Коли говоримо про осіб, котрі розвивають курорт, маємо на увазі готельних менеджерів, туроператорів, працівників харчового сектору, обслуговуючий персонал, культорганізаторів та ін. Звичайно ж і велику армію медиків, без яких оздоровлення тут неможливе. Але часто забуваємо за науковців, котрі досліджують лікувальні властивості мінеральних вод, озокериту, інших чинників курорту, а відповідно і можливості оздоровлення при тих чи інших захворюваннях. Без їхньої праці курорт навряд чи би існував. Зараз маємо чудову нагоду порозмовляти з одним із таких науковців, завідувачем лабораторії експериментальної бальнеології, головою ради Асоціації вчених м. Трускавця, кандидатом медичних наук Ігорем Поповичем:
– Ігоре Львовичу, наскільки я знаю, Вас можна привітати з виходом у світ деяких Ваших праць?
– Так, перед новим роком за фінансової підтримки ЗАТ «Трускавецькурорт» була видана моя монографія «Стреслімітуючий адаптогенний механізм біологічної і лікувальної активності води «Нафтуся». Це є моя докторська дисертація, яку я незабаром буду захищати. Ця книга містить обґрунтовану думку, що лікувальна дія «Нафтусі» зумовлена її здатністю активувати пристосувально-захисні сили організму, які, своєю чергою, поборюють наявні хвороби або попереджують їх виникнення в здоровому організмі.
– Тобто ця мінеральна вода ще й мобілізує організм на боротьбу з патологією?
– Можна сказати й так. А точніше, біоактивна вода Нафтуся як адаптоген, еталоном яких вважається знаменитий женьшень, чинить на організм так звану стресобмежувальну дію, тобто обмежує прояви стресу, які лежать в основі практично всіх захворювань. Саме в цьому – розгадка цілющої дії Нафтусі стосовно широкого спектру хвороб, який буде розширюватись, за аналогією з іншими адаптогенами – “ліками від усіх хвороб”. Але курорт Трускавець – це не лише Нафтуся. Тиждень тому вийшла колективна монографія Мирослава Гумеги, Антона Левицького і моя «Бальнеогастроентерологія». Вона містить матеріали кандидатських дисертацій Мирослава Гумеги та Антона Левицького, виконаних за мого керівництва, котрі будуть захищатися в УкрНДІ медичної реабілітації і курортології в Одесі. Дослідження, на яких ґрунтується ця праця, виконані на базі товариства.
– Судячи з назви, там йдеться про вплив мінеральних вод на шлунок?
– І не тільки. В цій праці розкрито вегетативно-гормональні механізми впливу труска-вецьких мінеральних вод «Нафтуся», «Марія» і «Софія» на функціонування шлунка, жовчного міхура та підшлункової залози, а також сумісні зміни сечовиділення. Показано, що вплив цих вод неоднозначний – у різних хворих спостерігаються як активація, так і гальмування функцій. Але ці ефекти піддаються надійному прогнозуванню за сукупністю показників початкового стану організму, тому в разі потреби можуть бути відкориговані іншими допоміжними засобами.
– Ці праці безумовно важливі, зокрема і для висвітлення оздоровчих можливостей нашого курорту. Але наскільки вони розповсюджуються?
– Ці монографії розсилаються по наукових бібліотеках, та головне, що вони розміщені в інтернеті на сайті Національної бібліотеки імені академіка Вернадського, тобто попри невеликий наклад є загальнодоступними.
– Які Ваші подальші плани?
– Якщо говорити про мене особисто, то захистити докторську дисертацію. Якщо ж говорити про діяльність науковців міста, то недавно на засіданні Вченої ради Інституту фізіології ім. О. Богомольця прозвучала пропозиція відновити застосування на нашому курорті сірководневих ванн. Це дасть можливість успішно лікувати захворювання серцево-судинної та опорно-рухової систем.
– Оскільки йдеться про відновлення, значить, ці ванни вже застосовувались. Чому вирішили до них повернутися?
– Ще в 80-их роках минулого століття їх у нас застосовували, але потім припинили з технічних причин. Інтерес до цього науковців зумовлений тим, що зараз почався справжній науковий бум у вивченні впливу на організм сірководню. Це якраз той випадок, коли нове – це добре забуте старе. Адже сірководневі ванни застосовуються вже кілька століть, однак не був відомий механізм їх цілющої дії.
– А чи має Трускавець сірководень?
– Маємо джерело сірководневої води «Фердинанд», а ще одне джерело є на Помірках. Та й у складі Нафтусі він присутній, правда, у занадто низькій концентрації.
– Виходить, що наш курорт може розширити свою спеціалізацію?
– Так, для Трускавця відкриваються заманливі перспективи стати ще й кардіологічним курортом, яким, до речі, він вже був на ранньому етапі свого розвитку, коли було відкрито салон на 8 ванн. Це дуже актуально, оскільки на серцево-судинну патологію страждає ледь не третина населення середнього та похилого віку, причому найбільш активна і успішна. Оптимізму додає розпорядження голови Наглядової ради Павла Якубенка відповідним спеціалістам приступити до вивчення цієї ідеї та її реалізації. Я ж особисто та мої колеги-науковці готові внести і свою лепту.
Орест Лещишин, газета «Трускавецькурорт»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень