Відповідно до українського законодавства, а саме закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та Методики формування спроможних територіальних громад, ОТГ має утворюватись навколо чітко вираженого центру – міста, селища, а в окремих випадках великого села, яке є центром економічної активності в цих територіях.
Найбільш адекватними ОТГ, які відповідають таким вимогам, є ОТГ, створені навколо міст районного значення, районних центрів та селищ, які досі називають «селищами міського типу» (як, наприклад, Меденичі чи Підбуж) і які відносять до населених пунктів міського типу. На прикладі Доброгостова таким центром, як не крути, є Трускавець. В санаторіях міста працює основна маса зайнятого населення села. Трускавець та Доброгостів мають жваве пряме автобусне сполучення. В нас спільне водопостачання (Гірнянський водозабір; в т.ч. територією Доброгостівської та Уличненської сільських рад проходить водогін з Гірного, а також на території Доброгостова розташований великий водозабір та резервне водосховище для Трускавця). Через Доброгостів та Уличне проходить дорога, яка зараз (після обвалу на полімінералі) є основною для важкого грузового транспорту для сполучення Трускавця з трасою Київ-Чоп. Доброгостівський ліс є частиною відпочинкового комплексу в районі Помярок та чи не основним місцем для збору грибів для трускавчан. На території Доброгостівської та Уличненської сільських рад знаходяться садові товариства (“Калина”, “Яблуневий Сад”, “Ромашка”), де в основному господарюють мешканці Трускавця. Тому Трускавець і Доброгостів, Уличне дуже пов’язані між собою. Щодо Орова, то він з давніх-давен історично входив до нашого (Дрогобицького) краю. Ось, наприклад, адміністративна карта Польської республіки 1937 року.
Ще раніше, за Австро-Угорщини, Орів разом із Дрогобичем входив до Самбірського округу королівства Галичини і Лодомерії.
Орів, будучи найближчим гірським селом Трускавця та маючи джерела мінеральної води типу «Нафтуся», на початку XX ст. займав важливе місце у планах з розвитку Трускавця, як курорту. Зокрема передбачалася побудова декількох вілл на «Цухові», згідно з концепцією «про мережу невеликих курортів» Фелінського Р., та будівництво підвісної канатної дороги з Трускавця на Цюхів Діл.
Для тих, хто вважає, що Орів не підходить до Трускавецької ОТГ, бо не має прямої дороги з Трускавцем, доведу до відома, що Орів не має прямої хорошої дороги з жодним більшим населеним пунктом, який може бути центром ОТГ. Центр Грабовецької ОТГ надто далеко. А до Сколівської та можливої Верхньосиньовиднянської ОТГ немає прямого сполучення також. Тому Трускавець для Орова оптимальний варіант.
Тепер щодо цифр.
Як бачимо, населення і територія рад, які можуть увійти в ОТГ є досить нерівномірними. Але, якщо центром ОТГ є місто, то це природне явище. Дана табличка пригодиться нам в подальшому для оцінки економічної складової регіону.
За статистикою, більш як 50% доходу ОТГ дає податок на доходи фізичних осіб. Що більше людей у громаді працюють, то більше громада отримує доходів у вигляді нарахувань ПДФО. При цьому, якщо наприклад, жителі Доброгостова працюють в Трускавці, то все ПДФО йде в Трускавець (за місцем праці). Тому це ще один аргумент, що Доброгостів, Уличне, населення яких працює в основному в Трускавці, мають бути об’єднані з Трускавцем заради справедливого розподілу доходів.
Шкода, що немає точних цифр, яка зайнятість сільських жителів у закладах міста Трускавець.
Розглянемо детально структуру бюджету кожної місцевої ради. При цьому хочу зазначити, що всі цифри округлені для легшого сприйняття загальної картини. Цифри бюджетів взяті за 2018 рік з сайту https://openbudget.gov.ua.
Доброгостівська сільська рада
Загальний бюджет ради складає близько 4 млн. грн. Власний дохід – 700 тис. Але, на відміну від інших сільських рад, на балансі Доброгостівської знаходиться дитячий садок, витрати на утримання якого 2,7 млн. Тому фактичний бюджет (для порівняння) Доброгостівської сільської ради складає 1,3 млн, половина з якого є дотаційною. Власний дохід бюджету – 207 грн/чол, що є дуже мало.
Основними статтями доходу бюджету є єдиний податок (238 тис.), податок на майно (183 тис, в т.ч. земельний податок – 55 тис.), рентна плата за користування надрами (нафта, газ) (124 тис.), рента з лісу (42 тис.), акциз (30 тис.)
Основні видатки: 700 тис. – утримання апарату сільської ради, 120 тис – Народний дім та бібліотека.
Тобто, власного доходу сільської ради вистачає тільки на утримання апарату сільської ради, Народного дому та бібліотеки. На благоустрій не залишається нічого.
Що буде після об’єднання?
Найперше, завдяки зміні меж населеного пункту, в межі села внесено Доброгостівську птахофабрику, яка досі платила податки в район, а тепер буде платити тут. А це не тільки податок за землю, нерухомість, оренду, а ще й ПДФО. Зросте у три рази плата за користування надрами (для ОТГ це 3% на відміну від сілських рад). Зросте рента за користування лісом на 50%.
Натомість, на плечі ОТГ ляже школа, дитячий садок, музична школа, абмулаторія, стадіон, які до тепер утримувалися з бюджетів вищих рівнів. Але обласний бюджет виділяє кошти на їх утримання так само і в складі ОТГ.
Уличненська сільська рада
За 2018-ий рік загальний бюджет ради склав 11 млн. грн., але з них 8,5 млн – це кошти, які були залучені через місцевий бюджет на будівництво дитячого садка. Тому фактичний бюджет сільської ради складає 2,5 млн. грн, з яких власного доходу 1,3 млн (337 грн/чол).
Основними статтями доходу є: єдиний податок (540 тис.), податок на майно (501 тис., в т. ч. земельний податок – 74 тис.), рентна плата за користування надрами (нафта, газ) (121 тис.), рента з лісу (23 тис.), акциз (57 тис.).
Основні видатки: 1 млн. – утримання апарату сільської ради, 477 тис – Народний дім та бібліотека, 73 тис. – забезпечення діяльності водопровідно-каналізаційної системи, 20 тис. – пожежна частина.
Загалом, хочеться відзначити, що в Уличному більш налагоджена податкова складова бюджету. Більша орендна плата, більше об’єктів, які сплачують податки. І, тому, більші можливості для благоустрою.
Що буде після об’єднання?
Зросте у три рази плата за користування надрами (для ОТГ це 3% на відміну від місцевих рад). Зросте рента за користування лісом. Значні надходження будуть з ПДФО, оскільки на території села діє нафтовий промисел.
Натомість, доведеться утримувати новозбудований садок, а також школу, амбулаторію.
Орівська сільська рада
Бюджет ради 1 млн. грн, що є повністю власним доходом. Дана сільська рада, на відміну від вище згаданих, не получає ніяких дотацій. Власний дохід бюджету – 509 грн/чол.
Левову частку доходу приносить рентна плата за користування надрами (нафта, газ) (642 тис. грн), податок на майно (272 тис. грн, в т.ч. земельний податок – 55 тис.), єдиний податок (238 тис.), акциз (19 тис.), туристичний збір (8 тис.). Проте, в бюджеті Орівської сільської ради наявні суттєві розбіжності між запланованими і реальними цифрами. Зокрема, рента за користування надрами в реальності виявилася у три рази нижчою, а податок на майно – у два рази більшим. При цьому, дивно, що у 2018 році не було ніяких надходжень від ренти за користування лісом. В той же час, у 2019-ому році в бюджет закладена значна сума (458 тис. грн) як рента за лісові ресурси, хоч виконана вона на даний час всього на 20%
Основні видатки: 972 тис. – утримання апарату сільської ради. На благоустрій в сільській раді коштів не залишається взагалі.
Що буде після об’єднання?
Знову ж таки, основним доходом ради може стати рента від надр (нафта, газ, ліс). Бо в ОТГ передбачені значно більші надходження в цьому напрямку для громади, ніж для сільської ради. Також в перспективі тут є побудова вітрових електростанцій і хороші умови для розвитку гірського туризму.
На баланс ОТГ перейде школа села Орів, ФАП.
Станильська сільська рада
Загальний бюджет ради складає близько 3,7 млн. грн. Бюджет повністю бездотаційний. І, зважаючи на порівняно невелику кількість населення, є досить непоганим. Власний дохід бюджету – 3780 грн/чол.
Основними статтями доходу бюджету є акциз (1,7 млн), єдиний податок (1,1 млн), податок на майно (822 тис., в т.ч. оренда з юридичних осіб – 544 тис. грн), рентна плата за ліс (83 тис.).
Основні видатки: 1,5 млн. – утримання апарату сільської ради, 1,6 млн – утримання та розвиток доріг, 81 тис. – утримання бібліотеки, 77 тис. – утримання ФАП, 46 тис. – утримання будинку культури.
Таким чином, Станильська сільська рада є значно (в 10 раз) заможнішою від вище перерахованих. Це завдяки тому, що на території села розташовано багато закладів, підтриємств і тому, що село знаходиться близько до Трускавця.
Що буде після об’єднання?
Є підстави (згідно статистики по інших ОТГ) вважати, що дохід сільської ради зросте як мінімум у три рази. Зокрема, завдяки ПДФО.
Модрицька сільська рада
Загальний бюджет ради складає 5,3 млн. грн. Бюджет повністю бездотаційний. І, зважаючи на порівняно невелику кількість населення, є досить непоганим. Власний дохід бюджету – 4300 грн/чол.
Основними статтями доходу бюджету є податок на майно (2,8 млн грн, в т.ч. 1,1 млн. – земельний податок з юридичних осіб та 1 млн – податок на нерухомість юридичних осіб), єдиний податок – 1,1 млн), рента за ліс (435 тис.), рента за надра (46 тис.), акциз (63 тис.).
Основні видатки: 2 млн. – утримання апарату сільської ради, 1,4 млн – утримання та розвиток доріг, 150 тис. – утримання будинку культури.
Таким чином, Модрицька сільська рада є найзаможнішою сільською радою у майбутній ОТГ. На території ради знаходяться численні оздоровчі та розважальні заклади (Лісова пісня, Козацький хутір, Вернигора, Візит та ін.), які фактично є частиною Трускавця, але належать до Модрич. Село знаходиться близько до Трускавця. Це стало запорукою надприбутків місцевої ради.
Що буде після об’єднання?
Є підстави (згідно статистики по інших ОТГ) вважати, що дохід сільської ради зросте як мінімум у три рази. Зокрема, завдяки ПДФО.
Трускавецька міська рада
Загальний бюджет міста за 2018 рік 313 млн. грн. Власний дохід 194 млн. 119 млн – дотації і субвенції. Але, оскільки на балансі міського бюджету, на відміну від сільського є освіта (93 млн), медицина (49 млн), надання різних державних пільг населенню, в тому числі субсидій, то тому бюджет Трускавця не можна вважати дотаційним. Власний дохід бюджету – 11 000 грн/чол.
Основними статтями доходу бюджету є ПДФО (81 млн), податок на майно (53 млн. грн, в т. ч. оренда 23 млн, земельний податок з юр. осіб – 15 млн, податок на нерухомість з юр. осіб – 8 млн), єдиний податок (22 млн), акциз (11 млн), надання послуг держ. установами (10 млн), туристичний збір (3,6 млн).
Основні видатки: 93 млн – утримання закладів освіти, 49 млн – утримання медзакладів, 38 млн – надання субсидій населенню, 25 млн. – утримання апарату міської ради та ін. державних закладів управління, 13 млн – утримання та розвиток доріг, 13 млн – надання допомоги особам з інвалідністю, людям похилого віку, 8,6 млн – надання допомоги при народженні дитини, 3,1 млн – утримання бібліотек, 2 млн – утримання музеїв, 1,3 млн – утримання будинків культури.
Загалом, левова частка бюджету Трускавця йде на освіту, медицину та соціальне забезпечення і допомогу населенню.
Що буде після об’єднання?
За своєю структурою міська рада уже фактично є тим же ОТГ. Тому після створення ОТГ в організаційному плані тут кардинально нічого не поміняється. Приблизно на чверть зростуть витрати на освіту, медицину. Але, з іншої сторони, бюджет Трускавця отримає додаткові кошти субвенції від держави на медицину та освіту, бо вони розраховуються від кількості жителів та учнів в ОТГ. Також після входження в ОТГ вагомою складовою бюджету від сіл будуть 60% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Ну і, звичайно, ОТГ отримає кошти з різних спеціальних програм і фондів, які призначені спеціально для ОТГ.
Але тут є один цікавий момент. Якщо взяти таблицю власних доходів ОТГ на одного мешканця у Львівській області та порівняти її з рівнем дотаційності бюджетів, то ми побачимо, що ті ОТГ, дохід на одного мешканця у яких високий, мають мінусові (реверсні) дотації.
Тобто, ці ОТГ змушені віддавати частину свого доходу у державу. А враховуючи те, що зараз дохід в Трускавця на одного мешканця 11 000 грн, це автоматично ставить Трускавецьку ОТГ на друге місце в рейтингу після Славської ОТГ. Тому Трускавцю не вигідно створювати ОТГ тільки з заможними Модричами та Станилею, бо йому доведеться віддавати частину доходу державі. А, маючи в своєму складі такі бідні села як Доброгостів, Уличне, Орів, Зимівки та Бистрий, Трускавецька ОТГ зможе за ці ж кошти (які мали йти на реверсну дотацію) покращувати інфрастуктуру своєї об’єднаної громади.
Але навіть ці бідні села дадуть Трускавцю додаткові прибутки. Наприклад, на чверть в Трускавці зросте прибуток ЦНАПів та інших державних органів. А це плюс близько 1 млн. грн.
Більша половина території Доброгостівської, Уличненської та Орівської сілських рад – це ліси. Тому віднести дані села до сільськогосподарських важко. Тим більше, що гірська земля малородюча. Але з цього року зростає рентна плата за користування лісом. А якщо ОТГ вдасться налагодити переробку деревини – то це неабиякі прибутки. На території сіл наявні озера. Тобто, потенціал в даних сіл, незважаючи на їх незаможність, великий. Потрібне тільки вміле залучення інвесторів.
Ще одною перспективою у розвитку регіону є нафта і газ. За повідомленням НГВУ «Бориславнафтогаз», крім уже діючих, в регіоні є достатня кількість потенційних свердловин для відновлення, які пробурені в минулому (до ста свердловин), із застосуванням в них методів інтенсифікації припливів та новітнього обладнання для нарощення видобутку. За результатами системного підходу нафтогазовидобувного підприємства до вирішення складних виробничих питань із видобутку нафти і газу, очікується відновлення до десяти свердловин, що суттєво вплине на збільшення видобутку вуглеводнів на родовищі. Від відновлення 10 свердловин сільські громади, а в майбутньому Трускавецька ОТГ, отримають додаткові кошти для вирішення соціально-економічних питань на місцях. Сподіваємося, що з часом прийде черга і на відновлення решта 90 свердловин, які сприятимуть добробуту та процвітанню Трускавецької ОТГ, на території якої знаходиться Орівсько-Уличнянське нафтогазове родовище.
Крім цього, вже з 01.01.18 р. запрацював Закон № 1793-VIII. Відповідно до його вимог, починаючи з 2018 р., 5 % рeнти від видобутку вуглeводнів мають перераховуватись у місцeві бюджeти різних рівнів. З них 2 % будуть зараховуватись до обласних бюджетів, 2 % — до районних бюджетів та 1 % — до бюджетів міських, селищних та сільських рад.
Для адміністративно-територіальних одиниць, що безпосередньо підпорядковуються області, оминаючи районну ланку (тобто мова йде про об’єднані територіальні громади та міста обласного значення), розподіл буде наступним: 2 % зараховують до обласних бюджетів та 3 % — до бюджетів ОТГ або міст.
Найболючішим питанням є дороги. Але кошти на їх ремонт навіть після створення ОТГ все одно надходять з області.
В цілому, переваги від об’єднання матимуть обидві сторони, як у економічному, так і соціально-культурному рівні. Село отримає рівень послуг міста, а Трускавець матиме простір для зростання.
Микола Фендак, сайт села Бистрий
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень