Від «голосного» політика Міхаела Саакашвілі очікувати можна було чого хочеш. Зрозумілим це стало ще тоді, коли він (на запрошення Порошенка) взяв на себе керівництво Одеською областю, а за пів року оголосив, що вважає Порошенка корупціонером і злочинцем та очолює рух, який має на меті скинути чинного президента з посади.
Здавалось би Саакашвілі висловив думку чималої частини українців, у нього з’явився електорат. На початок вересня його рейтинг становив майже два відсотки. Чим голосніше лунали звинувачення на адресу гаранта, тим більших утисків зазнавав грузинський політик та його найближче оточення. В липні, коли Саакашвілі перебував за межами країни, його позбавили українського громадянства. На цьому історія мала би завершитись. Проте, на початку вересня він нелегально перетнув кордон України, відвідав Львів, зустрівся з Юлією Тимошенко. Палкі промови про те, як він здолає усе державне зло в країні спалахували на екранах телевізорів щодня. Українці спостерігали за пересуванням та заявами грузина, як за життям героїв реаліті-шоу. Спостерігали й президент та генеральна прокуратура.
5 грудня генеральний прокурор Юрій Луценко оприлюднив записи телефонних розмов Саакашвілі та його помічника Северіона Дангадзе про фінансування акцій протесту прихильників Саакашвілі близькими до Януковича особами (мова про депутата-втікача Сергія Курченка). За словами генпрокурора ці записи мали б витверезити тих українців, які підтримують Саакашвілі в ідейній площині, мовляв – він запроданець і брехун, співпрацює з регіоналами, а підтримка його проплачена. На гучних заявах стало. СБУ не могла заарештувати Саакашвілі ще три дні. Він вправно ховався, бігав по даху, із поліцейського авто його винесли люди. Західна преса голосно коментувала: політичний цирк.
Сьогодні Міхаель Саакашвілі знаходиться у ізоляторі тимчасового тримання. А Україна втрачає бали в очах світової спільноти. Смішним виглядає твердження того, що Порошенко боїться Саакашвілі як опонента на виборах, двох відсотків для цього замало, отже причина в особистому конфлікті. Чи справедливим є те, що через приватні чвари Порошенка та Саакашвілі страждає імідж країни? І що буде далі?
Якщо вину Саакашвілі буде доведено (йому інкримінують порушення за ч 2. статті 256 – «Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності»), то на його політичній кар’єрі можна поставити крапку. Якщо ж справа, за недостатністю доказів, розвалиться, це підірве довіру до Порошенка та дискредитує президента у Європі та США, йому не уникнути дочасних виборів. Оскільки логіку у діях Саакашвілі відшукати важко, а президентський сценарій ізоляції грузинського політика зайшов у глухий кут можна припустити, що саме цю мету переслідував Міхеіль Саакашвілі.
Завтра, 11 грудня стане відомо який запобіжний захід оберуть для Саакашвілі і як розвиватимуться події далі. А сьогодні ще є час подумати над діями обох президентів – українського та колишнього грузинського. У діях Порошенка можна провести паралелі до вчинків Януковича, який ув’язнив Тимошенко, а щодо Саакашвілі, варто запитати себе чи готові ми, українці, йти за тим, хто нехтує нашим Законом та регулярно порушує його. Будуть дочасні вибори чи ні покаже час, але два справжніх обличчя Порошенка і Саакашвілі ми побачили вже сьогодні, і я вважаю, це подарунок долі. А ви?
Тетяна Вінницька
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень