Трускавець – місто абсурду? - ТРУСКАВЕЦЬКИЙ ВІСНИК

/Пародія/

Днями переглядав місцеві Інтернет-видання і на очі потрапив текст статті під назвою «Дрогобич – місто абсурду?». Одне трускавецьке Інтернет-видання опублікувало цю статтю, вочевидь, з метою показати, як все гарно у Трускавці (краще, ніж було два роки тому) і як все погано в Дрогобичі (гірше, ніж було два роки тому). Читаючи публікацію, звернув увагу, що замість слова «Дрогобич» в багатьох випадках можна просто ставити «Трускавець» і майже нічого не зміниться. Отже, дещо видозмінену та перероблену статтю пропонуємо увазі читачів «Трускавецького вісника».

…Кожного разу, коли повертаєшся додому з-за кордону, розумієш, наскільки у нас погані справи. І цей сум, цей біль не проходять з часом, а навпаки – міцніють та кріпнуть, переростаючи у величезне бажання когось відправити у відставку або ж за грати. Колись славний курорт перетворився у справжню провінцію, яка лише дякуючи цілющим водам та активним людям не дає захлинутись в абсурді трускавецької реальності. Колись Трускавець мав європейський вигляд, а сьогодні? На жаль, недалекоглядна позиція влади, споживацьке ставлення до багатств міста, абсолютне ігнорування владою здорового глузду та моралі у своїй щоденній діяльності призвели до того, що Трускавець перетворився на місто втраченої мрії.

Центр міста – площа та курортний парк

Абсолютно необлаштований, занедбаний, розбитий, немов після бомбування фашистами, центр колись славного курорту – перше, що спадає на думку, коли спацеруєш бульваром Юрія Дрогобича, площею Незалежності чи курортним парком. Малі архітектурні форми, якими обставили все, що лиш можна було обставити, «дивовижні» громадська вбиральня та мавпа біля Бандери, намети-пивнушки, в яких неповнолітньому з радістю наллють пива, що згідно чинного законодавства вважається алкогольним напоєм – ось прикраса курорту із двохсотлітньою історією. Особливою забавою для трускавчан у вечірню пору є «мотати» автомобілем чи скутером кола по Стебницькому чи Дрогобицькому кільці або ж розпивати алкоголь на дитячих майданчиках чи між магазином «Болоння», скляною майстернею та «Родиною ковбаскою». Відверто, Трускавець ввечері – не найкраще місце для прогулянки. По відношенню ж до «шанхаю» на Стебницькій згадую сумний вердикт, який не так давно виніс майстер моєму телефону – «ремонту не підлягає». Ось так і Трускавець у баченні міської влади – ремонту не підлягає, бо все нормально. Нікому нічого не треба, і найперше – міському голові, який так довго та активно займався підготовкою до «ЄВРО-2012», будівництвом фан-зони та вирішенням своїх київських справ.

Мабуть, міський голова і не знає, що на одній із центральних вулиць міста умілі підприємці набудували собі кіосків. Мова йде про вулицю Стебницька. Як таке взагалі можливе? Це не тільки несучасно та некрасиво, це брутально і непатріотично – розташувати в місці, в якому обов’язково побувають відпочивальники, якісь безформні «будки». А на що перетворився бульвар Юрія Дрогобича? А як жахливо виглядала на «різдвяні» та «великодні» ярмарки та на День міста центральна площа Трускавця? Ми впевнені – такою ж вона буде і на День Незалежності, бо бізнес є бізнес.

Замість того, щоб затвердити програму розвитку центральної частини міста, урядовці місцевого самоврядування одним роздають дозволи на забудову центру, іншим, навпаки, перешкоджають навіть на околицях. Де ще можливий такий абсурд і таке нахабство? Не встигли ці монстри вирости, як на їхніх фасадах вже появляються оголошення «продається». Ну не можу я повірити в те, що ось цей «інвестиційний проект» обійшовся без якогось умілого підприємливого державного службовця, що всіляко допомагав ось цим «інвесторам» зводити ці торгові площі. Чому б правоохоронним органам не перевірити факти забудови? Хочеться вірити, що у головного архітектора міста є хоч якийсь смак, бо здається мені, що він патологічно відсутній. Чого вартує хоча б «Корчма» з її музикою ввечері… А де були пани депутати, члени відповідних депутатських комісій? Можливо, теж допомагали міському голові будувати фан-зону та встановлювати «телевізор» на центральній площі, який в народі вже назвали «східницьким»?

Стратегічні завдання міської влади

У 2012 році можновладці Трускавця поставили собі два стратегічних завдання: перетворити територію від пам’ятника Бандери до центральної площі Незалежності на парк атракціонів та великий базар і «порішати» справи з землею. Кваплюсь вам доповісти, любий читачу, що усе із запланованого хлопцям вдалося виконати. З першим завданням патріоти України та міста справились на 100%: площа Незалежності, що завжди була місцем проведення загальноміських патріотичних заходів, перетворилася на ганебний базар, як і вся навколишня територія. Тут можна гучно послухати «свіжу» російську музику, поскакати на батуті, батькам покатати своїх дітей на дитячих автомобілях. І якщо в Дрогобичі на неподобство щодня дивиться Тарас Шевченко, то в Трускавці у спину згорбленого Бандери посміхається широкорота мавпа. Ось такі контрасти. Якщо чесно, район базару, на превеликий жаль, і центральна площа, бульвар Торосевича мені нагадують окраїни якогось східного міста десь в середній Азії. Ось цей імпровізований парк розваг працює до глибокої ночі, правда, вечором тут блукають підозрілі молодики в спортивних костюмах, які розпивають алкоголь. Обурювала адекватну частину громади міста і дивна реконструкція вулиць, які були повністю відремонтовані. Та у влади на все одна відповідь – «ми не маємо впливу на ці процеси» (коронна фраза Р. Козира, якою він, напевно, ввійде в історію).

Зміни будуть

Мої спостереження, зафіксовані в цій статті, не є катастрофічними доказами для смертельного вироку прекрасному прикарпатському місту. Трускавець – це люди, і люди тут хороші. Тут є молодь, думаюча, інтелектуальна, тут є адекватний підприємливий середній вік, що готовий працювати та творити нашу хорошу реальність, тут є зрілість та досвід в особі представників старшого покоління, що завжди допоможуть та підтримають хорошою порадою. На жаль, тут є і багато випадкових людей, які самі цього не очікуючи, позаймали високі посади у владі, але каденція пройде, роки минуть і цих людей ми більше не побачимо, і більше не почуємо. Їхній час пройшов! І, можливо, зараз Трускавець – місто втраченої мрії, але у будь-якому разі не надії, дякуючи людям, котрі тут мешкають…

Трускавчанин ВК

Примітка. Оригінал статті «Дрогобич – місто абсурду?» знаходиться на сайті www.djerela.com.ua