На території Польщі перебуває понад мільйон громадян України. І прикро те, що у суспільних стосунках між двома європейськими державами Україною та Польщею панує внутрішня ворожнеча через історичні події.
Здавалося б, стосункам між Польщею та Україною на дипломатично-політичному рівні нічого не загрожує. Однак на спільному рівні виникають досить конфліктні та болючі ситуації, які не притаманні людству у час сьогодення.
Зокрема, ворожнеча проявляється через моральне та фізичне насилля до українських заробітчан пропольськими екстремістськими організаціями, польськими футбольними клубами, такими як «Легія», які вдаються до агресивних нападів по відношенню до українських заробітчан. Також стаються і поодиночні випадки агресивного відношення та насилля групою осіб над українцями через історичні події.
Однак відношення до історичних подій та ворожнечі двох народів у минулому не повинно відображатись на дружбі та союзі, через конфлікт першої половини двадцятого століття. Адже яке може мати відношення мігрант з України до участі у кровопролитній війні між двома народами?
Діяльність різних екстремістських структур, які ображають, брешуть, руйнують, атакують та провокують, і роблять це з дурості або для особистої вигоди або ж за гроші, які можуть належати східному агресору.
Деякі польські політики наполягають на забороні в Україні Степана Бандери та УПА. Тоді вони б мали заборонити в себе Юзефа Пілсудського з його жорстокою «пацифікацією» українців Галичини та Армію Крайову, чиї загони здійснювали криваві наступи проти українських сіл.
Нехай і непросте, але спільне минуле було у наших народів, і повинно бути спільне європейське майбутнє, оскільки союз та стратегічне партнерство, зокрема протистояння спільному ворогу залежить сьогодні від обох народів.
Іван Петринець
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень