Ямельницький словник

/Слова з говірки в с. Ямельниця (Сколівська громада, Стрийський район, Львівська область)/

Аво – от, ось.

Ади, адіт – диви, дивіться.

Алєром, алярмово – швидко, терміново.

Амнестия – амністія.

Андрути – вафлі, печиво, солодка випічка.

Атрамент – чорнило.

Ая – так, авжеж.

Бабка – 1) подорожник, 2) клепало для коси, 3) вид риби, бичок.

Бадати – перевіряти, обстежувати.

Бадзьґати – мазюкати.

Байґар – 1) житель промислового міста, 2) брудна неакуратна людина, 3) робітник чорної робітничої професії, 4) зачуханий або немісцевий.

Байка – казка.

Балюватисьи – гоститися.

Бальок – колода.

Бальон – повітряна кулька, м’яч.

Бамбетльи – старе дерев`яне ліжко-скриня.

Бандажувати – бинтувати.

Баньик – каструля.

Бараба – бандит, злочинець.

Барки – плечі.

Батяр – розбишака.

Бахур – хлопчисько.

Бесаги – подвійна торба (сумка), щоб нести тягар спереду і ззаду.

Бештати – сварити когось.

Бздина – бузина.

Билити – говорити дурниці.

Бицкатисьи (про худобу) – втікати з пасовиська, брикатися.

Бігме, бігме Боже – їй-Богу.

Бічи – бігти.

Блядий – блідий.

Бобковий лист – лавровий лист.

Бобрунка – сонечко, божа корівка (інша назва – мушка золота).

Боє, боєчко – до речі, дійсно.

Боз – бузок.

Бокувати – обминати, сторонитися.

Борзо, борше – швидко, швидше.

Бодак – будяк.

Брус – колода.

Будзік – будильник.

Будзінки – насіння цибулі (малесенькі цибулинки).

Бузьо, бузьи – губки, ротик.

Буйда – брехня, плітки.

Бульба – картопля.

Бурки – вид суконного утепленого взуття.

Бутльи – велика скляна банка.

Валанцатисьи – сновигати, тинятися.

Валіґура – неоковирна, незграбна людина.

Ваньинка – ванна.

Ваприни – аґрус.

Варґа – губа.

Варинка, воринка – товста дерев`яна палиця для огорожі.

Варишка, варіха – черпак, кофля.

Варцаба – підвіконник, одвірок.

Вар`ят – дурний.

Васервага – рівень.

Вацок, вацьок – 1) опецькувата людина, 2) приземкувата людина, 3) квадратний кусок чогось.

Вдьика – подяка.

Век – геть.

Верета – рядно.

Веречи – кинути.

Ветрівка – верхній одяг, що захищає від вітру.

Взнимньи – поцілуй мене в задницю.

Взрок – зір.

Виверт – дерево, повалене вітром.

Виворочьити – капризувати, бурчати, хотіти бозна-що.

Вигаїти – очистити приміщення, звільнити від непотребу чи речей.

Вино – піка (масть карт).

Виходок – туалет.

Відданицьи – дівка на відданні, незаміжня дівчина.

Віддрулити – відштовхнути.

Відземок – нижня частина стовбура.

Відказувати – нарікати.

Вікт – харчі.

Вінкель – кутник (прилад, інструмент).

Вінчувати – поздоровляти на Різдво; бажати добра.

Вінчівка – поздоровлення після коляди.

Вішінка – тоненька струнка островка з городнім сіном чи отавою.

В`їдати – довго і голосно гавкати на когось  чи щось (про пса).

Воловід – міцний довгий шнур.

Волочитисьи – тинятися без діла.

Впоминатисьи – домагатися свого.

Впорожне – з порожніми руками.

Вречи, вректи – зурочити.

Встепенитисьи – стати розважливим.

Встров – рабаня з сіном чи без нього.

Всуга – цвіль, пліснява на квасному молоці чи сметані.

Втворити – відкрити.

Гадра – 1) погана жінка, 2) прикра людина.

Гайцувати – сильно напалювати.

Галайкотіти, галайкотати – сильно дути (про вітер), кричати (про людину).

Галайстра – багато людей.

Галь-паль – швидко, як-небудь.

Гандлювати – торгувати.

Гаратати – трощити, бити.

Гицель – шибеник, негідник.

Гібель – рубанок.

Гіблювати – стругати.

Глодати – тиснути (про взуття), натирати мозолі.

Глоїна – глід колючий.

Глота – натовп, тіснява.

Гматати – мнути.

Гойний – гарний, стрункий, красивий, у повноті сил.

Голубінка – сироїжка (гриб).

Гопцадрала – 1) танці, 2) втеча.

Горнальи – шпилька для волосся.

Гортанка – горло.

Гостинець – возова дорога.

Грабевно – ручка до грабель.

Гризота – проблема, клопіт.

Гризтисьи – переживати.

Гримотіти – робити шум.

Груба – вагітна.

Гіньба – тічка, парування у псів, вовків.

Гузарь – нижня частина снопа.

Гулюкати – 1) нарікати на когось, 2) цькувати когось, 3) багато говорити того, що не треба.

Гунцвот, гунцват – шибеник.

Гущаща – забава, гостина.

Ґаблі – вила для набирання картоплі з кульками на кінчиках.

Ґазда – господар.

Ґвавтувати – сильно кричати.

Ґелеватий, ґелевей – людина з великим животом.

Ґелетка – бочка.

Ґерґеньи – жоржина.

Ґиґачка – мигдалики, гортань.

Ґиґнути – 1) померти, віддати Богу душу, 2) задихнутися від нестачі повітря.

Ґинда – зневажливо про людину, котра ходить без діла чи допікає комусь.

Ґиндати – 1) повільно йти, 2) бродити без діла.

Ґльобін – крем для взуття.

Ґнира – набридлива людина.

Ґовнір – комір.

Ґралі – вила.

Ґранатовий – темно-синій.

Ґрандувати – ґвалтувати, насилувати.

Ґріс – висівки.

Ґуйздрати – дуже повільно щось робити.

Дебела – урвища.

Дебеліти – стинути, холонути.

Дебрі – 1) зарослий берег, 2) урвище, 3) хащі.

Делькотіти, делькотати – тремтіти.

Деревйиники – видовбані з дерева ходаки, взуття.

Диґотати – труситися.

Дик – дикий кабан.

Дикта – фанера.

Димівки, димашки – цибуля дрібна з сіянки на садіння.

Дихавицьи – астма.

Дихавичний – астматик.

Дійцьи – винуватець.

Джиґан – кирка.

Джумбулька – дзиґа.

Дзвунка – бубна, ромб.

Дзиґар – сигарета.

Дзиґарнічка – файка, люлька для сигарет.

Дзиґарок – годинник.

Дзюбак – дзьоб.

Дзюбати – підсікати (картоплю).

Доганьити – знаходити ваду, ґанити.

Долігати – боліти, мучити.

Домарити – бути вдома, доглядати хати.

Доста – 1) багато, 2) досить.

Доци – доти.

Драґар – сволок.

Драпак – віник для подвір`я.

Драпаки – чіпка ожина (стояча, не та, яка стелиться по землі).

Дрижинець – холодець.

Дристати, дрискотіти – рідко випорожнюватися.

Дрібку – трошки, мало.

Дрібушки – крихти (хліба, булки, печива).

Друльити, друлити – штовхати, штовхнути.

Дуркати – штовхати.

Дуркотіти – 1) бурмотіти, 2) бурчати.

Дюґати, дюґнути – колоти, вколоти.

Жарівка – лампочка.

Жґрабльи – бляшана чи металева щітка для вичісування худоби.

Жезький – свіжий, морозний, різкий, бадьорий.

Желізо – залізо.

Желізко – праска.

Жентицьи – сироватка.

Жид – єврей.

Жилетко – лезо.

Жльопати – багато і швидко пити.

Жмакати – мнути.

Жмикати – прати, викручувати.

Жовтачка – хвороба Боткіна, жовтяниця.

Жолоб – 1) ясла, 2) звільнена від серцевини половиця дерева для води, 3) назва кількох полів у Ямельниці.

Забагти – забажати.

Завидіти – заздрити.

Зага – печія.

Заздріти – побачити.

Зайтисьи – 1) посваритися з кимось, 2) стати ворогом.

Закатрупити – замордувати.

Законницьи – монашка, черниця.

Закусувати – 1) обрядово їсти на Щедрий Вечір у стайні, 2) заїдати після горілки, 3) про губи.

Залатвити – вирішити, полегшити.

Занігтиці – болючі відростки біля нігтів.

Запорток – молокосос (зневажливо).

Запарі – коли руки чи ноги відходять від морозу.

Заперти – закрити.

Запнути – зачепити.

Зателепаний – гидкий (лайливе).

Зарінок – земля біля річки.

Зачирати, зачерети – черпати, зачерпнути.

Збитки – шкода, заподіяне зло.

Звротка – строфа, куплет.

Звіздіно – зоряно.

Збуй – розбійник, силач.

Згладити – звести зі світу.

Здибати – зустріти, зустрічати.

Зеленина – недостиглі ягоди чи фрукти.

Зимно – холодно.

Злісний – лісник, лісничий.

Значити – коли по корові видно, що вона тільна (значит).

Зносок – яйце без жовтка, з якого можна собі виховати чорта.

Зупа – суп.

Інтерес – справа.

Їден – один.

Їджіньи – їжа.

Їдь – отрута, ворожість, злоба.

Їмити – зловити.

Їмость – попадя.

Йодина – йод.

Кавовий – коричневий.

Кав`ярка – бідончик.

Калічка – гриб-підберезник.

Каміньи – скелі, скали.

Канур, канурьи – ганчірка (-и), дрантя.

Казаньи – проповідь.

Кальвін – жорстока, безсердечна людина.

Камізелька – жилет, жилетка.

Кантоватий – квадратний.

Каньи – шуліка.

Кант – складка на штанях.

Капа – ткане покривало.

Капрі – закис в очах.

Капцаніти – деградувати.

Капарити – бідувати, ледве зводити кінці з кінцями.

Кавзувати – компрометувати, говорити про щось чи про когось погано.

Карк – шия.

Катер – нежить.

Кванькати – 1) нити, 2) випрошувати, 3) набридати.

Квас – щавель.

Кидра – ялівець.

Килавий – недолугий (переносно) чи той, що має грижу.

Кила – грижа.

Килавець – 1) погана людина, 2) лінива чи повільна людина, 3) хворий на грижу.

Киртина – кріт, кротовиння.

Китицьи – скручена солома для покриття даху.

Кириньи – свиняча їжа.

Кирницьи – криниця.

Кишка – кров`янка (страва).

Ків – лом, залізний кілок.

Кімак – кусень дерева.

Кісьи – ручка до коси.

Клікати – ставати на коліна.

Клова – ікла, великі зуби.

Клубйи – клубок.

Кльиґ – речовина зі шлунка молочного теляти, щоб робити певний вид сиру.

Кльиґаний сир – бринза.

Кльимра – скоба.

Кльонцати, кленцати – стукати, грюкати.

Кльоц – колода.

Кльош – ваза.

Кнороз – надокучлива людина.

Ковбицьи – вертикально поставлений кусок колоди для рубання дров.

Ковблик – вид маленької рибки.

Ковток – не розколений на поліна кусень дерева.

Козар – гриб-підосичник.

Коєць – клітка, де курка несе яйця або квочка висиджує курчат.

Колотівка – дерев`яна паличка з верха ялиці для розміщування каші, чиру, кирині чи заминки.

Комашньи – поминки.

Коминар – сажотрус.

Конарь – велика гілка на дереві.

Коновцьи – відро.

Коперта – конверт.

Копець – горб, курган.

Копито – шевська колодка.

Коравий – зашкарублий.

Корайстра – молозиво.

Коралі – намисто.

Корба – ручка (на колодязі, січкарні).

Коріцматисьи – борсатися.

Коркоші – плечі.

Кортічки – захцянка, нестримне бажання.

Корч – кущ.

Корч, корчі – спазми, судороги.

Коц – 1) вовняне покривало, 2) вигук, яким женуть геть кота.

Коцаньи – тепла шерстяна хустка.

Кошьира – загорода на вівці, худобу.

Креденц – шафа в кухні, буфет.

Кретка – олівець.

Крижі – поперек.

Крижьивка – головка капусти на голубці, переважно квашена.

Кропнути – вдарити; випити собі трохи горілки.

Ксьондз – піп, священик.

Кугут – півень.

Куфер – скриня.

Кульчики – сережки.

Куртий – короткий.

Кутюга – пес, чи лайливо про людину.

Кучьи – приміщення для свині.

Кушіти – пробувати.

Куюнда – сновида.

Лаба – лапа чи нога, рука.

Лакомий – ласий, жадібний.

Ланц – ланцюг.

Лапати – ловити.

Лах – 1) стара одежина, 2) ганчірка.

Леда що, леда хто – що-небудь, хто-небудь.

Лейбик – жилет, безрукавка.

Леліти – кишки, шлемівки.

Лиґати, лиґнути – ковтати, ковтнути.

Лижка – ложка.

Лівцун – 1) лівша, 2) ліва рука.

Ліска – ліщина.

Лісницьи – 1) яблуко, 2) яблуня, 3) дичка.

Літитисьи – палитися, бігати, хотіти бика (про корову).

Ліци – віжки.

Лоточити – допікати словами, набридати.

Лупина – лушпиння, шкірка.

Луфко – олівець.

Люфа – дуло, ствол.

Люфт – вентиляція.

Луйда, луйдавий, луйдавець – недолугий.

Люстерко, люстро – дзеркало.

Ляда – прилавок.

Льицтий – останній, найгірший.

Льоки – локони, кучері.

Льорнетка – бінокль.

Льос – 1) доля, 2) жереб.

Маґнес – магніт.

Мадзьґати – невміло писати, малювати чи фарбувати.

Маймурка – шапка (давно – жидівська).

Майник – клечання на Зелені Свята.

Майтки – жіночі труси.

Малах – 1) житель нафтового міста, 2) нафтовик.

Манка – недостача.

Мантелепа – 1) дурна жінка, 2) незграбна чи пришелепкувата людина.

Макогінь – товкач у ступі.

Мапа – карта.

Маримух – мухомор.

Мармуляда – мармелад.

Мартуватисьи – паруватися (про котів).

Масараньи – голова.

Матина – бадилля (на картоплі).

Медвідь – ведмідь.

Мельдувати, миндувати – доповідати, доносити.

Маркітно, марькотно – сумно, тужно.

Марець, марот – березень.

Мерва – перегниле сіно, підстилка.

Мерфелити – розкидати, нишпорити в чомусь.

Метер – 1) центнер, 2) метр.

Мериндзати – ремигати.

Метати – кидати.

Минда – ябеда.

Митка – ганчірка.

Мід – мед.

Мильницьи – таз.

Млавий – 1) без смаку, 2) ніякий, прісний, 3) без іскорки чи родзинки.

Млака – багнисте місце.

Млот – молот.

Мотика – сапа.

Мотичівно – держак для сапи, ручка для мотики.

Моцуватисьи – пробувати зробити щось понад свої сили.

Мруґати – моргати.

Мурґа – непривітна людина.

На алєром – досить швидко, з наглої потреби.

Навтьимилосьи – заскучали за кимось чи чимось.

Наґньоток – мозіль.

Най, ней – нехай, хай.

Накривка – кришка (для каструлі).

Нанашко, нанашка – 1) хресні тато й мама, 2) ввічливе звертання до старших.

Наперебесаги нести – нести дві зв’язані торби через плече.

Напудити – налякати.

Насеруматтери – вигук, який означає роздратування.

Настиговувати – квапити.

Наруби – навиворіт.

Натрудоватіти – набрякнути (руки, ноги).

Начиньитисьи, начинитисьи – їсти, попоїсти.

Ней! – не можна, не треба (вигук).

Нездалий – негодящий, недобрий.

Нендза – 1) нужда, злидні, 2) нездара, 3) миршавий.

Нетунтавий – недолугий.

Никати – пробувати щось (про кота).

Нипати – ходити без потреби, шукати, нишпорити.

Ніґди – ніколи.

Німинка – худоба, звірина.

Ножі – шатківниця на капусту.

Ніц – нічого.

Обора – обійстя.

Оборіг – крита споруда для зберігання сіна, рідше снопів.

Обталапаний – вимащений, брудний.

Обцаси – каблуки.

Обценьґи – кліщі.

Огартка – верхній одяг.

Околіт – обмолочений сніп.

Омасть – жир.

Огартка – одяг, одежина.

Опуд – опудало.

Отворений – відкритий.

(в окремих з вищевказаних слів –о на початку слова може звучати і як –у чи –в).

Паґурок – горбок.

Пажерний – ненажера.

Паздерити – 1) бити когось, 2) гнати когось.

Паздірьи – клоччя.

Пальнути – 1) вдарити когось, 2) щось вкрасти, поцупити.

Паперівка – сорт яблук.

Паринувати – орати восени.

Партачити – халтурити.

Паршивець – 1) погана людина, 2) людина з хворобами шкіри.

Пас, пасок – 1) пояс, 2) смуга.

Патинки – вид взуття (давно).

Патик – палиця.

Пательньи – сковорода.

Пахати – нюхати.

Пацьорки – намисто, коралі.

Паузини – березові скрути на стіг.

Перьхати – втікати.

Пендити – швидко гнати, йти.

Перекіс – вал сіна.

Пейса – бакенбарди.

Передновок – час перед збиранням нового врожаю.

Перемерфелити – порозкидати.

Переруб – перегородка в шафі, скрині чи деінде.

Перепудити – перестрашити.

Перець – коричнева родима плямка.

Песлінки – зелені недостиглі яблука чи інші фрукти.

Песлюк – отруйний гриб.

Печи – пекти.

П`єц – піч.

Писок – рот.

Пипоть – спрага.

Пискувати – пащекувати, хамити старшим.

Пищьивка – сопілка.

Пивницьи, півницьи – погріб, льох.

Пищьивка – свисток, сопілка.

Півка – фартух.

Підрьи – горище в стайні.

Піднувати – пильнувати.

Під – горище, стрих.

Підрьи – відгороджена від стодоли частина господарської будівлі.

Платінки – онучі.

Плиткий – мілкий.

Плісіровка – спідниця в складки.

Плявдувати – підходити; іти на користь.

Пляц – місце.

Пляцок – тортик.

Повересло – перевесло.

Подевко, пудло – коробка.

Подлуг – згідно з, відповідно до.

Позички – порічки.

Полазник – той, хто перший зайде до хати на Введеніє чи на Різдво.

Полакомитисьи – спокуситися.

Полика – слід (застаріле).

Поліжницьи – породілля.

Полінґвіца – полядвиця, шинка.

Помаститисьи – 1) жирно попоїсти, 2) намазатися.

Помітувати, помітуватисьи – гордувати чимось чи кимось.

Понашьитисьи – кривлятися, глумитися.

Постарати – придбати, набути.

Порплі – лупа, перхоть.

Портки – штани.

Попендека – картон.

Потиновище – зневажливо про людину, котра опустилася, стала посміховищем для інших.

Потік – річка.

Поци – доти.

Пошінівок – бережливе ставлення.

Прало – камінь у потоці для прання.

Пранник – дерев`яний прилад для прання чи молочення.

Прилопанити – притиснути.

Природжіньи – статеві органи.

Проба – репетиція.

Прочолок – фронтальна частина даху хати.

Прьитати – прибирати; ховати.

Пструг – форель.

Псьинка – вид трави, псячка.

Пуджіти, пуджітисьи – лякати, лякатися.

Пудкати, пуднути  – штовхати, штовхнути.

Пукнути – тріснути, луснути.

Пулярес – гаманець.

Рабаньи – острова на сіно.

Райзувати – їздити багато, подорожувати.

Рапавий, рапатий – шорсткий, з ґульками.

Рейвах – шум, метушня.

Рискаль, рескаль – лопата.

Редирка – ґумка.

Риж – рис.

Ріщьи – хмиз.

Робцак – рюкзак.

Ровер – велосипед.

Розгаратити – розбити.

Розщибатисьи – 1) кидатися в різні сторони, хотіти все зробити, 2) дуже сильно піклуватися про дітей.

Росів – 1) рідка страва з капусти, капусняк, 2) рідина під час викисання капусти, 3) бульйон.

Росоха – ущелина.

Румбамбар – ревінь.

Рум – ром.

Рура, рурка – труба, трубка.

Рушта – решітка в кухні.

Садженицьи – посаджені на насіння буряк чи морква.

Сарничка, серна – дика коза.

Сіянка – насіння цибулі (зерна).

Скарбонка – 1) копилка, 2) ємність для пожертв у храмі.

Склеп – магазин.

Скоботати – лоскотати.

Скулитисьи – скрутитися, зігнутися в три погибелі.

Слоїк – скляна банка.

Сліпак – ґедзь.

Сночи – минулого вечора.

Сомплі – 1) бурульки, 2) соплі.

Співанка – коломийка.

Сподні – штани.

Старка – пінка на кип’яченому молоці.

Станик – ліфчик, бюстгальтер.

Стончка – стрічка.

Стрільба – рушниця.

Стрепіхатий – розкуйовджений.

Стрих – горище, під.

Студньи – колодязь.

Студений – холодний.

Студенець – холодець.

Сукервицьи – гнила кров, найчастіше з ясен.

Сулити – кинутися.

Сціплений – 1) занадто скромний, 2) боягуз, 3) скутий (психологічно).

Такой – таки.

Таний – дешевий.

Тафльи – лист, плита.

Твар – лице.

Течка – папка, сумка, портфель.

Тичка – жердина.

Тинькувати – штукатурити.

Тлустий – жирний, товстий.

Тлумитисьи – товктися.

Товчка – ступа.

Толомонити – набридати, вимагати чи просити щось довго.

Торебка – сумочка.

Тран – риб`ячий жир.

Трачина – тирса, терпуга.

Триньи – перетерте сіно з дна у стодолі чи на горищі.

Труйка – отрута.

Труси – кролі.

Трускавки – полуниця.

Туман – дурень.

Туману пустити – обдурити, обшахрувати, навіяти.

Тунтавий – недолугий.

Угурний – впертий.

Файний – гарний.

Фавароти – бакенбарди.

Фавди – складки (на одязі).

Файка – люлька на тютюн.

Фацієти, фаціяти – термін у будівництві.

Фіра – віз.

Фіранка – занавіска.

Фльики – тельбухи з худоби.

Фльишка – пляшка.

Фореньґва – хоругва, корогва.

Фоса – рів.

Френдзлі – бахрома, тороки.

Фрьикати – мати нежить.

Фус – осад.

Фузия – рушниця.

Футрини – бічні сторони вікон, дверей.

Фурдиґарньи – 1) тюрма, 2) велика простора пуста споруда, 3) розвалюха.

Фуричити – підходити.

Хабазьи – бур`ян.

Халус – ненажера (безцеремонний).

Харатьи – 1) непотріб, 2) старий одяг, 3) про негідних людей.

Харити – чистити.

Хідник – килимок на підлогу.

Хлоп – 1) чоловік, 2) людина, 3) селянин.

Ховзко – слизько.

Хопта – бур`ян.

Хосен – користь.

Цабанити – говорити все що попало, не роздумуючи.

Цавком – цілком.

Цаль – дюйм.

Цалівка – дошка на 25 мм.

Царина – поле (засіяне чи засаджене), присадиба.

Церата – клейонка.

Цвічити – вправлятися, вчитися.

Цвіклі – буряковий салат з хроном.

Церувати – зашивати шкарпетки.

Цизорик – складаний ножик.

Ци – чи.

Ціжба – тиснява.

Ціхо – тихо.

Цуд – чудо.

Цундрьи – рваний одяг, шкаміття.

Центиметер – сантиметр.

Цукрицьи – цукровий діабет.

Цьвьик, цьвьок – цвях.

Цьоцьи, цьотка – тітка.

Цямкати – плямкати, їсти як свиня.

Челідь – сім`я, родина.

Червінка – дизентерія.

Черево – живіт.

Чіснок – часник.

Чітина – хвойне гілля.

Чир – страва з муки (раніше їли люди, тепер свині).

Чічка – квітка.

Шарґа, шарьґа – злива з сильним вітром.

Шафлик – тазик.

Шахер-махер – шахрайство.

Швінки – чоловічі труси.

Шеменути – кинути.

Шмельц – всяка всячина; непотріб.

Шімбарок – кухонна полиця.

Шибздик – придурок.

Шкаредний – страшний, поганий, нездалий.

Шкіритисьи – сміятися.

Шлякувати – клясти.

Шпарівний – ощадливий, економний.

Шпотатисьи – спотикатися.

Шпанеґлі – канцелярські кнопки.

Шпанувати – натягувати.

Шпара – щілина.

Шпетити – сварити.

Шпортати – довбати, колупати.

Шопа – повітка.

Шприха – спиця.

Шрубстак – лещата.

Шторца – вертикально.

Штрукс – вельвет.

Шлемівки – кишки для кров`янки.

Шурьити – жбурляти.

Шуфелька – совочок, лопатка.

Шутер – гравій.

Шубравець – бандит, збиточник.

Штири, штирнайціть – чотири, чотирнадцять.

Шьирварок – громадські роботи.

Шьихта – робота, зміна.

Шпарівний – економний.

Щикати – гикати.

Щикавка – гикавка.

Щипак – щипавка.

Юй – вигук (ой!).

Ябко – яблуко.

Яблінка – яблуня.

Ягоди сині (чорні) – чорниця (афини, борівки).

Ягоди червоні – суниці.

Ялицьи, яличка – ялинка.

Язда – їзда.

Підготував Володимир Ключак в 1991-2021 рр.