В цей передсвятковий час багато з нас з деякою непевністю дивиться в майбутнє. Звичайно ми б хотіли твердо знати, що ми стали європейською країною з насправді українською владою, яка б упевнено вела нас до добробуту і злагоди, а не в черговий раз продавала нас в кабалу. Всіх нас турбує що буде з МАЙДАНОМ, що робити і чого чекати, скільки і для чого ще стояти. Звичайно ми б хотіли, щоб все вирішилось швидше, та не завжди так получається. На це є різні причини.
1. Наші “опозиційні сили” не змогли ефективно провести протестні заходи діючи в правовому полі по притягненню до відповідальності замовників, організаторів та виконавців кривавих злочинів на Майдані ЗО листопада та на Банковій 1 грудня. Вони мали вже давно дати до суду на замовників провокації на Банковій. Тоді б і світова спільнота мала підстави для введення санкцій проти тих, хто намагається перешкодити розслідуванню.
Замість цього, вони, як три Мойсеі, водили людей по Майдану і говорили на різні теми, крім основної – покарати винних згідно чинного законодавства та міжнародного трибуналу. Що було причиною – нам залишається здогадуватися.
2. Та причина не тільки в них, але й у нас самих.
Нажаль за роки незалежності не був закладений міцний патріотичний фундамент, як це було, наприклад в 30-тих роках минулого століття, які дали Трускавцю таких героїв, як Данилишин, Білас, Різняк-Макомацький та багато інших. Помало відходять у вічність останні свідки того славного часу національного піднесення. Якщо задати собі питання чи то люди були інакші? Ні такі самі, тільки виховання було інше. В той час в Трускавці, як і по всій Галичині діяли багато осередків “Просвіти”, “Союзу українок”, товариства «Зоря», молодіжних товариств «Сокіл», «Пласт».
Хто чув з Вас про діяльність цих, колись чисельних та впливових організацій. Хто бере сам участь в їх діяльності, чи Ваші діти там?
Два роки хотів записатися в Просвіту, зустрічався з п. Шиманською, залишав телефон – ні слуху ні духу. 27 грудня зайшли в один з музеїв Трускавця та з Святославом Грабовським передзвонили через знайому, то вже на другий день були запрошені на зустріч.
В суботу пішли писати заяви в Просвіту ( читайте в Трускавецькому віснику). Обіцяли розглянути в лютому. Зайшов вечером глянути до пластунів. В дівчаток п. Марти справи краще, а ось для хлопців нема виховника. Зголошуйтесь!
Зайшов до Української молоді Христові. Молоді багато було. На питання хто у них збирається молодий хлопець, який назвався старшим сказав, що “еліта Трускавця”. Я йому відповів, що “еліту” видно по справах, поведінці і тоді люди дадуть їм таку оцінку. А в даному випадку вони “самозванці”. Попросив допомогти порізати різдв’яні наклейки на Майдан, на яких були зображені роботи Михайла Біласа і запрошення святкувати Різдво і колядувати на Майдані. Мені було відмовлено.
То ж звідки має прийти той патріот, як у Трускавці навіть на віче вже ніхто не ходить, а з “Штабу спротиву”, який цілу п’ятницю не міг зібратися спеціально зривають віче, то години путають, то в похід на партію регіонів ведуть, то значки в той час роздають, то флешмоби базарникам організовують. І всюди я бачу активістку Лесю Дідик. І “штаб спротиву” веде, і мітинги, і флешмоби, і в Просвіті нам давала багато питань. Але найбільше їй подобається гроші збирати на Майдан. Правда тут у них з обліком не все правильно поставлено. Чомусь там з цього робиться велика таємниця. В мене таке враження, що її всюди багато.
“Очолити – щоб розвалити !!!”
А наші громадяни, як і наші шановні герої, почесні, кавалери і т. і. Сидите вдома, переживаєте і чекаєте Нового року, свят, а там якось воно буде. Ось тому ми ніби однією ногою в Європі, а живемо “якось” не так.
Пам’ятайте слова Івана Сірка: “Рабів до раю не пускають”.
Тому бажаю всім нам в Новому році щастя, здоров’я, благополуччя та відповідальності за те, що робиться в нашій хаті, місті, країні і щоб славному роду не було переводу.
З Новим роком та Різдвом Христовим.
Слава Україні. І славлять її наші діла і наші люди.
З повагою, Сергій Розора.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень