Різдво – це не лише один день в році, коли споминаємо народження нашого Спасителя Ісуса Христа. Різдво – це стан душі, який проявляється колядуванням та частуванням, невимовною радістю та духовним пробудженням, яскравими барвами та смачними запахами, добротою та людяністю. Неможливо по-справжньому пережити Різдвяні свята в самотині, в темряві, в моторошній тиші. Бо Різдво – це коли народилося Світло світу, це промови волхвів і спів пастушків, це колядницькі гурти, це пампухи та солодощі в мисці, яких вистачає і яких нікому не бракує.
Традиційно з нагоди Різдва Христового відбуваються Різдвяні зустрічі. У Трускавці вони проходять в бібліотеках, музеях, Народному домі та багатьох інших закладах. Таких зустрічей не буває забагато, як не буває забагато обдарування добрим настроєм та посмішкою.
Два музеї, котрі діють у Трускавці, також рік-річно долучаються до прослави Сина Божого, організовуючи Різдвяні зустрічі. І Художній музей Михайла Біласа, і старший за віком музей історії міста-курорту, збирають стільки людей, що інколи здається – стіни стареньких вілл «Ґопляна» та «Саріуш» не витримають, і свято розіллється на площі та вулиці курорту, захоплюючи щораз нових учасників, котрі, можливо, не знають як це по-справжньому відсвяткувати Різдво.
Різдво в музеї Біласа – це обов’язково виступи вихованців Трускавецької дитячої школи мистецтв імені Романа Савицького: колядки, віншування, вертеп. А ще святковий український вишитий стрій незмінної ведучої, директорки музею Олени Білас-Березової. А ще аура місця з роботами як майстра світової слави, нашого знаменитого земляка Михайла Біласа, так і юних вихованців образотворчого відділу школи мистецтв. Ну і, звісно, спільна коляда – як без неї? Плюс виступ представника влади, частування гостей, селфі в музеї, добра музика від старших виконавців. Головне, що все це – немов на одному подиху: не задовго, не нудно, барвисто, зі смаком.
Музей історії Трускавця в цьому році відзначає своє 36-ліття. Вірніше, відзначив 29 грудня 2018, адже саме в цей день у 1982 році відкрив свої двері історичний музей курорту. День народження музею відзначили спільно з Різдвом у двогодинній програмі, в котрій було все – і благословення отця-декана Петра Івасівки, і колядки та віншівки, і програма від Народного дому, і квест, котрий підготувала трускавчанка Лілія Собко, і подарунок від мера, і, звісно ж, частування. Тут колядували та слухали різдвяні балади та пісні у виконанні незрівнянних та талановитих Оксани Чіпак, Мар`яни Кравчук, Аліни Лепак, Віктора Тершака, Богдана Федуняка і багатьох інших (хай вибачать, що не вказуємо всіх прізвищ). А вміло вела святкове дійство господиня закладу (теж в традиційному українському строї) Галина Коваль.
Спеціально не описуємо розгорнуто події в обидвох музеях, адже жоден опис, жодні слова не здатні відтворити наявну атмосферу «тут і зараз». Щоб відчути дух Різдва в музеях міста-курорту, треба було просто всього-навсього прийти на анонсовані зустрічі і насолодитися радістю спілкування та колядування. Бо життя полягає не в тому, щоб наїдатися, напиватися чи нагромаджувати гроші чи речі, а в тому, щоб набуватися з хорошими людьми, бути в добрих компаніях, додавати повноти життя в кожен свій день.
Давно казали «Ці свята вже конем би не догнав». Дійсно, сьогодні вже Щедрий вечір, Йорданське надвечір`я, завтра Водохреща, а неділя, 20 січня, свято св. Івана, завершає цикл зимових свят. Але радістю Різдва можна жити ще до Стрітення. І не лише можна, а й треба. Для цього телефон та телевізор варто замінити на спілкування в родині та спільну коляду, для цього монотонність життя варто прикрасити походами «в люди», до музеїв, на фестивалі, на кіно або концерт, адже в Трускавці завжди є куди піти. І варто в цей радісний Різдвяний період зарядитися позитивною енергетикою добра та любові, щоб вистачило її і на весь Великий Піст, і на весняні Великодні свята, і на вибори, і на літо та осінь – аж до наступних Різдвяних свят. Дай Боже їх діждати всім нашим читачам та друзям!
Володимир Ключак, фото з відкритих джерел
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень