/Говоримо про перші напрацювання/
Шість громад замість п’ятдесяти двох – 47-ми сільських і селищних рад Дрогобицького району, а також міськрад Дрогобича, Трускавця, Борислава, Стебника та селищної ради Східниці?
Очевидно, саме така адмінреформа і така децентралізація чекає на Дрогобиччину.
У п’ятницю, 8 травня, у сесійній залі Дрогобицької районної ради відбулась розширена нарада-семінар за участю сільських, селищних голів, керівництва райдержадміністрації, а також представників Офісу реформ Андріана Фітьо та Романа Брезіцького. Говорили, власне, про реформу і децентралізацію.
Степан Рудницький, перший заступник голови РДА, поінформував про те, що в регіоні уже відбулися попередні кущові наради з цього питання, на яких сільських, селищних та міських голів було ознайомлено з відповідною Методикою реформування районів. Згідно з цією Методикою, станом на зараз проект Дрогобиччини виглядає так: шість громад (адміністративно-територіальних одиниць) з центрами у містах і селищах: Дрогобич, Трускавець, Борислав, Меденичі, Підбуж та Східниця. До них мають бути приєднані навколишні села (в межах 20 км від центру). Всі повноваження – щодо освіти, культури, первинної медицини – мають бути передані у їх відання. Крім того, кожна така громада має мати свою службу МНС, ймовірно відділок міліції тощо. Дрогобиччина мала б мати загалом усього 6 голів. Кожне село, окрім голови міста, до якого приєднане – також свого старосту.
До слова, за попереднім прогнозом, до Дрогобиччини можуть увійти с.Ластівка Турківського району (в склад Східницької громади), с. Радевичі, Криниця, Більче та ін. Миколаївського району (до Меденицької громади)
Загалом, згідно з цією ж Методикою, об’єднання має відбуватися: 1) навколо міст обласного підпорядкування, райцентрів; 2) навколо колишніх районних центрів; 3)навколо інших населених пунктів з центром у населеному пункті, який має загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, не менше 250 дітей шкільного віку, не менше 150 дітей дошкільного віку, відповідну інфраструктуру.
Наскільки така реформа «добровільна» – говорити складно. Сільські голови кажуть, що це не на часі, що своє конституційне право на утворення громад люди вже реалізували… Водночас, кажуть: вони проти укрупнення міст, радше готові пристати на пропозицію об’єднання, укрупнення сіл, сільських рад. Втім, чітких власних пропозицій щодо об’єднання так і не надали. Можливо, зроблять це найближчим часом.
Чимало запитань виникає у Стебника, Доброгостова, Уличного, Грушева та ін.. Нагадаємо також, що під час нещодавнього сходу села чітко визначилась громада с. Модричі, яка заявила, що хоче залишитись в тому стані, в якому є.
Як наголосив присутній на нараді депутат Львівської обласної ради Михайло Задорожний, реформи «там» (тобто в Києві) вже «зробили». Цей процес незворотній: країна вкрай потребує фінансових вливань від МВФ, але МВФ натомість вимагає реформ, децентралізації. Громади мають зрозуміти загрози і прийняти рішення. Станом на зараз вони можуть подавати свої пропозиції щодо об’єднання. Якщо ж пропозицій від них не буде – реформування буде проведене за вказаним принципом: шість громад, і крапка.
Обговорення проекту було дуже жвавим, емоційним, іноді дуже непростим.
Так, Голова Асоціації сільських і селищних рад Дрогобиччини Степан Коваль вважає таке об’єднання неприйнятним: «Не хочете нас чути. Нам що, в Опозиційний блок скаржитись?» Від цієї фрази, напевно, в могилах перевернулись усі «небесники» та полеглі воїни АТО.
«Ми маємо розуміти, що можемо втратити державу, як суб’єкт. Тож рішення приймати треба. Але вони мають бути виваженими, розумними», – наголосив сільський голова Лішні Михайло Стасів. На прикладі свого села пояснив ризики: якщо Лішню приєднають до Дрогобича – одразу постане питання каналізування села, а це – колосальні кошти; якщо ж до самодостатньої Лішні приєднають інші села – запас коштів, які заробляє Лішня, буде витрачено на більш бідні, несамодостатні, дотаційні громади, внаслідок чого Лішня лише втратить те, що мала.
Тому треба добре думати, і швидко діяти. Рішення мають бути. Але мають бути чіткі, розумні і правильні, а не… А не як з Дрогобицькою медициною – зазначалось на нараді. Зокрема, кажуть, відмовившись від реформи, зберігши непомірно роздутий штат медиків, у Дрогобичі натомість зробили платними аналізи. Повний стандартний «пакет» аналізів – мінус сто гривень з кишені пересічного мешканця. Аналізи крові для хворих на цукровий діабет – мінус 25 грн. що два дні постійно. Хто від цього «виграв»?
Знаний на Дрогобиччині і за її межами депутат райради Любомир Сікора цього разу був лаконічний, наголосивши: «Реформи робляться зверху, революції – знизу». Кожен з присутніх цю фразу зрозумів, очевидно, по-своєму.
Процес складний. Але він відбувається. Наразі до кінця не зрозуміло, як формуватимуться бюджети в громадах, скільки коштів залишиться «на місцях» і т.д. і т.п. Незрозуміло й те, в яких часових рамках має відбутись цей процес, коли будуть внесені відповідні зміни до Конституції, як виглядатимуть наступні вибори до органів місцевого самоврядування, кого і куди обиратимемо.
Очевидно єдине: децентралізації і реформуванню – бути. Але як воно все виглядатиме – наразі говорити точно зарано. Ймовірно, голови запропонують свої варіанти. Це, звісно, за умови, що вони таки відмовляться від посад голів кожен у своєму селі, і погодяться в майбутньому, ймовірно, стати старостою. За умови, звісно, належного фінансування. Адже крім повноважень громадам слід надати (віддати) відповідний фінансовий ресурс, при чому, кожному селу, а не лише «центрам». Тоді і тільки тоді така децентралізація пройде безболісно і матиме позитивні наслідки. В іншому випадку матимемо парадоксальні, сюрреалістичні та неприйнятні ситуації з апеляцією до «Опоблоку»
P.S. Зауважте наскільки багато “за умови” і “ймовірно”…
Марія Кульчицька, МедіаДрогобиччина
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень