У четвер, 25 червня, повинно було відбутися засідання профільної депутатської комісії Трускавецької міської ради з питань житлово-комунального господарства. Два питання, які планувалося обговорити на комісії, стосувалися теми, порушеної під час позачергової сесії ТМР депутатами Євгеном Юником та Олександром Біліченком – 1) якість питної води у Трускавці після введення в експлуатацію питного озера, 2) тарифи на воду у Трускавці. На комісію прибули її голова Руслан Крамар, два директори ТзОВ «Трускавецький водоканал» (Володимир Возняк та Петро Іванишин), секретар ТМР Петро Шумин, заступник міського голови Трускавця Ігор Паньків, начальник відділу здійснення держсанепіднагляду у Дрогобичі та Трускавці Володимир Паращак.
Проте більше ніхто з членів комісії на засідання не з`явився, тому вона і не відбулася. Оскільки були присутні представники преси, то було вирішено зразу не розходитися, а дати пояснення, щоб громадськість мала більше інформації, ніж має зараз.
Отже, проблема води у Трускавці почала активно обговорюватися після того, як в експлуатацію було введено питне водосховище на вул. Городище. Вода «пішла» до споживача з кольором та запахом і нема на то ради. Як зазначив секретар ТМР Петро Шумин, звісно, що є різниця між водою з артезіанських свердловин і водою з відкритої водойми. Петро Шумин каже, що його діти в Києві п`ють воду гіршої якості, ніж у Трускавці, те ж саме каже Петро Іванишин про своїх рідних у Полтаві. «Вода є прозорою … тільки в ідеалі» – каже Петро Шумин. «Трускавчани повинні пити якісну воду!» – захищає інтереси рядових мешканців міста-курорту депутат Руслан Крамар.
Раніше трускавчани споживали виключно воду з водозабору Гірне (річка Стрий), якість якої є безсумнівною, дуже хорошою та такою, що не викликала жодних зауважень у Трускавці. Але цю воду ТзОВ «Трускавецький водоканал» купує у КП «Дрогобичводоканал» і платить за неї чимало. Поки що за кубометр стрийської води платимо біля 6 гривень, та Дрогобич наполягає, щоб платити в півтора рази більше. Проходять судові процеси, Трускавець не визнає боргів, Дрогобич звинувачує місто-курорт у нарощуванні боргів і ця епопея тягнеться вже місяцями. Щоб покращити фінансове становище трускавецького водоканалу та диверсифікувати джерела водопостачання, у Трускавці було вирішено запустити питне озеро. Подейкували, що й раніше воду з озера брали, але це, так би мовити, могло бути тільки «підпільно». Не зловив за руку – не кажи «злодій». Тепер же вода з озера «шурує» в крани трускавчан цілком законно, згідно рішення виконкому.
Очільник дрогобицької санстанції Володимир Паращак зауважує, що згідно даних лабораторії, які їм надає трускавецький водоканал, питна вода з озера після очистки відповідає стандартам. Але сама санстанція перевірок не проводить, хоча й може здійснити такі за зверненням юридичних осіб. Підстав не довіряти лабораторним показникам немає, тож воду з озера можна пити спокійно. Хоча, звісно, це далеко не та якість води, що з водозабору Гірне.
Було б зрозуміло, якби через якийсь час після введення в експлуатацію питного озера планувалося зменшити тариф для населення. Але, як цинічно заявляє Петро Іванишин, тариф не зменшуватимуть, він у кращому випадку може залишитися на тому ж рівні, що зараз, тобто 14,28 грн. за 1 м. куб. Руслан Крамар зазначив, що у містах подібних як Трускавець (він назвав кілька таких міст), тобто з приблизно такою ж кількістю населення та покупною водою, 1 куб. м. води коштує 5-6 грн. Петро Іванишин наводить приклад Іллічівська, де куб води коштує понад 20 грн., і запевняє, що наш водоканал і так робить багато для безперебійного забезпечення містян якісною водою. «Ми – піонери!» – кілька разів гордо похвалився Петро Кирилович. Гадаємо, колишньому комсомольському ватажкові такі слова не личать…
Іншою заковикою, яка не дозволяє остаточно врегулювати питання з тарифами, є затягування Кабміном прийняття відповідної Постанови. Тоді трускавецький водоканал для дрогобицького буде не кінцевим споживачем, а оптовим, відповідно знизиться ціна води для ТзОВ «Трускавецький водоканал». Прийняття такої постанови – в інтересах Трускавця, але хтось блокує цей процес, скаржиться Петро Іванишин. Аж дивно, що в чесній «фронтовій» владі, яка не покладаючи рук робить заможною нашу Україну, хтось грає в підкилимні ігри. Агов, Арсенію Петровичу, чи чуєте Ви голос знизу, хто там в уряді блокує прийняття Постанови, вигідної трускавецьким «фронтовикам»?
Оскільки розмова в міській раді мала статус неофіційної, то жодних висновків з неї робити не слід. Буде засідання комісії з протоколом, буде якесь рішення сесії чи виконкому – тоді можна буде аналізувати. Як наразі навіть депутат Руслан Крамар не може знайти на сайті міської ради інформацію про складову тарифу на водопостачання та відведення, бо ця інформація захована у якомусь додатку до якогось рішення, а пошукова система вперто не бачить потрібної інформації. Відповідь представників водоканалу, що потрібно по інформацію звертатися до них, викликає обурення – невже кожному трускавчанину слід іти чи телефонувати у водоканал, щоб довідатися за що ми платимо? Щоправда, Петро Іванишин заявляв, що останнім часом давав кілька інтерв’ю, де відповів на питання, які цікавлять споживачів, але щось і те інтерв’ю годі знайти.
Як би там не було, а факти залишається фактами: 1) трускавчани платять за воду з водосховища так само як за воду стрийську; 2) якість води з озера є гіршою, але пити її можна; 3) тариф не змінюватимуть (хіба, можливо, в сторону збільшення); 4) повернення до подачі суто стрийської води не буде, бо «маємо бути патріотами». А дрогобицький водоканал для керівництва трускавецького водоканалу (а можливо і для трускавецької владної верхівки) є ворогом, монополістом, який диктує умови і з-під диктату якого потрібно визволитися.
Думки простих мешканців щодо того, чи хочуть вони споживати каламутну воду кольору сечі із запахом шреківського болота, «народно-фронтова» влада не питає і не збирається. Нам нагадують, що до 2009 року Трускавець також пив воду з озера, але забувають додати, що тоді у Трускавці діяла санстанція, яка дуже жорстко контролювала якість води і чомусь та й заборонила експлуатацію питного озера. Сумніватися в компетенції тодішніх спеціалістів санстанції не доводиться, тим більше, що ця структура аж ніяк не була залежною від місцевої влади, що навіть було причиною ряду конфліктів та непорозумінь. Так що пиймо воду з озера, але не забудьмо її перед тим процідити, відстояти та перекип’ятити. І пиймо не горнятами, а чайними ложками (при великій спразі – столовими). Тоді вода з озера нам гарантовано не пошкодить.
І ще трішки почекаймо на нову владу у Трускавці, яка, можливо, забезпечить нас чистою стрийською водою за прийнятною ціною.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень