Плюси і мінуси подружнього життя

Політика втомлює, робота нервує, світ навколо так не хоче нас розуміти. Залишається сподіватися, що тільки вдома, у своєму родинному гніздечку, тебе зрозуміють, тебе підтримають, що лише тут тобі буде добре. Проте так буває не завжди. Холостяки пишаються тим, що вони не дали себе затягнути в ярмо, а одружені кажуть, що співчувають цим нещасним, бо в шлюбі ж бо так добре. Вашій увазі пропонуємо власні роздуми про плюси та мінуси подружнього життя, ану ж бо комусь це стане в пригоді. Спроба аналізу ведеться від імені чоловіка, жінки теж можуть надсилати свої погляди на дану проблематику. Плюс – відсутність самотності, вдома на тебе чекають любляча дружина-щебетуха, діти, час із ними минає так швидко і ти відчуваєш їхню любов. Мінус – жінка щебече і не перестає, коли ж то вона заткнеться, а любов приходить і відходить, адже ж чоловіки-самці схильні до полігамії, це навіть наукою доведено. Через жінку і дітей доводиться жертвувати можливістю побути з друзями, випити пива, а про дівчат я вже й мовчу. Плюс – в хаті прибрано, чисто, їсти зварено, одяг випраний і випрасуваний, туфлі начищені, всюди порядок. Мінус – а посуд непомитий, той чистий одяг ніколи не є на тому місці, де його ставиш, їсти є, але не те, що мені подобається та і взагалі, порядок в мене був, ще коли я був неодруженим; власна свобода – завелика ціна за готову їжу, прибрану кімнату (яку ж сама жінка засмічує) та випраний одяг, який від частого прання швидше зношується. Плюс – регулярний і безпечний секс. Мінус – за холостяцького життя він був не менш регулярний, а про безпечність говорити не доводиться – якби не необережність, то досі б я гуляв на волі, та і хочеться завжди чогось нового, незвичного, скільки ж сосок класних… Плюс – статус. Мінус – так, тут неможливо заперечити, після 30-ти на неодружених чоловіків дивляться як на ворога народу, в тім і батьки, і родина, і подружки, які поклали на тебе око… Плюс – видатки стали більш збалансованими, підхід до формування власного бюджету став прагматичнішим. Мінус – це просто пусті слова, якщо не сказати окозамилювання, якщо раніше грошей часто бракувало, то тепер їх нема ніколи, дружина витрачає на дурниці не лише власні фінанси, але і мої кровно зароблені, мотивуючи «спільністю коштів та інтересами всієї сім’ї», є підозра, що саме намагання засунути руку в кишеню чоловіка і було основною причиною її прагнення вийти заміж. Плюс – на старості буде кому подбати про тебе, ми ж живемо заради дітей. Мінус – народна мудрість правду говорить, що малі діти не дають спати, а великі жити (інша версія – дихати), до старості ще треба дожити, а з таким нервовим напруженням дожити хоча б до 50, адже відомо – нервові клітини не відновлюються; та і не варто від дітей в майбутньому очікувати подяки, це швидше треба буде ще з пенсії їм виділяти, бо молодим завжди грошей треба, а наша влада чомусь більше піклується про пенсіонерів (бо їх багато, а це виборці). Плюс – про переваги шлюбу навіть у Біблії говориться, що краще двом, ніж одному, бо і зігріються, і підніме один другого, як той впаде; пише, що «обоє стануть одним тілом». Мінус – а скільки в Біблії говориться про жінок, які хіба прикрощів завдають, про їхнє віроломство, тупість, впертість, чи ж не через Єву Адам втратив можливість жити в раю; а книга Екклезіаста взагалі женоненависницька, правду про всі недоліки сімейного життя пише і Книга Приповістей, і інші книги Святого Письма. Плюс – після одруження родина збільшується, з’являється більше зв’язків, більше можливостей для кар’єрного росту, сім’я стає твоєю опорою, тилом, місцем, де тебе люблять і на тебе чекають. Мінус – так, на жаль, родина дійсно збільшується, особливо багато появляється тих, чий вигляд навіть  важко переносити (і це не тільки теща), а щодо інших можливостей, то від тебе чомусь завжди більше беруть, ніж тобі дають, пробивати дорогу в цьому житті тобі ніхто не поспішає допомогти, винятки бувають, але це вже не твій варіант. Плюс – всього в житті треба спробувати, якщо вже буде надто погано, то ніколи не пізно розлучитися. Мінус – в Католицькій Церкві шлюб не розривають і це навіть не обговорюється, легше стати вдівцем, ніж розлученим; відносно ж бажання спробувати радощів сімейного життя, то в ньому стільки ж радощів, як в тютюні, алкоголі чи наркотиках – просто шкідлива звичка чи як чемодан без ручки: і хочеш кинути, та все щось заважає. Плюс – одружені чоловіки довше живуть, ніж неодружені, разом з дружиною чоловік подібний на пару воркуючих голуб’ят, в одружених краще здоров’я, самопочуття і настрій та і взагалі, хіба метою чоловіка є прожити до кінця своїх днів і не перебувати в шлюбі? Мінус – можна знайти багато аргументів для спростування цих тез, але хіба ж нашою метою є агітувати проти створення нових сімей? Як ви вже здогадалися, дане «дослідження» зовсім не претендує на статус серйозного, належить воно до категорії легкого чтива, до ніяких висновків не нав’язує і сприймати його як реальну думку автора щодо питань шлюбу та сім’ї не слід. Десять плюсів та мінусів можна було б розмістити зовсім інакше – спочатку «мінус», а потім вже спростування і заохочення до того, щоб оцінити переваги подружнього життя над холостяцьким. Якщо в новоствореній сім’ї чоловік та жінка дослухатимуться одне до одного та працюватимуть у напрямку створення міцної родини, фундаментом якої будуть не хвилеві задоволення чи егоїстичні потреби, а щось більше, важливіше, можна сказати – святе, тоді дійсно сім’я стане тим раєм, звідки не захочеться йти і в якому буде найкраще. Де згода в родині, де мир і тишина, щасливі там люди, блаженна сторона, писав колись Іван Котляревський в своїй «Наталці Полтавці», і це так. Але в наш час, не без впливу телебачення, так часто вишуковуємо власне мінуси, не задумуючись над можливими наслідками. Живімо ж на позитиві, подружнє життя може бути таким кайфом, якщо ми цього захочемо. Але треба захотіти і попрацювати над тим, щоб так було. Причому попрацювати спільно, бажано без участі батьків чи «добрих друзів і порадників». Володимир Ключак та  Мирослав Плашек

About admin