12 березня 2015 року, за сім місяців до місцевих виборів я написав статтю «Ігор Кісак чи Андрій Кульчинський?» (посилання https://protruskavets.org.ua/ihor-kisak-chy-andrij-kulchynskyj/). Ця стаття стала пророчою, адже задовго до офіційного висунення кандидатів визначила фаворитів тодішніх виборчих перегонів. Що цікаво, фаворитами стали два опозиціонери до тодішнього мера Трускавця Р. Козира. Результат виборів для мене не був непередбачуваним: А. Кульчинський зайняв перше місце, І. Кісак друге.
У цій статті була цікава фраза: «…багато що у політичних розкладах змінило б балотування Олексія Балицького, Олександра Чебаненка чи Лева Грицака» і далі по тексту. Оскільки всі троє вищеназвані особи не палали гарячою симпатією до тодішнього мера, радше навпаки, то й підтримали гласно чи негласно іншого. Зрештою, тепер від підтримки Олександра Чебаненка теж залежатиме немало.
За тиждень до виборів жовтня 2015 р. на «Трускавецькому віснику» появилася моя нова стаття «Кульчинський чи Кісак?» (посилання https://protruskavets.org.ua/kulchynskyj-chy-kisak/). В ній окрім повторення тези, що мером стане хтось один з цих двох кандидатів, подано прогноз щодо партій, які пройдуть у міську раду. «Мінімум – це «Самопоміч», КУН, «Громадянська позиція», «Батьківщина» і ще одна політична партія». Названі сили якраз пройшли в ТМР плюс БПП «Солідарність» та «Свобода» (якщо не рахувати двох інших партій, які отримали тільки по 2 мандати).
Ось ще одна цитата з цієї статті. «Цілком імовірно, що від «Солідарності» пройдуть помірковані люди, які тверезо оцінять ситуацію і теж примкнуть до коаліції, або хоча б голосуватимуть синхронно з провладною більшістю, де-юре залишаючись нейтральними. Таким чином Андрій Кульчинський зможе безперешкодно реалізувати свою програму розвитку міста «Трускавець-2020». Прогноз справдився на 100%.
Але це ще не все. Статтю «Кульчинський чи Кісак?» можна практично всю розібрати на цитати і використати як науку на вибори-2020. Як і іншу статтю, через яку на мене пробували «наїхати» люди з оточення Ігоря Кісака, а саме ті, через кого він програв вибори в 2015 році. Мова про чергову статтю з березня 2017 р. під назвою «Помилка Ігоря Кісака» (посилання https://protruskavets.org.ua/pomylka-ihorya-kisaka/). В ній проаналізовано сім помилок (як стратегічних, так і тактичних), які призвели до поразки Ігоря Володимировича. Дозволю собі зацитувати одну з цих 7 причин, найголовнішу. «…Ігор Кісак та його оточення апріорі визнали Кульчинського лідером. Зазвичай ті, хто не при владі, основну свою критику спрямовують у бік влади і лише частково у сторону опозиціонера-конкурента. У випадку трускавецьких виборів-2015 все було інакше. Кісак критикував Кульчинського і фактично не критикував Козира. Козир критикував Кульчинського і фактично не критикував Кісака. Для виборців ці месиджі були зрозумілими – лідер є, і це Кульчинський! Обидва кандидати, Козир та Кісак, всупереч власному бажанню приклалися до того, що рейтинг Кульчинського ріс, як на дріжджах…».
І ось знову березень, знову сім місяців до чергових місцевих виборів, і … новий прогноз. Зробити його спонукала стаття на сайті «Франкова криниця Підгір`я» під назвою «Соціологи назвали претендентів» (посилання https://www.frankovakrynytsia.com.ua/sotsiolohy-nazvaly-pretendentiv/). В ній вказано (хоча й без цифр), що на лідерських позиціях окрім діючого міського голови Андрія Кульчинського та його опонента з 2015 року Ігоря Кісака є ще батько і син Лев та Ярослав Грицаки.
Ще в кінці січня я знав про це соцопитування – мене телефоном повідомив про його результати сам Лев Ярославович Грицак. Він назвав цифри підтримки всіх кандидатів, і, пам`ятаю, я був вражений низькою підтримкою виборцями окремих опозиційних кандидатів. А той факт, що трускавчани окрім Андрія Кульчинського хотіли б бачити мером Лева Грицака або ж його сина Ярослава, свідчить, що цього разу боротьба розгорятиметься саме між Кульчинським і Грицаком (старшим або молодшим). І це добре, бо Трускавець в жодному разі не прогадає, обираючи людину з досвідом.
Звісно, є ряд факторів, від яких залежить результат майбутніх місцевих виборів у Трускавці. По-перше, на кого поставить партія «Слуга народу». По-друге, чи зуміє об`єднатися опозиція, тобто Грицак, Кісак, Яворський, Козир, можливо Матолич, плюс деякі так звані «громадські активісти», хоча від них, зрештою, залежить дуже мало. По-третє, позиція сіл, зокрема Модрич, Станилі та половини Орова (в Уличному та Доброгостові здебільшого готові підтримати діючого мера Трускавця Андрія Кульчинського). По-четверте, можуть виникнути різноманітні нюанси у політичному житті країни. Зрештою, важливим буде і те, кого висуне чи підтримає місцевий осередок БПП «Солідарність», від кого балотуватимуться Кульчинський, Кісак, Яворський. Карти можуть поплутати і такі кандидати як Андрій Юник, Роман Ус, Сергій Розора, Святослав Грабовський, Володимир Шиманський, а також хтось з представників АТОвців, які виявлять бажання позмагатися за крісло мера.
Але в цілому ці нюанси не змінюють теперішньої картини – станом на березень 2020 року найреальніше поборотися за крісло мера Трускавця можуть лише чинний голова Андрій Кульчинський та голова міста 2002-2010 рр. Лев Грицак.
Чи так буде станом на жовтень 2020-го? Побачимо, чекати недовго.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень