Ситуація з Трускавецьким водоканалом залишається складною. Це визнають всі – влада міста-курорту (теперішня та попередня), громада, та і в самому водоканалі не приховують, що так важко ще не було. У чому суть цієї проблеми? Хто винен і що робити? Яку роль в цій історії відіграє один зі співзасновників ТзОВ «Трускавецький водоканал» – ТзОВ «Альфа Плюс»? Про це сьогодні спілкуємося з генеральним директором «Альфи Плюс» Віктором Возняком.
Хто захоче почути та розібратись у проблемі, той зрозуміє, а хто не хоче – може не продовжувати читати це інтерв’ю…
– Пане Вікторе, останнім часом про «Альфу Плюс» згадують чомусь лише як про недобросовісного інвестора, який нібито не виконав своїх зобов’язань. Чому так? І як Ви ставитеся до думок чи пропозицій типу «треба повернути «Трускавецький водоканал» у комунальну власність і забрати земельну ділянку біля питного озера»?
– Хочу звернути увагу на те, що «Альфу Плюс» ідентифікують саме як «інвестора». Але у мене складається враження, що далеко не всі розуміють значення цього слова, хоча й вживають його на кожному кроці.
Я не полінувався та заглянув у Вікіпедію: «Інвестор – це людина чи комерційна установа, яка вкладає гроші та/або інші активи з метою їхнього збереження та примноження. На відміну від споживання чи витрати, інвестування має на меті передусім віддачу».
Таким чином, незмінною метою інвестора, в будь-які часи, є отримання прибутку. Якщо такої мети немає, то це вже не інвестування, а благодійність.
Тепер до історії, яка розпочалась в 2004 році. Саме тоді міською радою Трускавця була затверджена «Концепція водопостачання і водовідводу м. Трускавця», де «Альфа Плюс» визначено як інвестор реформування водопровідно-каналізаційного господарства. І з метою залучення інвестицій міською радою було дано згоду на передачу в оренду на 49 років земельної ділянки в районі питного озера.
Паралельно міськрадою було прийнято рішення про створення ТзОВ «Трускавецький водоканал» з розподілом часток 51% (місто) на 49% («Альфа Плюс»).
Виникає питання, чому тема водоканалу та земельної ділянки була пов’язана в одне ціле. Пояснення лежить на поверхні: концепція водопостачання та водовідведення міста передбачала будівництво нового водозабору на річці Стрий та інфраструктури по доставці води до Трускавця, будівництво очисних споруд, а це значні інвестиції, що оцінювались в десятки мільйонів доларів.
Окупність таких капіталовкладень становить десятки років, адже повернутись вони можуть лише в ціні реалізованої води та стоків, а тарифоутворення регулюється державою. Тому і виникла ідея з земельною ділянкою, яку інвестор починає освоювати та отримає прибуток, частину якого скеровує на водопостачання. Більше того, розвиток землі – це нові робочі місця, додаткові надходження до бюджету, розвиток міста в цілому.
– Наскільки я пам’ятаю, вже на самому початку співпраці «Альфи Плюс» з Трускавцем були люди, які пхали палки в колеса…
– Наша співпраця з містом почалася з того, що на початку 2005 року з ініціативи частини депутатського корпусу Трускавецької міської ради та за підтримки прокуратури почались судові процеси щодо розірвання договору оренди землі, а на ділянку накладено арешт. Ця історія тягнулась до осені 2006 року, коли суд визнав законність договору. Але півтора року було втрачено.
Здавалось би, у «Альфи Плюс» були всі підстави не форсувати події й по водоканалу. Разом з тим, ТзОВ “Трускавецький водоканал” розпочало свою діяльність в березні 2005 року. Зразу ж нами були погашені борги міста перед КП «Дрогобичводоканал» та перед податковою, погашена заборгованість по зарплаті працівників – в загальному більше 2 млн. гривень. Ми вимушені були ще й протягом 2005 року покривати збитки підприємства, адже тільки з наступного року водоканал вийшов на стабільний рівень роботи.
В тому ж році спеціалізованою водною фірмою з Німеччини було розроблено техніко-економічне обґрунтування реконструкції системи водопостачання для міст регіону.
Об’єднання в одне ціле мало сенс, оскільки системи водопостачання Дрогобича, Трускавця і Стебника взаємозв’язані, а Борислав гостро потребує води. Що стосується стоків, то всі чотири міста використовують лише очисні споруди Дрогобича. Були потрачені немалі кошти, як на саме техніко-економічне обґрунтування, так і на передпроектні та досліджувальні роботи в районі запланованого водозабору. Також розпочато будівництво насосної станції, виконані гідравлічні розрахунки системи подачі і розподілу води. Ми шукали політичну підтримку, але, на жаль, співпраця з німцями була припинена і громади втратили можливість залучити більш як 50 млн. Євро коштів.
Саме тому в 2007 році ми вимушені були піти на додаткові значні витрати та створити ТзОВ «Стебникводоканал», мета якого – використання питного озера в с. Доброгостів для забезпечення водою м. Трускавця.
У лютому 2007 року міськрада Трускавця звернулась до нас з пропозицією викупу земельної ділянки. Чому це питання було ініційовано мені зрозуміло: влада міста захотіла отримати кошти за землю всі і відразу. Рішення про продаж приймалось на сесії Трускавецької міської ради 19 червня 2007 року. Це було унікальне засідання. З 46 депутатів був відсутній лише один – Олег Карпин. Така явка на практиці буває лише один раз, коли новообрані депутати збираються на першу сесію.
З цих 45 присутніх депутатів «за» проголосувало 41. Проти виступили Іван Даньків та Ігор Ластовецький. Утримався Богдан Процишин. Теодозій Сидір був присутній, але в голосуванні участі не брав. Не думаю, що хтось з нинішніх чи колишніх депутатів згадає питання, яке набрало стільки голосів. В тому числі голосували “за” ті, хто сьогодні голосніше всіх критикує це рішення: Іванишин П.К., Шумин П.Є., Юник Є.В.
Місто за продаж 131,6 гектара отримало майже 70 млн. грн. Тут також виникає запитання: якщо в 2004 році місто за рахунок надання землі в оренду планувало вирішити питання водопостачання, то продавши ділянку за 14 млн. доларів у еквіваленті, логічно було саме ті кошти скерувати для вирішення проблем з водою. Не моя справа судити, куди і наскільки ефективно були використані ці кошти, але до води це не мало жодного відношення.
– Чому куплена «Альфою Плюс» земельна ділянка на сьогоднішній день не використовується?
– Львівським інститутом “Містопроект” в 2008 р. розроблено детальний план забудови земельної ділянки. На жаль, цей детальний план не міг бути затверджений з об’єктивних причин: в той час містом розроблявся генеральний план міста. Зрозуміло, що детальний план на таку велику ділянку мав відповідати генеральному плану.
Генеральний план міста Трускавець був затверджений міською радою лише 21 грудня 2011 року. Відповідно нами був розроблений детальний план забудови території, який повністю відповідав затвердженому генеральному плану. Я наголошую ще раз – ПОВНІСТЮ відповідав генеральному плану!
В 2012 році наше підприємство двічі подавало розроблений детальний план на розгляд сесії Трускавецької міської ради і двічі отримало відмову. Цікавий факт, що на той час міський голова робив спроби налагодити співпрацю з «Альфою Плюс», особисто зустрічався з засновниками підприємства і обіцяв підтримку по розвитку земельної ділянки. В свою чергу ми декларували намір продовжити інвестування в водопостачання міста. Цьому хотілося вірити, тим більше, що це було слово мера міста. Але виявилося, що не всі люди дотримуються слова…
Головним аргументом, чому питання не було прийнято, було те, що ділянка знаходиться в районі питного водосховища, і поки такий статус зберігається, будувати там нічого не можна. Але якщо керуватись не хворобливими політичними амбіціями, а нормативними документами про режим санітарних зон, то дійсно, будь-яке будівництво заборонено лише в першій санітарній зоні озера, а це 100 метрів берегової лінії, яка на сьогоднішній день і так знаходиться в комунальній власності міста, зрештою як і саме озеро.
Наша земельна ділянка знаходиться в другій санітарній зоні. А чи можна там здійснювати будівництво яскраво свідчить простий факт – все місто Трускавець знаходиться в другій санітарній зоні мінеральних джерел.
Таким чином, міський голова зробив все, щоб ми не змогли розвивати бізнес на цій земельній ділянці, залучати інвестиції та створювати робочі місця і, відповідно, мати кошти на інвестиції у водоканал.
Хочу повернутись до Генерального плану. Його прийняття було подано як велике досягнення влади, яка таким чином гарантувала порядок із забудовою в місті. Сьогодні можна стверджувати, що протягом останніх п’яти років це був нікому не потрібний документ. Адже Генеральним планом не було передбачено ні пішохідної зони по вул. Шевченка, ні багатоповерхової забудови в районі вул. Бандери, житлових будинків в місцях загального призначення та багато чого іншого. Влада вирішувала все не зважаючи на генплан і будівельні норми. Вирішувала за принципом «друзям – все, ворогам – закон».
– Пане Вікторе, улюблена тема, на якій полюбляють спекулювати представники колишньої влади Трускавця – це зобов’язання ТзОВ «Альфа Плюс» перед містом, вірніше, невиконання цих зобов’язань…
– Так, невиконання зобов’язань «Альфи Плюс» перед Трускавцем – це дійсно улюблена тема наших опонентів. На чому наголошується? На тому, що тариф за воду для населення не мав зростати протягом 10 років. Але, зауважте, при цьому не згадується, що декілька років поспіль «Альфа Плюс» компенсувала водоканалу різницю в тарифах, а після кризи 2008 року виконавчий комітет міста надав дозвіл коригувати ціну води для населення на інфляційну складову, що було дотримано!
Разом з підписанням договору на викуп землі був підписаний договір про «Виконання взаємних зобов’язань», відповідно до якого наша фірма і місто (!) брали на себе зобов’язання інвестувати та співпрацювати у вирішенні питання водопостачання і водовідведення. Наголошую, що місто також мало інвестувати. Інвестувати та співпрацювати. Так от, від міста за всі ці роки був великий «нуль» інвестицій. А про «співпрацю» я частково вже сказав і згодом ще доповню…
Як я згадував, ТзОВ «Альфа Плюс» розраховувало на отримання прибутку від освоєння земельної ділянки, частина якого мала бути скерована на виконання зобов’язань по договору. Але місто зробило все, щоб ми не змогли цього зробити. Що стосується можливості по виконанню зобов’язань містом, то, нагадую, бюджет розвитку отримав від нас за викуп землі майже 70 млн. грн., але на воду не використали нічого з цих коштів. Але ж які претензії можуть бути до нас?
І ще хочу звернути увагу на один важливий факт, про який чомусь ніхто не згадує. 22 травня 2012 року міським головою Трускавця Р. Козирем був підписаний додаток до згаданого договору «Про виконання взаємних зобов’язань», де сторони визнали факт невиконання ними своїх зобов’язань. Був визначений новий графік інвестування та виконання робіт. Ми знову почали інвестувати. Маю на увазі і ремонт резервуару питної води «Колиба» в 2012 році, і будівництво насосної станції на вул. Мазепи на суму біля 2 млн. грн., і надання фінансової допомоги 900 тис. гривень. А що ж міська рада? З її сторони ми мали лише блокування бізнесу по розвитку земельної ділянки, паплюження в ЗМІ і дискредитація «Альфи Плюс». Ось така «співпраця»…
– Зараз тема Трускавецького водоканалу актуальна як ніколи. Мільйонні борги, програні суди, комісії, пікети – у всіх на слуху назва цього підприємства. Хто винен у тому, що водоканал з успішного підприємства став мільйонним боржником і мало що не банкрутом?
– На питанні “Трускавецького водоканалу” слід зупинитись окремо. Про його проблеми було сказано останнім часом дуже багато. Але більше всього мене обурює той факт, що особи, які безпосередньо причетні до цих проблем, звинувачують у всьому «Альфу Плюс». Адже з їх слів виходить, що саме ми загнали водоканал у боргову яму та ініціюємо підвищення тарифів.
До недавнього часу Трускавецький водоканал у фінансовому відношенні був доволі успішним підприємством. Не було жодних боргів, а коштів вистачало не тільки на поточні ремонти, але й на заміну трубопроводів, придбання техніки та ін. При цьому протягом всіх років «Альфа Плюс» не отримувала від підприємства жодних дивідендів.
Перші проблеми почались в жовтні 2013 року. «Дрогобичводоканал» планово підняв тариф на воду і водовідведення. Відповідно Трускавецький водоканал розпочав розробку нового тарифу. Традиційно так відбувалось, що від моменту повідомлення Дрогобичем про нові тарифи і до моменту прийняття відповідного рішення виконавчим комітетом Трускавця проходило півтора-два місяці, а за цей час Трускавецький водоканал використовував старий тариф і ніс збитки. Раніше з цією проблемою успішно справлялись, але не в цей раз.
Затвердження тарифу потребує рішення виконавчого комітету. Це стандартна процедура, яка відбувалась неодноразово. Чому міський голова Козир запропонував це питання відкласти, посилаючись на необхідність його попереднього розгляду на зборах учасників ТзОВ «Трускавецький водоканал», спочатку було незрозуміло. Як виявилось згодом, це був лише привід. Адже достатньо було підготувати проект протоколу зборів і скріпити підписами учасників в особі генерального директора «Альфи Плюс» та міського голови.
Ситуація склалась така: водоканал несе збитки, а мер не хоче затверджувати новий тариф під надуманим приводом, вимагаючи проведення зборів, хоча такі збори могли б відбутись негайно. Це могло означати, що має бути розглянуто інше питання, але яке?
Пізніше стало відомо, що Р. Козир мав розмову в Києві з засновниками «Альфи Плюс», де поставив вимогу призначити на посаду виконавчого директора водоканалу свою людину.
В березні 2015 року збори засновників нарешті відбулись, внесені зміни в Статут ТзОВ «Трускавецький водоканал» та введена посада виконавчого директора, на яку була запропонована кандидатура П. Іванишина.
Новий тариф був затверджений лише в квітні, коли збитки водоканалу вже були величезними. Без перебільшення можна стверджувати, що призначення Іванишина Козир добився шляхом шантажу і обійшлося це водоканалу в майже 1 млн. гривень збитків за пів року затягування з тарифами. Але це був тільки початок проблем.
З П. Іванишиним 02.06.2014 року був підписаний контракт на один рік, відповідно до якого на нього покладались обов’язки «організовувати та брати участь у формуванні та затвердженні тарифів на послуги водопостачання та водовідведення з метою забезпечення прибуткової діяльності Товариства», так само як і «налагоджувати юридичне, економічне, бухгалтерське та організаційне забезпечення діяльності Товариства». На сьогодні не є таємницею рівень зарплати по цьому контракту. В річному виразі ця сума разом з нарахуваннями перевищувала 200 тис. гривень, що, до речі, закладається в тариф.
– Від часу призначення пана Іванишина виконавчим директором борги Трускавецького водоканалу почали катастрофічно зростати – про це трускавчани знають. Але не всі знають, що «Альфа Плюс» надавала фінансову позику, щоб врятувати підприємство…
– В червні 2014 року КП “Дрогобичводоканал” встановило єдиний тариф для всіх своїх споживачів, в тому числі й для Трускавецького водоканалу. З правової точки зору директор «Дрогобичводоканалу» зробив все юридично правильно, керуючись законодавчими актами.
Інше питання, наскільки безглуздими виявились ці законодавчі акти. Абонент в центрі Дрогобича, який споживає 3 кубічних метра в місяць і отримує воду за 16 кілометрів з ріки Стрий через складну систему міських водогонів та підкачуючи насосних станцій, почав платити так само як ТзОВ «Трускавецький водоканал» – підприємство, яке бере 300 тисяч кубів в місяць з того самого водозабору, але на відстані 8 кілометрів з магістрального трубопроводу. Фактично трускавчани дотували мешканців Дрогобича. Про це було багато сказано.
Важливим є той факт, що вирішенням цього питання зайнявся особисто тодішній виконавчий директор водоканалу та депутат Львівської обласної ради Петро Іванишин, який переконав всіх, що дії КП «Дрогобичводоканал» та Національної комісії, яка встановила тариф для ТзОВ «Трускавецький водоканал», він зможе оскаржити в суді. Напевно, цей крок треба було робити, але при цьому треба зважити, що водоканал продовжував працювати по збитковому тарифу, а заборгованість перед Дрогобичем почала зростати в геометричній прогресії – приблизно по мільйону гривень в місяць.
На початок 2015 року суди тривали, а заборгованість Трускавецького водоканалу становила вже 10 мільйонів гривень, відповідно зростала заборгованість Дрогобича перед ПАТ «Львівобленерго». В лютому 2015 р. почались відключення електроенергії на водозаборі «Гірне».
Зростала соціальна напруга, а через півроку мали бути вибори. І тут Козир звертається за допомогою до «Альфи Плюс». В своєму листі від 30.03.2015 року він просить надати фінансову допомогу в розмірі 1 млн. гривень та зобов’язувався повернути її до 01.10.2015 року.
Менеджмент нашого підприємства поставив мені пряме запитання: чи водоканал зможе повернути ці кошти у визначений термін? Жодних підстав очікувати цього не було, адже перспектива виграти суди була примарною, а питання тарифів залишалось неврегульованим, відповідно заборгованість могла тільки зрости. Та й ситуація на «Альфі Плюс» була непростою: земельна ділянка далі стоїть без руху, а кожен місяць треба платити великий податок. Тому я в наданні допомоги відмовив.
Але Козир на цьому не зупинився і особисто поїхав в Київ до засновників фірми просити гроші. Не знаю, які аргументи він використовував, можливо втрутився Іванишин, який переконував, що на водоканалі до осені все буде гаразд (навіть дав письмове зобов’язання про повернення коштів), але 900 тис. гривень в квітні водоканал отримав. Відповідно ці кошти були перераховані Дрогобичу і напруга тимчасово знизилась.
– Пане Вікторе, зараз активно мусується тема питного озера – воно дійсно має мало води. Від якого часу почався забір води з озера і хто дав вказівку це робити?
– В червні минулого року сталася ще одна важлива подія – на підставі розпорядження міського голови було дано дозвіл на експлуатацію питного озера. Іванишин особисто підписав наказ на відбір води. Розрахунок був на те, що чим більше брати води з озера, тим менше треба платити Дрогобичу і відповідно призупинити зростання заборгованості.
Забули лише про одне, що кількість опадів в нашому регіоні останніми роками різко зменшилась, і це треба враховувати при експлуатації озера. Суть не в тому, скільки взяли води з озера, а скільки її залишається для того, щоб у випадку припинення подачі води з Дрогобича або аварійних ситуаціях в місті завжди був резерв озерної води.
Що ж робить Іванишин? Він дає вказівку качати воду по максимуму і вже на вересень 2015 р. в озері мало що залишилось, уважні трускавчани це помітили. Але тепер той же Іванишин каже, що озеро обміліло пізніше, коли він вже у водоканалі не працював.
Взагалі позиція Козира і Іванишина по питанню водоканалу мені до кінця не зрозуміла. Склалось враження, що на початку вони самі вірили, що виграють суди, пізніше зрозуміли, що проблеми тільки ускладнюються і вирішити їх найближчим часом неможливо.
А попереду вибори, і дуже хочеться перемогти. Тому непопулярну тему підняття тарифів взагалі не чіпали, в судових справах була поставлена мета тягнути до виборів. З іншого боку почались закиди до «Альфи Плюс» про те, що підприємство не допомагає у вирішенні проблем, не виконує своїх зобов’язань і взагалі, що водоканал треба віддати в комунальну власність. Пішли чутки, що у Козира є інвестор, який зацікавився не тільки водоканалом у Трускавці, але й в Дрогобичі, за умови, що «Альфи Плюс» не буде.
Це було схоже на правду, адже все, що робили Козир з Іванишиним минулого року – це свідоме доведення Трускавецького водоканалу до банкрутства, що в свою чергу суттєво погіршувало фінансовий стан КП «Дрогобичводоканал». А тоді єдиний вихід – дешевий продаж новому власнику.
– Ви згадали про суди – як поясните безславний програш судів Трускавецьким водоканалом?
– Пару слів щодо судів. Тут позиція взагалі дивна. Відомо, що була найнята юридична компанія зі Львова. За послуги вона отримала біля 200 тис. гривень. Що ж це були за послуги?
Протягом літа 2015 року відбулось 7 судових засідань в Господарському суді Львівської області. На жодне (!) засідання представник Трускавецького водоканалу, або юридичної компанії по довіреності, не з’явився, через що суди були програні.
Більше того, до звільнення Іванишина відбулось ще 3 засідання у Львівському апеляційному суді. І знову представників відповідача не було. Ціна питання – 8,629 млн. основного боргу, що має бути сплачено на рахунок «Дрогобичводоканалу». А крім того – 2,305 мільйонів пені, інфляційних витрат, річні відсотки та судовий збір. Прошу звернути увагу на останню цифру. Адже від штрафних санкцій можна було “відбиватись”. І тільки через неявку в судові засідання ця сума лягла на зобов’язання Трускавецького водоканалу.
У вересні минулого року, коли міський голова не виконав свої особисті зобов’язання по поверненню 900 тис. гривень позичених коштів, стало зрозуміло, що «Альфу Плюс» у черговий раз “кинули”. Тут випливло, що, незважаючи на закінчення трудового контракту ще 02 червня, Іванишин безпідставно четвертий місяць виконує обов’язки виконавчого директора, тому його негайно було звільнено.
Керівництво водоканалу почало рятувати ситуацію в судах та шукати порозуміння з Дрогобицьким водоканалом. Адже зростання заборгованості призводило до проблем КП «Дрогобичводоканал» з оплатою електроенергії, що призводило до регулярних відключень водозабору в Гірному. В кінці року вдалось погасити близько 11 млн. гривень заборгованості за рахунок так званої різниці в тарифах, що накопичувалась за минулі роки. Зараз Іванишин стверджує, що саме завдяки йому відбувся цей взаємозалік і він зекономив ці кошти для мешканців Трускавця. Можу сказати, що «Дрогобичводоканал» мав достатньо своєї суми різниці в тарифах, щоб не використовувати кошти Трускавця. Мені відомо, що тільки завдяки сприянню міського голови Дрогобича Тараса Кучми вдалося провести цей взаємозалік.
Сьогодні активний «громадський діяч» Іванишин говорить про те, що саме він сприяв прийняттю постанови Кабінету Міністрів у вересні 2016 року, де уряд спробував врегулювати ситуацію, в якій опинились українські водоканали, в тому числі Дрогобицький і Трускавецький. Така його позиція мене не дивує, адже все, що ставалось в місті доброго, він приписував собі…
– Пане Вікторе, на завершення нашої розмови скажіть, що ж ми маємо на сьогоднішній день? Чи зросте тариф на воду для трускавчан, чи повернеться водоканал у комунальну власність і якими будуть подальші дії «Альфи Плюс»?
– Питання тарифів далі залишається неврегульованим. Трускавецький водоканал несе збитки, заборгованість перед Дрогобичем зростає. На 1 лютого вона складала майже 6 млн. гривень, не враховуючи більше 2 мільйонів штрафних санкцій, про які йшлося вище. «Дрогобичводоканал» звернувся у виконавчу службу щодо стягнення боргів.
Інше – мені не зрозуміло, чому до сьогоднішнього дня не сформований для Трускавця оптовий тариф відповідно до Постанови уряду, яка вступила в дію ще 01 січня. Це питання вже до теперішньої влади. В місті почалася справжня тарифна війна. Причому як влада, так і її опоненти воюють невідомо за що. На всякий випадок Трускавецька міська рада навіть прийняла рішення щодо компенсації з міського бюджету для населення різниці зростання ще незатвердженого тарифу. Який це буде тариф і кому його відшкодовувати – ніхто не знає. Адже розрахунки, подані водоканалом в Національну комісію, ще не свідчать, що саме такий тариф буде затверджений. Тим більше, що там врахований існуючий тариф на покупну воду, а не оптовий, якого так само немає. Хтось пропонує більше качати води з озера, бо вода там дармова. За такою логікою у Дрогобича вся вода дармова, адже вони її не купують. А щодо можливості більше качати, то я вже про це говорив.
Можу спрогнозувати, що врешті-решт Національна комісія одночасно затвердить тарифи для Трускавця та Дрогобича і відрізнятись вони будуть несуттєво, що все розставить на свої місця.
Що в цій ситуації робити «Альфа Плюс»? Не буду приховувати, що менеджментом підприємства серйозно розглядається питання повернення водоканалу в комунальну власність. На це є декілька причин. Перша – інвестор не може скеровувати кошти на погашення боргів підприємства, до яких він жодного відношення не має і які надалі зростають. Закиди, що «Альфа Плюс» наробила борги а тепер «вмиває руки», зразу відкидаю. Друге – таке бажання виявила влада Трускавця, яка аргументує свою позицію тим, що комунальному підприємству простіше залучати кошти з бюджетів всіх рівнів, а можливо й кошти Євросоюзу.
Тому ми в черговий раз йдемо назустріч владі в очікуванні, що вона, нарешті, повернеться лицем не тільки до нас, але й до бізнесу міста в цілому.
– Дякую за розмову.
Спілкувався Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень