Чи варто боятися часових обмежень громадянам, права яких порушено, адже, кожен громадянин має право на звернення до суду з метою захисту та відновлення свого порушеного права? Сьогодні відповіді на це та інші питання надає начальник Новороздільського бюро правової допомоги Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Романія Мандзій.
– Пані Романіє, що таке позовна давність?
– Перш за все, хочу звернути увагу на те, що з терміном позовна давність ми зустрічаємося в цивільному, адміністративному, господарському та кримінальному судочинстві. Сьогодні ми розглянемо позовну давність у цивільних справах.
Так ось, цивільний кодекс України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Розрізняють загальну та спеціальну позовну давність.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Проте, в окремих випадках, які ми розглянемо згодом, позовна давність може бути більшою або меншою, ніж три роки. У Цивільному кодексі України, для прикладу, йде мова про позовну давність тривалістю один рік та чотири роки. Така скорочена або більш тривала позовна давність називається спеціальною.
Зазначу, що сторони шляхом укладення письмового договору можуть за домовленістю між собою збільшити позовну давність. У той же час законодавство забороняє скорочувати позовну давність за домовленістю сторін.
– Розкажіть, будь ласка, детальніше в яких випадках застосовується спеціальна позовна давність?
– Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації;
3) про переведення на співвласника прав та обов’язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності;
4) у зв’язку з недоліками проданого товару;
5) про розірвання договору дарування;
6) у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти;
7) про оскарження дій виконавця заповіту;
8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
Позовна давність у чотири роки застосовується за вимогами про визнання не обґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
– Отже, ми з’ясували, що за загальним правилом особа, цивільні права якої порушено, може звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав протягом трьох років.І тут, виникає питання, а з якого ж моменту починати рахувати ці три роки?
– Так, це важливий момент. Тому, зазначу, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У деяких випадках початок перебігу позовної давності пов’язаний із настанням інших подій.
Так, якщо вимоги стосуються визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, то перебіг позовної давності починається від дня припинення насильства.
Якщо ж мова йде про вимоги застосування наслідків нікчемного правочину, то від дня, коли почалося його виконання.
Цікаво, що у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи, позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
За регрес ними зобов’язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов’язання.
– Які наслідки спливу позовної давності, передбачено законодавством, для особи, яка звертається до суду?
– Незалежно від спливу позовної давності,суд має прийняти до розгляду заяву про захист цивільного права або інтересу.
Треба зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
– А чи є випадки, коли позовна давність не застосовується взагалі?
– Цивільним кодексом передбачено, що позовна давність не поширюється:
1) на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;
2) на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
3) на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію;
5) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);
6) на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, стосовно виконання зобов’язань, що випливають із Закону України “Про державний матеріальний резерв”;
7) на вимогу про визнання недійсним правочину, предметом якого є відчуження гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія Закону України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток як об’єкт нерухомого майна та/або його частини, про визнання недійсним акта передачі такого гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини до статутного капіталу (фонду) товариства (організації), створеного у процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств.
Законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.
Зважаючи на те, які швидкоплинні є процеси сьогодення, аналізуючи звернення клієнтів до місцевого центру, робимо наступний висновок: дуже важливо, щоб громадяни розуміли, що це таке – позовна давність, як вона обчислюється та які наслідки її спливу. Бо саме від цього залежить, чи зможе особа захистити свої права та інтереси.
– Дякуємо, пані Романіє, за розмову.
***
Разом з тим, інформуємо, що для отримання безоплатної правової допомоги звертайтесь у зручний для Вас спосіб:
– зателефонувавши: тел. 067 16 77 144 (Стрийський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги), тел. 0971818351 (Трускавецьке бюро правової допомоги), на гарячу лінію: 0800 21 31 03
– надіславши запит в месенджер нашої фейсбук сторінки: https://www.facebook.com/Stryi.Legalaid.UA/
– надіславши листа на одну з адрес електронної пошти: е-mail: stryy.lviv@legalaid.lviv.ua (Стрийський місцевий центр), truskavets@legalaid.lviv.ua (Трускавецьке бюро)
– залишити своє звернення у скриньці для звернень громадян
Бюро правової допомоги знаходиться за адресою: м. Трускавець, площа. Чорновола, 2.
Ви можете також скористатися довідково-інформаційною платформою правових консультацій «wikilegalaid»: https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php
Марія Бойко
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень