/Гряде адміністративна реформа/
“Укрупнення? Та нізащо!» – такі слова непоодиноко лунали з уст жителів модрицької громади. Минулої неділі там проходив схід села, на якому, окрім заслуховування звітів сільського голови Мирона Флюнта та депутата Львівської облради Михайла Задорожного, розглядали також низку інших важливих питань, як от щодо згоди чи незгоди на укрупнення (себто злиття) сільської ради з іншими сільськими радами району. Люди висловились категорично: вони проти того, аби у них забрали сільську раду, аби їх до когось приєднували. Кажуть: часи, коли сільрада знаходилась в іншому населеному пункті, уже переживали, тож їх повторення більше не хочуть. Тому одноголосно прийняли рішення про незгоду із укрупненням їхньої сільської ради.
Чому постало це питання? – запитаєте ви. Адже ж мова про адміністративну реформу велась ще у 2006 році, тепер наче стихло. Але ж ні! Запитайте у свого сільського голови, для чого їх – сільських і селищних голів, минулого тижня збирали на семінарі у Стрию, про що йшла мова. І з’ясуєте, що мова йшла власне про адміністративну реформу, над розробленням якої держава працює уже сьогодні, і яка по-суті стартувала ще у 2012 році, а на фініш має вийти в 2015. Тобто, вже до 2015 року із 47 сільських рад в районі може залишитись, за попередніми підрахунками, лише 17-18.
Офіційне підтвердження цих слів ми почули на останній нараді в Дрогобицькій РДА. Так, як розповів керівник апарату райдержадміністрації О.Філіпенко, у Стрий на семінар на тему «Реформування органів місцевого самоврядування» прибуло близько 50 представників (сільських, селищних голів, працівників РДА) Дрогобицького району. За словами п. Філіпенка, мова йшла про укрупнення сільських і селищних рад. Посадовець зазначив: реалізація цього проекту триватиме 5-7 років, до 2015 року триватиме обговорення концепції цього реформування, відтак напрацьовуватиметься відповідна законодавча база. Тобто, процес запущено, але триватиме він ще довго.
Однак… Поспілкувавшись із різними головами різних сільських рад, ми зрозуміли: реформа буде уже незабаром. Ймовірно, відповідні законодавчі акти будуть прийняті вже восени цього року, а в 2015 році ми обиратимемо не 47, а майже втричі менше сільських голів, та матимемо не 47, а втричі менше сільських рад. Звісно, з одного боку це добре – суттєво скоротяться видатки на утримання апарату сільських рад (одна сільська рада в рік «обходиться» платникам податків приблизно у 200-250 тис. грн.). Але є й інший бік медалі. Зокрема, незручності виникатимуть у мешканців, яким за тою чи іншою довідкою доведеться їхати у сусіднє село. Крім того, є побоювання, що село, яке матиме сільську раду, буде у більш вигідному з фінансової точки зору становищі, ніж ті, які увійдуть до складу цієї сільради. Та й гарантій, що зекономлені 200-250 тис. грн./рік прийдуть у село на розвиток його інфраструктури, немає жодних.
Як зазначають владні мужі, метою реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади є підвищення якості життя людей у містах, селищах та селах шляхом забезпечення спроможності органів місцевого самоврядування створювати економічні та соціальні умови розвитку територіальних громад та їх об’єднань, а також забезпечення місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади територіальної доступності жителів цих територіальних громад до адміністративних, соціальних та інших послуг. Тобто наміри начебто благі. Але… Думки опитаних сільських голів розділилися. Дехто вірить, що ця реформа є вкрай на часі. Однак левова частка переконані: ситуація загалом не зміниться, повноважень і важелів у органів місцевого самоврядування не збільшиться, коштів як бракувало, так і бракуватиме, натомість незручностей зазнають прості мешканці.
І ще: у проекті адміністративної реформи Романа Безсмертного (2006р), який був широко розкритикований громадськістю, передбачалось злиття навіть областей (мали з’явитись краї). Сьогодні ж областей ніхто не чіпає – взялись за найменші ланки, за сільські ради. Бо ж коли цілі області говорили: «Ні, нам такої реформи не треба!» – до них прислухались. А коли скажуть кілька сільських громад – їх навряд чи почують…
Марія Кульчицька, газета «Вільне слово»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень