/Після прочитання статті Володимира Справедливого «Хай курять»/
Автор статті стверджує, що майбутня об’єднана територіальна громада в складі Трускавця, Орова, Доброгостова, Уличного… є великим добром для громади Трускавця і об’єднання навколишніх сіл з центром в Трускавці створить унікальну можливість по збереженню бальнеологічного курорту: “Великий Трускавець – це одночасно сила міста-курорту і розвиток сільських територій… але комусь дуже не хочеться, щоб був розвиток і розквіт…“
Давайте поміркуємо над деякими аспектами питання об`єднання територіальних громад.
У висновку засідання Комітету Верховної Ради України “З питань державного будівництва та регіональної політики” вказано: “В Україні 80% сільських населених пунктів відносяться до депресивних і відсталих територій. Навіть теоретично ці громади не можуть бути економічно самодостатніми. Вони потребують постійних дотацій від держави. Держава, в свою чергу, коштів в достатній кількості не має. У зв`язку з цим задумано укрупнення населених пунктів у більші громади, де частину фінансування депресивних сіл повинні взяти на себе центри ОТГ...”
Автор статті вказує, що вже протягом 2,5 років триває полеміка щодо створення ОТГ з центром у м. Трускавці, але виникає питання чому міська влада протягом цих років жодного разу не провела загальноміські громадські обговорення як цього вимагають статті 5, 6, 7 Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”?… Чому не відбулося відкритої дискусії з викладенням стратегії, проблематики і економічної доцільності такого об’єднання?
Станом на сьогодні не опубліковано у відкритих джерелах аналітичної довідки з фінансово-економічними розрахунками такого об`єднання та які можуть бути негативні впливи на бальнеологічний курорт при такому об’єднанні.
Ще в 1965 році затверджений Генеральний план розвитку м. Трускавця, що був розроблений Державним інститутом проектування міст “ДІПРОМІСТ”, де було передбачено створення Великого курорту Трускавець, в який повинні були ввійти курорт Східниця, курорт Трускавець і всі лісопаркові та рекреаційні зони навколо цих населених пунктів.
Чому такий варіант зараз не розглядається і не береться до уваги?… Чому не виконується при формуванні ОТГ Постанова Кабінету Міністрів України N 214 від 08.04.2015 року “Про затвердження методики формування спроможних територіальних громад” і не опубліковано Паспорти сіл, які планують об’єднати в ОТГ? Не опубліковано фінансово-економічний стан цих сільрад, зокрема, чисельність та склад населення, площі та призначення земель, обсяг доходів, бюджет розвитку, фактичний стан галузей освіти, охорони здоров’я та житлово-комунального господарства? Тобто, ті питання, які необхідно буде вирішувати центру даної ОТГ – м. Трускавцю.
Чи згідні платники податків м. Трускавця вкладати кошти в розвиток цих сільськогосподарських територій, а не наприклад в розвиток нагірної частини курорту? На ремонт бювету №2 коштів немає, на приведення в належний стан курортного парку та парку нагірної частини (який вже практично знищений) коштів немає….На відновлення та будівництво пішохідних лікувальних теренкурів, зон активного відпочинку, на будівництво стадіону, тенісних кортів коштів немає…. На будівництво дитячих атракціонів, аквапарку і ін. об’єктів для активного відпочинку коштів також немає… Навіть на оздоровлення території першої санітарної зони родовища Нафтуся коштів немає… А тоді прийдеться вишукувати ще й кошти на прокладання і ремонт доріг до сільських населених пунктів, котрі входитимуть в ОТГ, їх вуличне освітлення, ремонт шкіл та інших інфраструктурних об’єктів…
Мабуть, необхідно було б все добре зважити, провести відповідні розрахунки, детально обговорити всі ризики в робочих групах за участю всіх представників громади Трускавця і галузевих спеціалістів курорту, а потім на основі цих висновків робити пропозиції щодо формату ОТГ.
Олександр Грищенко, Фейсбук
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень