Нещодавно переглядав фотоальбом і побачив світлину, на якій я в 16 років зі своїм, вже покійним, батьком у 1989 році був на велелюдному мітингу у Києві, на якому ми виборювали незалежність України.
З того часу минуло 29 років. За цей період я брав активну участь у всіх патріотичних загальноукраїнських мітингах, походах, зустрічах, протестах. Я був активним учасником двох революцій: Помаранчевої та Революції Гідності. В останній разом зі мною вже брав участь мій син – 16-річний десятикласник Віталій.
І ось я вперше задумався: чому ми міняємо президентів, робимо революції, а зміни не настають? Що я за ті 29 років виборов своїм дітям? Що я маю сказати своїм синам? Яку я збудував країну?
І я згадав один художній фільм під назвою «Експеримент», який знятий на реальних подіях. В 1971 році американським психологом Філіпом Зімбардо був проведений небезпечний експеримент. Участь у ньому взяли 24 добровольці, які під час відбору познайомилися між собою і у них зав`язалися дружні стосунки.
Та все докорінно змінилось, коли вони опинилися в іншій системі взаємовідносин. А саме, коли їх помістили в імпровізовану в`язницю, де частина учасників експерименту виконувала роль тюремників, а інша – в’язнів. Вчорашні друзі, відчувши владу і безкарність, почали зловживати своїм становищем та перетворилися на безжальних садистів, які намагалися домінувати та принижувати слабших або залежних, а ті, хто виконував роль в’язнів, по дочасному завершенні експерименту отримали серйозні психологічні травми.
Іншими словами, якщо вчорашніх друзів помістити в іншу систему суспільних відносин, то система зруйнує попередньо існуючі взаємозв`язки в суспільстві.
Маємо ще один приклад Москви, в якій багатолітня імперська система зруйнувала людські цінності.
До чого я це веду? Ми зробимо ще 10 революцій, поміняємо президентів поганих на кращих, а в житті українців нічого не зміниться. Бо проблема не в персоналіях, не в особистих якостях членів соціуму, а в системі, в державному устрої.
В Україні волелюбний народ та система устрою зосереджує повноту, необмеженість влади, безкарність навколо посади Президента України. Контроль над суддями, прокуратурою, армією, ОДА та РДА тощо з часом перетворює самого гуманного президента на звіра, який висмоктує все, що тільки може висмоктати.
Серед всіх кандидатів в Президенти України тільки Юлія Тимошенко говорить, що якого б ангела ми не обрали Президентом, та система зламає його. А тому вона має конкретні пропозиції, чітке бачення щодо зміни систему устрою держави, прийняття Нової Народної Конституції – і не у стінах Верховної Ради, а на всеукраїнському референдумі, зразу після виборів президента України. У новій Конституції буде передбачена така система противаг, при якій ніхто не зможе виступити у ролі узурпатора влади. А перші люди держави будуть користуватися повагою, а не страхом.
Друзі, альтернативи Юлії Тимошенко – немає!
Руслан Крамар
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень