньо відомих авторів з Норвегії, Данії, Польщі, Росії та навіть з Африки. Крім того, серед знакових подій – бібліотечний форум, безліч заходів для дітей та юнацтва, конкурси, розваги. Цьогоріч навіть флешмоб влаштували – на проспекті Свободи, там одночасно читали книги близько тисячі людей. Про масштаб події можна судити з того, скільки мистецького люду було задіяно цими днями, які непересічні та цікаві літературні знахідки відкрилися українцям.
І хоч подейкують, що свого часу усе це дійство було під загрозою зриву (організатори та влада міста не могли домовитися про деякі нюанси проведення), важко собі навіть уявити, що львів’яни могли залишитися осторонь цієї події. Тим більше, що зустрічі та численні мистецькі заходи перлами розкотилися старою частиною Львова й відбувалися в музеях, театрах, кав’ярнях, клубах та кафедрах деяких вишів. Спробувати відвідати їх усі, чи навіть перелічити – зась! Книжково-мистецька «повінь» поширилася у просторі і часі, заполонила вулиці. Варто було зайти до будь-якої кав’ярні у центрі, і ви обов’язково б натрапили на людину з книжкою, вірніше, з купкою книжок у руках. Тішить і те, що основна маса відвідувачів – молодь, чимало дітей. До речі, для останніх українські видавці постаралися. Для прикладу, відоме видавництво «Махаон» видало серію книжок з казками популярного і мого улюбленого дитячого автора Джанні Родарі, а не менш відоме «Абабагаламага» запропонувало малечі чимало вишукано ілюстрованих книженцій. Щоправда, ціна на диво-книги багатьом була, як то кажуть, не по кишені, тож бажаючих розглядати було значно більше від покупців. А от новинки від відомих сучасних авторів «розмели» вже напередодні закриття. «Ходовими» виявилися книги Жадана, Дашвар, Карпи та інших сучасників. А от старше покоління письменників виглядало обділеним: довелося спостерігати як сумно очікував на покупця сивочолий Роман Іваничук.
Зрештою підсумок від побаченого тішить свідомість – книголюбів цьогоріч побільшало. Не дармують свій час і українські автори: на форум майже кожен із них привіз свій новий доробок. Єдине лишень, що насторожує – вартісна, художня та мистецька якість літератури, бо не рідко, за гарною обгорткою made in Ukraine криється не досить «смачна» цукерка, а часом взагалі її відсутність. Та залишимо цей інформаційний привід для нового матеріалу, бо тема надто дискусійна й філософська. Сьогодні можна з упевненістю констатувати тріумф книги в інформаційному просторі. А ще переживаю особистий тріумф, бо придбала на досить скромні кошти близько 20 книг, у тому числі для наймолодшої семимісячної донечки. Тому, маю надію, що моя родина на кілька книжок стане розумнішою, бо це дійсно варте витраченого часу та грошей.
Галина Шумило, газета “Трускавецькурорт”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень