Напевне, багато хто з нас усвідомлює, що політичне життя Дрогобича за останню чверть століття було активним, значимим та результативним. Ми відстояли Україну, подолали комуністичного спрута, повернули українську мову на виробництво і в науку… та не помітили як збідніли економічно та духовно у вже своїй державі. Наші лідери з тих буремних 90-х були справжніми борцями, вони […]
Формування громадянського суспільства неможливе без наявності критичної маси думаючих людей. Бюрократії та чиновництву потрібні бездумні виконавці наказів, боязкі холуї, пси, здатні гавкати лише в ту сторону, яку вкаже їхній господар. Окрім броні реальної існує і броня ментальна, коли активна позиція в громадському житті сприймається як загроза власній безпеці чи добробуту. Броню байдужості, черствості та хамовитості і покликана пробити «Бронебійна публіцистика» від «Дня».
Якось повертаючись з села, де народилася моя мама (село Терло Старосамбірського району) в Трускавець, мій племінник Марко відкрив для себе, що розумні люди здебільшого непрактичні. Він поклав переді мною малюнок Дюрера “Святий Ієронімус у келії”, ну і аби довго мене не мучити, пояснив: “Святий тримає перо в правій руці, а чорнильницю – ліворуч”. Мені чомусь […]
Ще минулого року лідери опозиційних фракцій Олег Тягнибок, Арсеній Яценюк, Віталій Кличко, а також народні депутати – свободівець та представник «Батьківщини» Володимир Яворівський внесли до Верховної Ради України постанову «Про 80-ті роковини Голодомору в Україні та вшанування пам’яті жертв геноциду української нації». В пояснювальній записці до проекту постанови зазначалось: «2013 року виповнюється 80 років із […]
Історія протесту Коли під Українським домом бісилися політики, я не мав навіть думки долати відстань із Трускавця до Києва, але, коли прапори «розійшлися» і Катя Аврамчук у мікроблозі Twitter написала, що вона з чотирма однодумцями розпочала голодовку, а політики покинули Європейську площу, я зрозумів, що там формується оаза громадянського суспільства в Україні і що я повинен там бути. Склавши магістерський іспит, того ж дня вирушив поїздом до Києва. Звісно, батьки не знали, що я протестуватиму […]
Кажуть, перед кінцем світу, у часи загибелі всього сущого на Землі, від людей відійде премудрість. Вони будуть вірити у всілякі дурниці та вигадки, не помічати очевидного та не розуміти прописних істин. Брат піде проти брата, син проти батька, люди повстануть проти собі подібних. Та станеться це не відразу, основу готуватимуть поволі, не кваплячись пронизуватимуть наш […]
1945 року понад 450 тис. радянських солдатів підходило до Берліна, де було майже півтора мільйона жінок. За оцінками істориків, сім відсотків цих жінок (а це означає — 100 тисяч) було зґвалтовано. «Ми зрозуміли: німці не люди… Не будемо говорити. Не будемо обурюватися. Будемо вбивати… Якщо ти залишиш німця жити, німець повісить російську людину і зганьбить російську жінку… Вбий німця! — цього просить стара матір. Убий німця! — про це благає тебе дитя…»
Поява свого часу супермаркетів у нашій країні ознаменувала початок періоду переходу від совкового способу життя до західної моделі. Такі собі символи прогресу стали з’являтися навіть по селах. Але чи насправді дані торгівельні заклади відповідають стандартам великого комфортного магазину? Відповідь спробуємо пошукати в світі, який нас оточує. Отже, другий нарис з циклу «Образи» (наголос на першому […]
Декілька днів тому до мене зателефонував мій знайомий і заявив, що в Києві відбувся путч і потрібно би в Трускавці організувати пікет під міською радою. Дехто мене назвав «менеджером» по пікетуванні. Однак в даній ситуації не все так однозначно. Пікетування чого? Першої особи в місті, яка йшла на вибори в мери від «Фронту змін» – […]
Якщо хтось не хоче робити, то це гірше, ніж він не вміє робити. Ця народна мудрість добре пасує до дій ряду нових чи молодих чиновників. Не в плані, що вони не хочуть працювати, а навпаки. Їхнє невміння урядувати компенсує їхнє бажання навчитися, стати чиновниками радянського зразка, щоб ці посади годували не лише до смертного ложа, […]
Плач та риданіє українського народу над своєю долею чимось нагадує такий собі національний мазохізм. Напевно ніхто в світі так не вміє прибіднятися як ми, українці. Напевно, нікого так не побила «лиха доля», як нас, нащадків трипільців, кіммерійців, скіфів, сарматів, аріїв та інших знаних племен вкупі. Вже двадцять років Україна ніби незалежна, а тої незалежності ні […]
Нині опозицію не лає хіба що лінивий: і не така вона, і не те робить, і не так, і взагалі – жах! Все це нагадує мені анекдот про докучливу дружину, яка постійно критикує свого чоловіка: і цвях він не так забив, і підлогу не так помалював, а люстру взагалі повісив жахливо. Нарешті чоловік не витримав […]
чим гірший Трускавець? Сподіваємося, що відповідь надасть якийсь із сайтів, підконтрольних меру Трускавця – чи є в Трускавці така Громадська рада, якщо є, то який її кількісний та персональний склад, хто її очолює якщо вона проіснувала вже два роки, то коли буде створена нова…
«Якби Ви побували довше межи інтелігенцією, то бисте так не злобилися на неї» (Із листа Івана Франка до Михайла Павлика) Диву дивуюся тій велетенській силі духа нашого Каменяра, завдяки якому він так багато встиг за відносно коротке, до того ж тернисте, життя. Адже залишив нам понад 5000 творів та близько 1000 листів епістолярної спадщини різними […]
/Публікується вперше/ У творчій спадщині Івана Франка ім’я цього колись відомого польського економіста Юліуша Ау згадується тільки раз. „В р. 1879, – писав Іван Франко в листі до Михайла Драгоманова від 26 квітня 1890 року, – я через посередництво д. Лімановського дістав доступ до польського журналу „Tydzień polski” і помістив тут невеличку статтю про Ем[іля] […]
Не люблю нинішню Україну. І не лише сьогоднішню, заматеріалізовану, тобто дану в об’єктивній реальності, державу – виплід безхребетної і тупої посткомуністичної еліти та рагульської маси.
Неможливо любити не лише клерків-хапуг, а й непідкупних патріотів, які розуміють patria як стару діву у вишиванці й незатрасканому вінку або як мікроцефала з налитими кров’ю очима при слові “москаль” або “жид”.
За що боролися – на те і напоролися. Західні взірці життя та моделі поведінки часто сліпо копіюються в Україні, а будь-яка твереза думка-застереження одразу викликає шквал критики та звинувачень у ретроградності чи некомпетентності. Досить лише згадати так звану «сексуальну революцію», яка наробила чимало лиха в США та країнах Європи, не слід забувати і про зростання […]
Нещодавно в Дрогобичі знову зібрався дискусійний клуб, аби вирішити проблему: чи потрібно терміново добиватися відставки мера міста пана Радзієвського. Головними «токарями» (визначення автора, – О.М.) були Михайло Ваврин, депутат міської ради та підприємець Володимир Кондзьолка. Пан Ваврин перерахував безліч причин та приводів, аби визнати роботу міського голови Радзієвського не лише неефективною, але й такою, що […]
(Трускавець – Київ) Декілька років тому назад я був запрошений Київським міжнародним інститутом соціології на передачу Савіка Шустера „Свобода слова”. Тоді вона транслювалася на телеканалі „Інтер”, де я мав можливість виступити у прямому ефірі. Думаю, читачам було б цікаво дізнатися, який є Савік Шустер та його програма за лаштунками телеекрану. До речі, в кінці минулого […]
Сьодня шла на роботу і побачила припаркований мотоцикл, шо його прикрашено пласмасовимі цвітами і різноколоровими лєнтами. Подумала, от якби цей моцик припаркувать у нас на районі, шо б було? Думаю, шо його б обісцяли для начала, а тоді підкараулили б хазяїна і добре начистили б йому рило. Cлухала курс з так називаємой реплікаторной динаміки – […]
ТОП коментованих за тиждень