Сьогодні, 11 червня, у Трускавці в кінотеатрі «Злата» презентували кінострічку «Переполох у Трускавці». Короткометражна дитяча комедія не тільки створює веселий настрій (особливо дотичним до вчительського середовища), але й змушує задуматися над багатьма речами. Зрештою, як і інші твори режисера Олега Бачинського. А ще це неоціненний вклад в промоцію курорту Трускавець. Чому? Подивитеся фільм – зрозумієте.
Переповнена зала кінотеатру «Злата», селфі-бум з кіноактрисою Оленою Куртою (Дарина Петрівна з культового серіалу «Школа» у стрічці «Переполох у Трускавці» виконує роль вчительки Олени Богданівни), квіти від міського голови і непідробна щира радість юних акторів-вихованців трускавецького гуртка «Галицька Кіношкола» – це все було на офіційній презентації «Переполоху…».
Ми ж поговоримо про закулісне – як виник задум такої стрічки, хто профінансував, наскільки важливо робити таку кінопродукцію. Нашим гостем є кінорежисер, засновник та керівник «Галицької Кіношколи», директор кіностудії «Провінція», справжній професіонал своєї справи Олег Бачинський.
– Пане Олеже, з чого все починалося? Як взагалі виникла ідея зняти такий фільм?
– На кінофестиваль «Корона Карпат» в 2016 році приїхала австрійська команда молодих творчих людей, з вигляду школярів, і презентували фільм з французом в головній ролі. І коли я після презентації з ними спілкувався, то вони розповіли, що в Австрії є державна програма, яка виділяє кошти, але є умови: фільм має бути знятий якісною технікою і має бути задіяний відомий кіноактор.
І тоді я подумав, що було б добре, якби і в нас таке було. Проте розуміючи наші реалії, я міг лише мріяти про таке. Але мрії мають властивість матеріалізуватися, втілюватися в життя. «Український культурний фонд» оголосив конкурс проектів, і ми подали свій проект на зйомки фільму з залученням відомого українського кіноактора. Ми перемогли в цьому конкурсі, і так ми реалізували цей проект.
– Зйомки проводила Ваша кіностудія «Провінція»?
– Ні, всі зйомки проводила компанія «Patriot». Наша кіностудія не могла проводити зйомки, бо тоді б був конфлікт інтересів, адже я і власник кіностудії «Провінція», і засновник «Галицької Кіношколи». Тому ми задіяли найкращу компанію в Україні, котра на даний час знімає фільми. Компанія «Patriot» – це всесвітньовідома компанія.
– Хто писав сценарій і підбирав акторів?
– В нас були загальні збори «Галицької Кіношколи», і ми визначили стратегію – на яку тему будемо знімати фільм. Пізніше я виступив автором сценарію. Більшість ролей в фільмі «Переполох у Трускавці» зіграли діти – учасники «Галицької Кіношколи».
– Хоча зал «Злати» був переповнений, але час показу був дещо незручним для багатьох – будній день, 12 година. Для тих, хто не бачив фільму – про що він?
– Діти із якогось провінційного містечка N., яке ми не називаємо, приїжджають до курортного міста Трускавця із вчителькою, котра взагалі перший раз кудись далеко їде з дітьми. І тут з ними відбуваються пригоди, які заставляють головну героїню (її роль грає Олена Курта) поміняти свої погляди на життя.
По сценарію фільму йде зміна характеру героя. На початку фільму вона – типова вчителька, котра все своє життя присвячує школі, не має ні чоловіка, ні дітей, все – для учнів. А в Трускавці вона відчула, що життя складається не тільки з уроків і буденної рутини, що є й відпочинок, є і краса, є і кохання.
Цією зміною характеру героя, цим фільмом ми хотіли показати людям, що багато з нас живуть тільки роботою і вважають, що це основне. Але насправді Бог дав набагато більше різних можливостей – кохати, відпочивати, насолоджуватися красою, насолоджуватися моментом життя, який є неповторним. Вона, ця вчителька, це відчула, і стала зовсім іншою людиною. Ось про це фільм «Переполох у Трускавці».
– Чи задоволені Ви фільмом? Якби зараз була можливість, то чи поміняли б Ви щось в ньому?
– Звісно, що я, як і кожен режисер, фільмом не задоволений, бо завжди хочеться більшого. Процес зйомки художнього фільму передбачає процес і ресурсних, і людських затрат: скласти план зйомок, домовитися з локація ми, організувати знімальний процес, а команда немала – близько 30 чоловік. Тому щоб досягнути результату, треба було прикласти чимало зусиль.
І ми цю справу зробили, зробили класно. Але якщо порівнювати наш фільм з голлівудськими стандартами, то, звісно, наш фільм поступається, бо в нас не є така фабрика, де все поставлено на потік, на конвеєр. Але ми добилися тої мети, яку ставили перед собою. Ми зняли непоганий дитячий художній фільм, який послужив і промоцією Трускавця, і промоцією готельно-курортного комплексу «Карпати», який нам дуже допоміг у зйомці цього фільму. Бо без нього цього фільму би просто не було.
Так що ми і фільм зняли, і дітей залучили, і головну героїню, а ще прорекламували курорт Трускавець для тих, хто до нас хоче приїжджати.
– Хто долучився до того, аби постав цей фільм?
– Найперше це «Український культурний фонд». Він поставив нам кілька умов в угоді. Ми запросили професійну знімальну групу, котра знімає всі популярні фільми в Україні. Оператором був Дмитро Мислійчук, відомий по фільму «Шляхетні волоцюги», один з кращих операторів України. На головну роль ми запросили Олену Курту. Вона є надзвичайно популярна в соцмережах, і перегляди з нею будуть популярними, оскільки вона сама на піку популярності. Також розглядалася на цю роль кандидатура акторки Катерини Кістень, проте їй не виходило по знімальних днях.
Друге – це локації, де ми знімали, тобто Трускавець. Тут в нас все йшло як по маслу, бо всі, до кого ми зверталися, були настроєні надзвичайно позитивно і надавали нам всіляку підтримку.
Коли я звернувся в ГКК «Карпати» до Лева Ярославовича Грицака, то з перших же слів він сказав, що готовий надати всю допомогу для зйомок фільму. І це була велика допомога, адже ми використали його відпочинкову базу – ми поселили гостей, і він не взяв ні копійки ні за проживання, ні за харчування. А ще надавав транспортні засоби, аеродром «Сокіл», штат аеродрому, які сприяли нам і брали участь у зйомках.
Надав нам допомогу дельфінарій «Оскар». Далі ми знімали на локації Палац культури імені Шевченка – з нас не взяли плату ні за освітлення, ні за оренду залу. Тобто, трускавчани надзвичайно позитивно поставились до того, що діти знімають таку роботу. Ніхто не ставив вимогу «Яка мені з того користь?». Все було гарно організовано, і був такий симбіоз і місцевого бізнесу, і влади.
– Ну і, звичайно, за владу треба сказати кілька добрих слів, бо було сприяння місцевої влади…
– Я вважаю неправильно казати «сприяння влади». Влада просто виконувала свої функції, як би банально це не звучало. Вони добилися того, що наш проект переміг. Начальниця управління розвитку міста Наталія Скибак особисто їздила до Києва, бо було декілька переможців, а в мене тоді дружина лежала в лікарні, і я фізично не міг поїхати. То вона поїхала і виборола для нас цю перемогу.
«Галицька Кіношкола» – це гурток, який об’єднує дітей. Ніхто не очікував якоїсь прямої вигоди від цього фільму. Трускавчани допомогли дітям реалізувати їхню мрію, яка виконувалася на планці високої професійності. Рівень освіченості громадян Трускавця говорить про те, що ми можемо брати такого рівня проекти і реалізовувати їх, що дуже радує.
– Пане Олеже, «Переполох у Трускавці» далеко не перший Ваш фільм і дай Боже не останній. Чи він якийсь особливий для Вас?
– Кожен фільм – як дитина, і особливий, і улюблений. Ми випускаємо його в світ, щоб він жив своїм життям. І він починає жити своїм життям, як і всі інші фільми.
Знаєте, до нас в кіношколу прийшла дівчинка і розповідає, що її мама приїхала з Італії (з заробітків) і подивилася фільм «Історія однієї каблучки». І вона передзвонила в Італію й відмінила подальші поїздки на ті заробітки. Можливо, вона втратила якісь кошти, але зате зберегла свою сім`ю, визначилася з пріоритетами, оцінила ті цінності, котрі є важливішими за фінанси. Ця жінка залишилася в Трускавці розбудовувати свою державу.
Фільм «Переполох у Трускавці інший, він комедійного жанру, і це невипадково. Зараз наша країна переживає війну, і люди, які плавно перейшли від революції до війни, знаходяться в депресії, хоча і посміхаються, і живуть ніби звичайним життям. Тому ми хотіли дещо розбавити цю буденність і подарувати людям хвилини радості – щоб вони посміхнулися.
Звісно, що «Переполох у Трускавці» для мене особливий фільм. Сьогоднішня презентація – це тільки старт, а дальше він поїде по кінофестивалях, дай Бог його показуватимуть на телебаченні, і це буде, по-перше, промоцією курорту, а по-друге, буде показано рівень курорту, тих людей, які нам допомогли, побачили перспективу там, де немає прямої фінансової вигоди.
А в серцях дітей залишиться гордість і частинка патріотизму, які вони пронесуть в доросле життя. Вони пам’ятатимуть цей повний зал, ці аплодисменти глядачів, а це набагато цінніше, ніж просто написати якийсь реферат на тему патріотизму. Тому я думаю, що фільм виконав свою роль на даний момент, і виконуватиме її й надалі.
– Дякую за розмову.
Спілкувався Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень