Не забудьте сплатити єдиний внесок
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІІ ГУ ДФС у Львівській області нагадує, що у поточному році встановлено єдину ставку нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) в розмірі 22% до усіх видів доходів, на які раніше нараховувався ЄВ. Виняток становлять тільки спеціальні ставки нарахування ЄВ для інвалідів (8,41%, 5,3% і 5,5%), які залишилися без змін. Крім цього, у 2016 році ЄВ із доходів не утримується.
Так, підприємці на загальній системі оподаткування сплачують ЄВ за 2016 рік – до 10 лютого 2017 року.
„Спрощенці” сплачують ЄВ за кожний квартал до 20 числа наступного місяця, тобто поквартально. За 4 квартал 2016 року – до 20 січня 2017 року.
Особи, що займаються незалежною професійною діяльністю, сплачують ЄВ до 1 травня 2017 року за 2016 рік.
Роботодавці зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми ЄВ не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому, під час кожної виплати заробітної плати, на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум, роботодавці зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Новостворений підприємець: коли починає діяти „спрощенка”
Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Відзначимо, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).
Тобто зареєстрована в установленому порядку фізична особа – підприємець, яка до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подала заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, до першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася її державна реєстрація, перебуває на загальній системі оподаткування та подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, Податкову декларацію про майновий стан і доходи, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859, за період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування.
У разі внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу подається повідомлення “скасовуюче” і одночасно повідомлення “початкове”
До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.
Обов’язок з подання повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір).
Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.
Пунктом 2 додатка до Постанови встановлено тип повідомлення:
– “початкове” – подання інформації про прийняття працівника на роботу;
– “скасовуюче” – подається у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу.
У разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу подається повідомлення типу “скасовуюче” з помилковими даними і одночасно повідомлення типу “початкове” з правильними даними.
Накладення штрафу за подання уточнюючої інформації про прийнятих працівників до фіскальних органів чинним законодавством не передбачено.
Хочете скасувати реєстрацію РРО – починайте з ЦСО
Відповідно до глави 4 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок) заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО).
Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування (далі – ЦСО), з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення.
Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.
При викраденні РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції.
У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою №6-РРО (додаток 6 до Порядку) поштою або безпосередньо в контролюючому органі.
Посадова особа контролюючого органу протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.
До якого контролюючого органу необхідно звертатись власнику декількох об’єктів нерухомості для проведення звірки даних?
Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
– об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
– розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
– права на користування пільгою із сплати податку;
– розміру ставки податку;
– нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень