Я писала писаночку,
Писала, писала,
Щоби тая писаночка
Славу здобувала.
Коли приходить весна, пробуджується і воскресає природа, відроджується життя і надходять Великодні свята, сідають люди у своїх оселях біля печей, свічок і беруться за давнє-предавнє ремесло – розписування писанок.
Напередодні Великодніх свят в Трускавецькому територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на заняттях гуртка «Рукодільниця» було проведено майстер-клас по фарбуванню писанок. Інструктор з трудової адаптації Лідія Дідух розповіла присутнім історії та легенди, пов’язані з писанками.
До XIII ст. писанки були знані в цілій Європі та Заході. Сам звичай писанок має витоки з символічного значення яйця, яке майже у всіх народів світу вважалося джерелом життя, символом початку життя, символом сонця. Безліч легенд і міфів народів світу пов’язані з культом яйця.
Великодні писанки не просто фарбуються: вони пишуться, тобто розмальовуються за допомогою особливих технічних прийомів. Від цього і сама назва їх – писанки. Різноманітність символів дає можливість зрозуміти глибину мудрості українського народу, його вміння оберігати себе, свою оселю, родину, життя, утворювати магічне писанкове коло захисту в обрядах та звичаях.
Писанки, оздоблені символами-оберегами, дарувалися у Великодні свята рідним, хрещеним. Писанки дарувалися на знак побажання добробуту, удачі, радості.
Писанка – це не просто сувенір чи народна мініатюра. Адже писанка несе в собі високий заряд енергетики. Її писали лише в доброму настрої та з добрими побажаннями, щоб подарувати іншим на щастя, на здоров’я, на багатство, вкладаючи в це душу.
Пенсіонери власними руками розписували писанки, промовляючи молитву та оздоблюючи їх різними символами, розповідали про традиції святкування Великодня у їхніх родинах. Поверталися додому кожна зі своєю писанкою та хорошим настроєм.
Лідія Дідух, інструктор з трудової адаптації Трускавецького територіального центру соціального обслуговування
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень