За всіх часів у світі лікар – найповажніша і найшанованіша професія. Навіть завойовник, розправляючись зі своїми противниками і, мовлячи по-нинішньому, «інакомислячими», лікарів, як правило, щадив. Лікар же має святу місію: свій чи ворог – усіх рятувати, всім продовжувати життя.
Я хочу розповісти про свого дідуся Ярослава Івановича Захарка. Першого квітня 1975 року він прийшов працювати у Стебницьку медсанчастину калійного заводу. Його прийняли ординатором ЛОР-відділення і анестезіологом. У той час ЛОР-відділення нараховувало 40 ліжок і було міжрайонним. Отже, обслуговували не тільки стебничан, а й мешканців Дрогобицького району, Трускавця, Борислава, Дрогобича.
Під свою опіку молодого лікаря взяв Микола Олександрович Настич. Він передав йому секрети лор-хірургії, свій багатий досвід. Та на цьому Ярослав Іванович не зупинявся. Адже потрібно було працювати з шахтарями. А в них – ряд професійних захворювань. Тому лікар спускався в шахту, щоб вивчати умови праці шахтарів, а також розробити рекомендації з поліпшення цих умов праці, щоби постійний шум і вибухові роботи не шкодили слуху. Для цього дідусь відправляється в Донецьк, де відвідує курси з профпатології лор-захворювань, а відтак з новими знаннями приступає до роботи.
У 1979 році ЛОР-відділення розширюється. Приєднують 20 дитячих ліжок. І знову бар’єр, адже діти по-іншому реагують на біль. Потрібно було вивчити дитячу психологію. Десятки книг, зустрічі з викладачами медичних інститутів, колегами-практиками, курси в Одесі – і ця проблема позаду. А попереду – безсонні ночі біля ліжок маленьких пацієнтів, яким поставили діагноз – стенозуючий ларинготрахеобронхіт. Сьогодні з цією хворобою борються в реанімаційних відділеннях за допомогою новітніх препаратів. А тоді тільки знання і вміння лікаря і медперсоналу відділу могли врятувати життя маленьких стебничан. У відділі налагодили роботу з надання кваліфікованої допомоги. Сьогодні ці пацієнти приходять зі своїми дітьми.
У 1979 році Ярослав Іванович Захарко починає виконувати обов’язки завідувача ЛОР-відділенням. Йому лише 32 роки. Але молодому лікареві вдалося згуртувати колектив, створити прекрасні умови праці, де себе комфортно почували і лікарі, і медсестри, і молодший медичний персонал. Ярослав Іванович дотримується демократичного стилю керівництва. Кожен у відділенні відповідає за свою ділянку роботи, кожний будує її більш-менш самостійно і намагається зробити це якнайкраще. Витає тут і дух конкуренції, і це також дає свій результат. Від цього хворі тільки виграють. Ця атмосфера тепла і людяності пронеслась через усі роки. Напевно, тому ЛОР-відділення було і є найкращим у медсанчастині.
Ярослав Іванович ніколи не любить зупинятися на досягнутому. Тому неодноразово проходив курси підвищення кваліфікації у Львові, Одесі, Києві. Всі нові знання прагне реалізувати на практиці. Тому його відділення обладнане аудіометром, імпедансометром та іншою новітньою медтехнікою. Про Стебницьке ЛОР-відділення заговорили у Львівській області. Сюди почали приїжджати пацієнти і з інших районів. Звичайно, робочого часу перестало вистачати. Тому лікар затримується на роботі до пізнього вечора. Але будинок 13 на вулиці Грушевського знають далеко за межами нашого міста. Неодноразово сюди поспішали пацієнти за допомогою, і нікому не було відмовлено.
У 2006 році лікар відкриває у Дрогобичі приватний кабінет. Чому в Дрогобичі? Не тому, що не поважає Стебника. А тому що до Дрогобича легше добиратися пацієнтам із навколишніх сіл, Самбора, Старого Самбора, Стрия. Приїжджають і люди, які вже багато років живуть за кордоном. Хоча послуги платні, та ціни набагато нижчі в порівнянні з іншими приватними практиками. Безкоштовно обслуговуються інваліди та онкохворі. І дуже часто приходять люди, які не в змозі заплатити за послуги. Їм ніколи не відмовили у допомозі.
Можна ще багато розповідати про Ярослава Івановича Захарка, який творить сьогоднішню історію. Я вважаю, що мій дідусь заслуговує на звання «Почесний стебничанин».
Вітаю Тебе, дідусю, з Днем медика і бажаю міцного здоров’я.
Ярослав Василишин, учень Стебницької загальноосвітньої школи № 11,
газета «Воля громади»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень