Борис Філатов: «Влада – громадам!»

18.09.2020 | Filed under: Публікації

Журналіст, бізнесмен, адвокат, міський голова Дніпра. Це – Борис Філатов, український політик нового покоління, один з лідерів партії «Пропозиція», яка бере участь у місцевих виборах 25 жовтня.

Партія «Пропозиція» йде на вибори і в нашому регіоні, зокрема в Трускавці та Дрогобичі. 17 вересня член Політради «Пропозиції» Борис Філатов відвідав Дрогобиччину та поспілкувався з партактивом. В рамках візиту також відбулася коротка зустріч Бориса Філатова з міським головою Трускавця Андрієм Кульчинським.

А ще Борис Філатов та перший заступник виконавчого директора Всеукраїнської Асоціації громад та член Політради партії «Пропозиція» Іван Фурсенко поспілкувалися з місцевими журналістами. Зустріч проходила в ресторані «Белліні» готелю «Міротель».

Вашій увазі пропонуємо інтерв’ю з Борисом Філатовим про загрози для місцевого самоврядування, про міфи та наклепи, про життя та боротьбу.

– Пане Борисе, Ваші візит на Дрогобиччину – це…

– Ми зараз їздимо Центральною та Західною Україною, зустрічаємося з нашими однопартійцями, з колегами, симпатиками, спілкуємося з міськими головами.

За останній рік, відколи «зелені» («Слуга народу» – авт.) прийшли до влади, згортаються принципи місцевого самоврядування. Люди, які прийшли до влади в державі, не слухають і не чують місцеве самоврядування та приймають абсолютно неправильні управлінські рішення.

Сильна держава – це сильні територіальні громади. Центральна влада мала б займатися питаннями економіки, зовнішньої політики, безпеки, як це є в цілому світі.  Натомість питаннями розвитку територій, освіти, покращенням життя людей на місцях мали б займатися місцеві органи самоуправління. Для цього ми повинні мати не лише повноваження, а й відповідні функції та кошти. Муніципалітети повинні мати і свої муніципальні служби порядку, як це є в країнах ЄС. Це також і екологічний контроль, питання грального бізнесу та інші питання, котрі мають вирішуватися не у Верховній раді чи Кабміні, а на місцях.

Що стосується села, то в наших принципах є передача земель сільськогосподарського призначення органам місцевого самоврядування для того, щоб власне місцеві жителі, а не чиновники з Києва підписували державні акти про право власності на землю. Ну і звичайно, це програма сільського розвитку, яка зараз в Україні відсутня, хоча питання вкрай актуальне.

– Кілька днів тому у столиці протестували представники громадської ініціативи #Save_ФОП…

– З рухом #Save_ФОП ми співпрацюємо досить тісно. Сесія Дніпровської міськради прийняла звернення до ВРУ з вимогою виконати вимоги підприємців, які озвучує ця громадянська ініціатива. Підприємці не просять у держави якоїсь допомоги, вони просять їм просто не заважати утримувати себе та свої родини. А їх примушують до якихось додаткових дій, щоб вони проводили докапіталізацію, вкладали якісь додаткові кошти, яких в них може й немає.

Робити цього категорично не можна. Ми й так маємо катастрофічний відтік кадрів за кордон. Це стосується висококваліфікованих кадрів у різних галузях – енергетиці, медицині, туризмі, промисловості. Чому держава допускає такі речі, а не порадиться з людьми?

Чому не виконуються ті засадничі речі, які нам минулого року у своїх передвиборчих програмах обіцяла партія «Слуга народу»? Рішення приймаються не спільно, після обговорення, а кулуарно, швидко кидаються на голосування. Це стосується і адмінреформи, створення нових районів. Знівельовано статус міст обласного значення, і ніхто не може зрозуміти які повноваження будуть у місцевого самоврядування базового рівня, а які у районного рівня. Бо бюджетний кодекс у цьому розрізі ще не прийнятий. Тому досі незрозуміло за що буде відповідати міська гілка влади, а за що районна. І це стосується всієї України – і Сходу, і Заходу, і великих міст обласного значення, і таких містечок як Трускавець чи Дрогобич.

Нарізка районів у Дніпропетровській чи Чернігівській області взагалі абсурдна – в деяких із них за довідкою старенькій бабусі прийдеться їхати 150 км. В міністерствах не їхали на місця, а «працювали» по карті. На мапі намальована дорога, а її вже немає з 1994 року. І дитині до школи треба доїжджати не 7 км, як на карті, а 47, і виїжджати їй треба о 6 ранку, а о 6 вечора вона повертається додому. Це дівчинка-першокласниця. Тому ці речі обов’язково потрібно змінювати.

Влада має належати громадам. Якщо ми на місцях отримаємо максимальні повноваження, то ми обов’язково ділитимемося ними з нашими жителями. Це і народні ініціативи, і місцеві референдуми, і інші засоби народовладдя, які можна та потрібно впроваджувати на місцях для того, щоб люди самостійно могли вирішувати куди ж витрачати надходження, кошти платників податків. Ці речі повинні бути відкритими, логічними та зрозумілими для простих людей.

– У нас в Західній Україні побутує стереотип, що «Пропозиція» – це все ж партія східняків, а не всієї України…

– Н, це не так. На вибори наша партія «Пропозиція» йде по всій Україні, зараз ми представлені в 21 регіоні України, виставляємо кандидатів на пост міського голови в 97 містах. Тобто, на цей момент ми зайшли в кожну п’яту ОТГ. Нашим регіональним організаціям ми не нав’язуємо ніякі політичні принципи, ми об’єднуємо людей, для яких небайдужою є ідея власне місцевого самоврядування – діючих мерів, заступників міських голів, лідерів громадської думки в тому чи іншому місті.

Партію «Пропозиція» ми будуємо знизу, а не з партійного офісу в Києві, як це є в більшості випадків. «Пропозиція» сформована інституційними людьми, які знають, вміють і роблять. Партія об’єднує Схід та Захід, Північ, Південь та Центр України навколо найболючіших проблем, які потрібно вирішувати на місцях, і які часто є подібними в різних регіонах. Це питання поганих доріг, якості води, проблем в освіті, медицині, поводження з твердими побутовими відходами тощо.

На жаль, зараз будь-які дії, які проводяться на території місцевої ради, мають обов’язково погоджуватися з урядом – починаючи від струмка і закінчуючи технопарком. Буває, що є інвестор, є земля, є бажання розвивати територію та бізнес, а уряд блокує рішення місцевої ради. Це ланцюгова реакція, спричинена непрофесіоналізмом державних управлінців вищого рівня.

Стосовно того, що партія має більше прихильників на Сході та Півночі України, то це не так. З точки зору людського потенціалу в Дніпрі, звичайно, більша кількість населення, ніж в Тернополі чи Луцьку. В Харкові, наприклад, у нас менше прихильників. Все залежить від того наскільки нам вдається прихилити до своїх ідей лідерів громадської думки на місцях.

Але не це головне. Ми різні та рівні. В нас є корпоративна солідарність, і абсолютно рівні стосунки між мером міста-мільйонника і міста з 10-15 тисяч жителів. Бо і там, і там – громада, місцеве самоврядування.

– А ще на Західній Україні поширюється міф, що «Пропозиція» – це партія Коломойського, близнюк партії «За майбутнє», або ж сателіт «Слуги народу». Як спростовуватимете такі міфи і як плануєте завойовувати довіру виборців Західної України?

– Так, такі чутки дійсно розповсюджуються, особливо на Західній Україні, щоб дискредитувати нашу політичну силу. І ми навіть знаємо хто це робить і для чого.

Дійсно, був період, що я працював з Ігорем Коломойським, коли він був губернатором Дніпропетровської області. Але після 2014-2015 років наші дороги розійшлися. Причому ми розійшлися не просто адміністративно, ми розійшлися світоглядно.

На жаль, Ігор Валерійович не поміняв свого ставлення до країни. В Дніпрі точно знають, що ми з ним по різні сторони барикад.

Чому ці плітки поширюють? Тому що партія «Пропозиція» – це партія реального місцевого самоврядування. Наші опоненти ж займаються лише симуляцією. Користуючись тим, що в них є мажоритарники у Верховній раді плюс великі гроші плюс потужні медіа-ресурси, вони займаються симуляцією. По-перше, в них нема серйозного представництва серед лідерів місцевого самоврядування. По-друге, імперативний мандат, який зв’язує депутатів. Натомість в «Пропозиції» ми приймаємо виключно колегіальні рішення. А там, у них, є бенефіціар, з бородою. Він вже має, і ще буде мати серйозні проблеми з американським правосуддям. І в той момент, коли ті проблеми дійдуть до логічної розв`язки, тоді ми побачимо зовсім інші речі.

Раніше казали: «Хто дівчину годує, той її і танцює». Ми самодостатні люди, в нас в партії нема олігархів, хоча ми, звісно, підтягуємо підприємців, людей, які мають ресурси. Тому «нас не танцюють», ми самі вирішуємо яким шляхом іти і що робити. Своїх ми не кидаємо, в розмін нікого не віддаємо. Тому до нас горнеться щораз більше розумних та чесних людей, які чогось досягли у своєму житті.

Ми франшизою не торгуємо і не фінансуємо місцеві організації, бо опираємося на лідерів громадської думки, на керівників місцевих громад, і в нас партія мережева. А в них навпаки – вони обіцяють ефіри, обіцяють офіси, обіцяють оплату за енергоресурси, обіцяють світле майбутнє. Але ж люди не дурні, вони бачать чергові олігархічні проєкти.

Так, вони розповсюджують про нас брудні плітки – спочатку на Волині, в Рівному, тепер перекинулися на Галичину. Навіть причепилися до наших корпоративних кольорів бордового та срібного, до того, що серед членів «Пропозиції» є російськомовні мери.

25 жовтня життя не закінчиться. Ми вже зараз в переговорах з представниками інших політичних сил, у тому числі спілкуємося з лідерами обласних центрів Галичини, з Гройсманом. Після виборів всі патріотичні проукраїнські лідери місцевого самоврядування зійдуться в одному пункті, ви це побачите. Бо нам нема чого ділити. В нас нема порядку денного, який роз’єднує. Але в нас є стратегічні речі щодо визначення країни-агресора, територіальної цілісності – ці речі ми називаємо чітко. По-інших питаннях в яку церкву ходити, як вулицю назвати чи щодо Томосу ми сперечатися не будемо.

А сателітами партії «Слуга народу» ми точно не є, особливо після того як Офіс президента за останній рік відкрив проти мене біля 300 кримінальних справ.

– Це політичне замовлення?

– Це один з найгірших варіантів тиску, брудного використання адмінресурсу.

Для тиску на місцеве самоврядування використовуються найогидніші способи. Наприклад, у Дніпрі вони перешкоджали будівництву лінії метро, в Житомирі арештували рахунки теплоенерго, в Кропивницькому Мінфін не погоджує видачу кредитів для будівництва, і таких випадків ще дуже багато. А історію про Грибовицьке сміттєзвалище ви всі знаєте прекрасно, вона з того ж ряду.

Державний фонд регіонального розвитку, який особливо важливий для невеликих громад, в 2020 році був суттєво скороченим, і ті очільники місцевого самоврядування, які не йдуть паралельно з центральною владою, не могли розраховувати на жодні кошти для своїх об’єктів. Тобто, ці об’єкти були свідомо викреслені з переліку проєктів будівництва на 2020 рік. І це є проблемою відношення держави навіть не до місцевого самоврядування, а до людей. Адже ж метро чи школа будуються не для мера, а для жителів міста. Це неприпустимо, тому це треба змінити, треба раз і назавжди визначити за що відповідає держава, а за що місцеве самоврядування. Тому один із наших програмних пунктів – прийняття Муніципального кодексу.

Вакханалія триває – попри вимоги всіх норм Європейської хартії місцевого самоврядування та Венеціанської комісії у виборче законодавство зміни вносяться за два місяці до виборів, а не мінімум за рік, як це прописано. Придумали партизацію, імперативний мандат – постійно придумуються якісь нові комбінації, щоб задушити місцеве самоврядування по всій країні. Але ми їм не дамо це зробити. З цим треба закінчувати. Коли ми з міськими головами інших міст це зрозуміли, усвідомили, що треба об’єднувати наші зусилля, тоді і народилася наша партія «Пропозиція».

Зараз до нас приєднується щораз більше людей. Ми щиро віримо, що на виборах 25 жовтня «зелені» отримають фіаско, і в Україні місцеве самоврядування вдихне на повні груди.

– Як відбувався шлях від бізнесмена Філатова до політика та державника Філатова? Чи було важко? І чи не хочеться махнути рукою та повернутися в бізнес?

– В мене ніколи не було політичних амбіцій. Я добре себе почував, свій перший мільйон доларів задекларував ще в 2006 році, ми з сім`єю часто подорожували, по пів року були за кордоном.

Зміни настали після Майдану, після того як Росія почала агресію на українські землі. Коли Янукович втік, і Сходом почало трясти, мене призначили заступником губернатора. Якщо ти чоловік, якщо ти давав присягу, то ти мусиш стояти до кінця і захищати свою країну до кінця. І так мене ті процеси затягнули.

Потім я думав так – все, трохи стабілізувалося, з Новоросією розібралися, всю ту наволоч розігнали, можна повертатися до спокійнішого життя. Проте тут приходять мешканці і кажуть: «Борис Альбертович, Ви такий молодець, якщо не Ви, то хто ж представлятиме наші інтереси?». Це я про вибори до Верховної ради. Тоді я зайняв третє місце по Україні за рівнем народної підтримки, біля 65%.

Коли ж в 2015 році проходили місцеві вибори, то я пережив шок – мером Дніпра міг стати Олександр Вілкул. Для мене це означало перекреслення всього того, що ми робили, за що воювали, за що боролися, що відстояли. І тут загроза реваншу регіоналів. То що, всі наші зусилля – це марна трата часу? Ні, так не буде – кажу собі. І так мене тоді обрали міським головою Дніпра.

Чи хочу я піти з політики? Можливо, в глибині душі так. Здавалося, прийшли торік нові обличчя, були такі солодкі обіцянки. А що виявилося насправді? Кортежі пропали, а настала ера велосипедів? Ні. Стало ще гірше. Майже повністю знищена система місцевого самоврядування.

Тому для мене зараз знову стоїть гостро питання, як і в 2014: «Якщо не ти, то хто? Хто їх зупинить?». Тобто зовнішні обставини змушують мене і далі в цьому жити, далі боротися за право моєї країни бути нормальною та цивілізованою.

А чисто по-людськи – так, якби я покинув політику, то міг би бути щасливішим, і дружина не слухала б, не читала і не бачила того бруду, який на нас ллється.

В місті щоб навести порядок, треба обов’язково ставати комусь на хвіст, зокрема забудівникам, які є провайдерами чиєїсь волі. За кожним кіоском, МАФом, будівлею – як не депутат, то полісмен, як не міністр, то прокурор, і ти починаєш з ними воювати по-чесному, а отримуєш у відповідь зовсім нечесні методи. Але чоловік має з цим справитися. Людину оцінюють за кількістю та рівнем її ворогів (сміється)…

Володимир Ключак

(Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні)

About 

Błogosławieni którzy wprowadzają pokój, albowiem oni będą nazwani synami Bożymi.

Tags: ,

Газ на авто. Трускавець

Новини Трускавця та регіону

ТОП коментованих за тиждень

  • None found

Оголошення ТВ

  • Запрошуємо юних футболістів
    31.01.2020 | 13:57

    Футбольна школа «КМС» (м. Трускавець) проводить відбір хлопців 2009-2010 р.н. в секцію футболу. Контактний телефон:  096-064-71-97 (тренер Володимир Смола). (Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні) Також читайтеОголошується набір дітей для занять футболом (0)Козацька слобода “Раковець” запрошує на риболовлю (0)Футбольна школа «КМС» поповнилася 12 юними футболістами (0)Трускавчан запрошують на Майдан Незалежності на перегляди футбольних матчів (0)

  • Шукаю роботу з ведення бухгалтерського обліку
    28.01.2020 | 16:00

    Шукаю роботу з ведення бухгалтерського обліку підприємців. Конт. тел. 067-67-27-641. (Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні) Також читайтеКозацька слобода “Раковець” запрошує на риболовлю (0)Запрошуємо спільно відзначити День Соборності України (0)Шукаю роботу з прибирання приватних будинків (0)В музеї міста-курорту відкриють виставку про кримськотатарську спадщину (0)

  • Archive for Оголошення ТВ »

Архіви